Показати скорочений опис матеріалу

THE ROLE OF HEMODYNAMIC PROCESSES IN CHANGES OF THE UTERUS OF PREGNANT WOMEN WITH PRIMARY ARTERIAL HYPOTENSION

РОЛЬ ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ИЗМЕНЕНИЯХ МАТКИ ВО ВРЕМЯ РОДОВ У БЕРЕМЕННЫХ С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПОТОНИЕЙ;
РОЛЬ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗМІНАХ МАТКИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

dc.creatorPopovytch, A.
dc.creatorMarkin, L. B.
dc.date2018-10-27
dc.date.accessioned2020-02-24T14:39:42Z
dc.date.available2020-02-24T14:39:42Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/8735
dc.identifier10.11603/24116-4944.2018.2.8735
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/14683
dc.descriptionThe aim of the study – to learn the influence of intrauterine hemodynamic processes on the deliveries of women with primary arterial hypotension. Materials and Methods. Contractility of the uterus using the method of external tocography in 50 pregnant women during their deliveries and 25 women with uncomplicated course of urgent deliveries was studied. We determined the contractility of the uterus during first period of the delivery – in latent phase-opening of the cervix under 4 cm, 5–6 cm and 7–10 cm. We made dynamic ultrasound examination: transverse size of the regional sinus of placenta (mm). Doplerometric study of utero-placental hemodynamics was made including blood flow in uterinе arterias. Results and Discussion. In pregnant women with primary arterial hypotension we revealed increase of the latent phase, second period of delivery, so, general duration of the deliveries (p<0.05). When we made comparison of basal intauterinal tonus in women of our control group and the observation group, we revealed decrease in 1.5 times of the basal intrauterine tonus. During the delivery intensity and quantity of the contractions was weaker in 1.5 times in women with primary arterial hypotension and time interval was longer in 1.5–2 times. Uterine activity in latent phase of the delivery was weaker in 3 times, and in active phase – in 1.5 times in comparison with control group. Study of the influence of hemodynamic dysfunction of uterus in women with primary arterial hypotension revealed increase of vasal resistance in right and left uterine arterias, more in right one, which is dominant in the uterine hemodynamics. That provoked increase of the preplacental resistance of blood flow, limitation of blood volume in intervillous space, regional sinus and vasals of the miometry. In pregnant women with primary arterial hypotension: transverse size of regional sinus of placenta was smaller than in control group. Conclusion. The activation of vasodilation in pregnant women with primary arterial hypotension provokes decrease of systolic and diastolic speed of blood flow in uterine arterias, that causes utero-placental hypoperfusion and slowdown of delivery.en-US
dc.descriptionЦель исследования – изучить влияние внутриматочных гемодинамических процессов на течение родов у рожениц с первичной артериальной гипотонией (ПАГ). Материалы и методы. Методом внешней токографии исследовано сократительную активность матки у 50 рожениц с ПАГ и 25 женщин с неосложненным течением срочных родов. Сократительную активность матки определяли в динамике І периода родов: в латентную фазу при раскрытии шейки матки до 4 см; раскрытии маточного зева – 5–6 и 7–10 см. Проводили динамическое ультразвуковое исследование величины наибольшего поперечного размера краевого синуса плаценты (мм). Допплерометрическое исследование маточно-плацентарного кровотока включало оценку кровотока в маточных артериях (МА). Результаты исследования и их обсуждение. У рожениц с ПАГ отмечается достоверное увеличение продолжительности латентной фазы, ІІ периода родов и, соответственно, общей продолжительности родов (р<0,05). Методом внешней токографии выявлено снижение в 1,5 раза базального внутриматочного тонуса в активную фазу родов у женщин группы наблюдения. В динамике родового процесса интенсивность схваток, их количество в течение 10 мин достоверно ниже у женщин с низким АД, а интервал между схватками в данной группе