Show simple item record

IMPROVEMENT OF ASSISTANCE IN THE PROLONGED LATENT PHASE OF THE FIRST PERIOD OF LABOR IN WOMEN WITH PRIMARY ARTERIAL HYPOTHONY

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПОМОЩИ ПРИ ПРОЛОНГИРОВАННОЙ ЛАТЕНТНОЙ ФАЗЕ ПЕРВОГО ПЕРИОДА РОДОВ У ЖЕНЩИН С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПОТОНИЕЙ;
УДОСКОНАЛЕННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРОЛОНГОВАНІЙ ЛАТЕНТНІЙ ФАЗІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

dc.creatorMarkin, L. B.
dc.creatorPopovych, O. I.
dc.date2019-06-12
dc.date.accessioned2020-02-26T12:33:22Z
dc.date.available2020-02-26T12:33:22Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10188
dc.identifier10.11603/24116-4944.2019.1.10188
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/14871
dc.descriptionThe aim of the study – to improve the assistance in the prolonged latent phase of the first period of labor in the obstetric patients with primary arterial hypotension to provide the reduction of perinatal pathology. Materials and Methods. For realization of research tasks the following clinical groups of pregnant women were formed: I – 50 parturients with primary arterial hypotension, who underwent correction of hemodynamic disorders in the latent phase of the first period of childbirth; ІІ – 48 parturients with primary arterial hypotension in the latent phase of the first period of labor; ІІІ – 30 parturients with primary arterial hypotension with physiological course of deliveries in the term 39–41 weeks. All pregnant women gave birth for the first time. Dopplerometric examination included evaluation of blood flow in the uterus (UA) and the spiral arteries (SA). In an ultrasound study, the M-method evaluated the respiratory motion of the fetus in a longitudinal and transverse section. Results and Discussion. In both groups of surveillance of the parturients with primary arterial hypotension there was a prolonged latent phase of the first period of labor. In the 2nd group of observation without conducting hemodynamic correction, the duration of the latent phase was (14.5±2.5) (8.0–18.5) hours. Indicators of vascular resistance in UA and SA exceeded the normative by 21–35 %. In assessing the respiratory movements of the fetus, the manifestations of pathological biophysical activity occurred in 16.7 % of cases. Given that the enhancement of the parasympathetic nervous system is one of the pathogenetic links of gestational complications both during pregnancy and in pregnant women, a selective blocker of m-cholinoreceptors Buskopan was used to correct hemodynamic disorders. The use of Buscopane contributed to a decrease in vascular resistance in UA and SA in 1.3 and 1.2 times respectively; provided acceleration of the process of opening the cervix in childbirth by 1.2 times and shortening the duration of the latent phase to (10.2±1.3) (5.5–13.5) hours. Manifestations of pathological biophysical activity of the fetus occurred only in 6.0 % of cases. Conclusion. Correction of hemodynamic disorders in the prolonged latent phase of the first period of childbirth in the parturient with primary arterial hypotension ensures the progress of labor in 94 % of cases, reduces the incidence of children in the state of asphyxiation by 2.8 times and reduces the incidence of operative delivery in 2.7 times.en-US
dc.descriptionЦель исследования – усовершенствование помощи при пролонгированной латентной фазе первого периода родов у рожениц с первичной артериальной гипотонией (ПАГ) для обеспечения снижения перинатальной патологии. Материалы и методы. Для реализации заданий исследования сформированы следующие клинические группы беременных: І – 50 рожениц с ПАГ, которым проводили коррекцию гемодинамических расстройств в латентной фазе первого периода родов; ІІ – 48 рожениц с ПАГ в латентной фазе первого периода родов; ІІІ – 30 рожениц без ПАГ с физиологичес­ким течением родов в сроке 39–41 нед. Все беременные рожали впервые. Допплерометрическое исследование включало оценку кровотока в маточных (МА) и спиралевидных артериях (СА). При ультразвуковом исследовании с помощью М-метода осуществляли оценку дыхательных движений плода в продольном и поперечном разрезе. Результаты исследования и их обсуждение. В обеих группах наблюдения рожениц с ПАГ имела место пролонгированная латентная фаза первого периода родов. Во ІІ группе наблюдения без проведения гемодинамической коррекции продолжительность латентной фазы составила 14,5±2,5 (8,0–18,5) ч. Показатели сосудистой резистентности