Show simple item record

ИНФОРМАТИВНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛУЧЕВЫХ МЕТОДОВ В ДИАГНОСТИКЕ СПОНДИЛИТОВ;
ІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВ

dc.creatorDeresh, N. V.
dc.creatorSharmazanova, O. P.
dc.date2020-05-18
dc.date.accessioned2020-07-03T09:25:38Z
dc.date.available2020-07-03T09:25:38Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11106
dc.identifier10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11106
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15408
dc.descriptionThe gold standard for the diagnosis of spondylitis is cultural or pathomorphological verification. However, performing interventional surgical interferences for diagnostic purposes with spondylitis have limitations. Biopsy results require careful interpretation; negative results are possible without visual navigation, important methodological problems and poor quality of the material obtained. If histological or bacteriological verification is not possible, diagnostic imaging, become the only one way for confirming the diagnosis. The aim – to determine diagnostic value and efficiency of radiography, CT, MRI, digital tomosynthesis and their combinations in diagnosing spondylitis. Material and Methods. Retrospective study of 140 adult patients, including 54 with tuberculous spondylitis, 41 with nonspecific and 45 – control group. Results. The sensitivity, specificity, accuracy, predictivity and effectiveness of each of the methods, as well as combinations of MRI and CT, MRI and digital tomosynthesis are determined. Conclusions. MRI is the best method for diagnosing spondylitis. Only MRI can detect bone marrow edema and has significant advantages in detecting the spread of the process to the spinal cord, meninges and other soft tissues. CT data best describes the differential features of the bone-destructive process and paravertebral abscesses. The combined CT+MRI increases the specificity and accuracy of diagnosis. CT increases the diagnostic capabilities of the x-ray method. From the point of view of resource efficiency and lower radiation exposure, the combination of digital tomosynthesis and MRI is promising.en-US
dc.descriptionЗолотым стандартом диагностики спондилитов является культуральная или патоморфологическая верификация. Однако проведение интервенционных хирургических вмешательств с диагностической целью при спондилите имеет ряд ограничений. Результаты биопсии требуют осторожной интерпретации, без визуализационной навигации возможны негативные результаты, имеют место важные методологические проблемы и низкое качество полученного материала. При невозможности гистологической или бактериологической верификации лучевая диагностика становится единственным критерием подтверждения диагноза. Цель – определить информативность и эффективность рентгенографии, компьютерной томографии (КТ), магнитно-резонансной томографии (МРТ), цифрового томосинтеза (ЦТ) и их сочетаний в диагностике спондилитов. Материал и методы. Проведено ретроспективное исследование 140 взрослых пациентов, из них 54 с туберкулезным спондилитом, 41 с неспецифическим спондилитом и 45 человек, составивших контрольную группу. Результаты. Определены чувствительность, специфичность, точность, прогнозируемость и эффективность каждого из лучевых методов, а также комбинаций МРТ и КТ, МРТ и цифрового томосинтеза. Выводы. МРТ оказался лучшим методом диагностики спондилитов. Это единственный из методов, который позволяет выявлять отек костного мозга и имеет значительные преимущества в выявлении распространения процесса на спинной мозг, оболочки и другие мягкие ткани. Данные КТ лучше всего характеризуют дифференциальные особенности костно-деструктивного процесса и паравертебральных абсцессов. Сочетанное применение КТ+МРТ повышает специфичность и точность диагностики. ЦТ повышает диагностические возможности рентгенологического метода. С точки зрения эффективности использования ресурсов и меньшей лучевой нагрузки перспективным является сочетание цифрового томосинтеза и МРТ.ru-RU
dc.descriptionЗолотим стандартом діагностики спондилітів є культуральна чи патоморфологічна верифікація. Однак проведення інтервенційних хірургічних втручань з діагностичною метою при спондилітах має ряд обмежень. Результати біопсії потребують обережної інтерпретації, без візуалізаційної навігації можливі негативні результати, мають місце важливі методологічні проблеми та низька якість отриманого матеріалу. За неможливості гістологічної чи бактеріологічної верифікації променева діагностика стає єдиним критерієм підтвердження діагнозу. Мета – визначити інформативність та ефективність рентгенографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), цифрового томосинтезу (ЦТ) та їх поєднань у діагностиці спондилітів. Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження 140 дорослих пацієнтів, з них 54 з туберкульозним спондилітом, 41 з неспецифічним спондилітом та 45 осіб, які склали контрольну групу. Результати. Визначені чутливість, специфічність, точність, прогностичність та ефективність кожного з променевих методів, а також комбінацій МРТ і КТ, МРТ і цифрового томосинтезу. Висновки. МРТ виявився найкращим методом діагностики спондилітів. Це єдиний з методів, який дозволяє виявляти набряк кісткового мозку та має значні переваги у виявленні поширення процесу на спинний мозок, оболонки та інші м'які тканини. Дані КТ найкраще характеризують диференційні особливості кістково-деструктивного процесу і паравертебральних абсцесів. Поєднане застосування КТ+МРТ підвищує специфічність і точність діагностики. ЦТ підвищує діагностичні можливості рентгенологічного методу. З точки зору ефективності використання ресурсів та меншого променевого навантаження перспективним є поєднання цифрового томосинтезу та МРТ.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університетuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11106/10574
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 1 (2020); 216-221en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 1 (2020); 216-221ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 1 (2020); 216-221uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2020.v.i1
dc.subjectspondylitisen-US
dc.subjectradiographyen-US
dc.subjectCTen-US
dc.subjectMRIen-US
dc.subjectdigital tomosynthesisen-US
dc.subjectspecificityen-US
dc.subjectsensitivityen-US
dc.subjectefficiencyen-US
dc.subjectспондилитru-RU
dc.subjectрентгенографияru-RU
dc.subjectкомпьютерная томографияru-RU
dc.subjectмагнитно-резонансная томографияru-RU
dc.subjectцифровой томосинтезru-RU
dc.subjectспецифичностьru-RU
dc.subjectчувствительностьru-RU
dc.subjectэффективностьru-RU
dc.subjectспондилітuk-UA
dc.subjectрентгенографіяuk-UA
dc.subjectкомп’ютерна томографіяuk-UA
dc.subjectмагнітно-резонансна томографіяuk-UA
dc.subjectцифровий томосинтезuk-UA
dc.subjectспецифічністьuk-UA
dc.subjectчутливістьuk-UA
dc.subjectефективністьuk-UA
dc.titleDIAGNOSTIC VALUE AND EFFICIENCY OF RADIOLOGICAL IMAGING IN DIAGNOSING SPONDYLITISen-US
dc.titleИНФОРМАТИВНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛУЧЕВЫХ МЕТОДОВ В ДИАГНОСТИКЕ СПОНДИЛИТОВru-RU
dc.titleІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record