в МА и СА превышали нормативные на 21–35 %. При оценке дыхательных движений плода проявления патологической биофизичной активности наблюдались в 16,7 % случаев. Учитывая то, что усиление работы парасимпатической нервной системы является одним из патогенетических звеньев возникновения гестационных осложнений как при беременности, так и в родах у жещин с ПАГ, с целью коррекции гемодинамических расстройств был использован селективный блокатор м-холинорецепторов Бускопан. Применение Бускопана способствовало снижению показателей сосудистого сопротивления в МА и СА в 1,3 и 1,2 раза соответственно; обеспечивало ускорение процесса раскрытия шейки в родах в 1,2 раза и укорочение длительности латентной фазы до 10,2±1,3 (5,5–13,5) ч. Проявления патологической биофизической активности плода имели место только у 6,0 % случаев. Вывод. Коррекция гемодинамических расстройств при пролонгированной латентной фазе первого периода родов у рожениц с ПАГ обеспечивает прогресс родов в 94 % случаев, снижает частоту рождения детей в состоянии асфиксии в 2,8 раза и снижает частоту оперативного родоразрешения в 2,7 раза.ru-RU
dc.descriptionМета дослідження – удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ) для забезпечення зниження перинатальної патології. Матеріали та методи. Для реалізації завдань дослідження сформовані такі клінічні групи вагітних: І – 50 роділь із ПАГ, яким проводили корекцію гемодинамічних розладів у латентній фазі першого періоду пологів; ІІ – 48 роділь із ПАГ у латентній фазі першого періоду пологів; ІІІ – 30 роділь без ПАГ із фізіологічним перебігом пологів у терміні 39–41 тиж. Всі вагітні народжували вперше. Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових (МА) та спіральних артеріях (СА). При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку дихальних рухів плода у поздовжньому та поперечному розрізі. Результати дослідження та їх обговорення. В обох групах спостереження роділь із ПАГ мала місце пролонгована латентна фаза першого періоду пологів. У ІІ групі спостереження без проведення гемодинамічної корекції тривалість латентної фази склала 14,5±2,5 (8,0–18,5) год. Показники судинної резистентності в МА і СА перевищували нормативні на 21–35 %. При оцінці дихальних рухів плода прояви патологічної біофізичної активності мали місце у 16,7 % випадків. Враховуючи те, що посилення роботи парасимпатичної нервової системи є однією з патогенетичних ланок виникнення гестаційних ускладнень як при вагітності, так і в пологах у жінок із ПАГ, із метою корекції гемодинамічних розладів був застосований селективний блокатор м-холінорецепторів Бускопан. Застосування Бускопану сприяло зниженню показників судинного опору в МА і СА в 1,3 та 1,2 раза відповідно; забезпечувало прискорення процесу розкриття шийки в пологах в 1,2 раза та вкорочення тривалості латентної фази до 10,2±1,3 (5,5–13,5) год. Прояви патологічної біофізичної активності плода мали місце лише у 6,0 % випадків. Висновок. Корекція гемодинамічних розладів при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із ПАГ забезпечує прогрес пологів у 94 % випадків, знижує частоту народження дітей у стані асфіксії у 2,8 раза та знижує частоту оперативного розродження у 2,7 раза.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10188/9798
dc.sourceActual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; No. 1 (2019); 110-113en-US
dc.sourceАктуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 1 (2019); 110-113ru-RU
dc.sourceАктуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 1 (2019); 110-113uk-UA
dc.source2415-301X
dc.source2411-4944
dc.source10.11603/24116-4944.2019.1
dc.subjectpregnancyen-US
dc.subjectprimary arterial hypotensionen-US
dc.subjectprolonged latent phase of the first period of laboren-US
dc.subjectбеременностьru-RU
dc.subjectпервичная артериальная гипотонияru-RU
dc.subjectпролонгированная латентная фаза первого периода родовru-RU
dc.subjectвагітністьuk-UA
dc.subjectпервинна артеріальна гіпотоніяuk-UA
dc.subjectпролонгована латентна фаза першого періоду пологівuk-UA
dc.titleIMPROVEMENT OF ASSISTANCE IN THE PROLONGED LATENT PHASE OF THE FIRST PERIOD OF LABOR IN WOMEN WITH PRIMARY ARTERIAL HYPOTHONYen-US
dc.titleУСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПОМОЩИ ПРИ ПРОЛОНГИРОВАННОЙ ЛАТЕНТНОЙ ФАЗЕ ПЕРВОГО ПЕРИОДА РОДОВ У ЖЕНЩИН С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПОТОНИЕЙru-RU
dc.titleУДОСКОНАЛЕННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРОЛОНГОВАНІЙ ЛАТЕНТНІЙ ФАЗІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record