длиннее в 1,5–2 раза. Величина маточной активности в латентную фазу родов в 3 раза, а в активную – в 1,5 раза ниже, чем в контрольной группе. При изучении роли гемодинамических процессов в возникновении гипотонической дисфункции матки у рожениц с ПАГ установлено, что индексы сосудистого сопротивления в правой и левой МА были достоверно выше, чем в контрольной группе, с преобладанием изменений в правой МА, которая, как известно, преобладает в кровоснабжении матки. Последнее обусловливало поддержание высокого предплацентарного сопротивления течению крови, уменьшение объема крови, которая попадала в интервиллезное пространство, краевой синус и сосудистый резервуар миометрия. У рожениц с ПАГ поперечный размер краевого синуса плаценты был достоверно меньше, чем в контрольной группе наблюдения. Вывод. Активация при гестации вазодилататорных эффектов у беременных с ПАГ способствует снижению систолической и диастолической скорости кровотока в МА, что обусловливает развитие недостаточности маточно-плацентарной перфузии и, как результат, замедление родового процесса.ru-RU
dc.descriptionМета дослідження – вивчити вплив внутрішньоматкових гемодинамічних процесів на перебіг пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ). Матеріали та методи. Методом зовнішньої токографії досліджено скоротливу активність матки в 50 роділь із ПАГ та 25 жінок з неускладненим перебігом термінових пологів. Скоротливу активність матки визначали в динаміці І періоду пологів: у латентну фазу при розкритті шийки матки до 4 см; розкритті маткового вічка – 5–6 та 7–10 см. Проводили динамічне ультразвукове дослідження величини найбільшого поперечного розміру крайового синуса плаценти (мм). Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровоплину включало оцінку кровотоку в маткових артеріях (МА). Результати дослідження та їх обговорення. У роділь із ПАГ відмічається достовірне збільшення тривалості латентної фази, ІІ періоду пологів та, відповідно, загальної тривалості пологів (р<0,05). Методом зовнішньої токографії виявлено зниження в 1,5 раза базального внутрішньоматкового тонусу в активну фазу пологів у жінок групи спостереження. У динаміці пологового процесу інтенсивність перейм, їх кількість за 10 хв достовірно менші в жінок зі зниженим АТ, а інтервал між переймами у даній групі довший в 1,5–2 рази. Величина маткової активності в латентну фазу пологів у 3 рази, а в активну – в 1,5 раза нижча, ніж у контрольній групі. При вивченні ролі гемодинамічних процесів у виникненні гіпотонічної дисфункції матки в роділь із ПАГ встановлено, що індекси судинного опору в правій і лівій МА були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій МА, що, як відомо, має перевагу в кровопостачанні матки. Останнє зумовлювало підтримання високого преплацентарного опору течії крові, обмеження об’єму крові, що потрапляла в інтервільозний простір, крайовий синус і судинний резервуар міометрія. У роділь із ПАГ поперечний розмір крайового синуса плаценти був достовірно меншим, ніж у контрольній групі спостереження. Висновок. Активація при гестації вазодилататорних ефектів у вагітних із ПАГ сприяє зниженню систолічної і діастолічної швидкості кровоплину в МА, що зумовлює розвиток недостатності матково-плацентарної перфузії та, як наслідок, уповільнення пологового процесу.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/8735/9297
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекологіїuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceActual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; No. 2 (2018); 58-62en-US
dc.sourceАктуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2018); 58-62ru-RU
dc.sourceАктуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2018); 58-62uk-UA
dc.source2415-301X
dc.source2411-4944
dc.source10.11603/24116-4944.2018.2
dc.subjectpregnancyen-US
dc.subjectprimary arterial hypotensionen-US
dc.subjectexternal tocographyen-US
dc.subjectutero-placental hemodynamicsen-US
dc.subjectбеременностьru-RU
dc.subjectпервичная артериальная гипотонияru-RU
dc.subjectвнешняя токографияru-RU
dc.subjectматочно-плацентарная гемодинамикаru-RU
dc.subjectвагітністьuk-UA
dc.subjectпервинна артеріальна гіпотоніяuk-UA
dc.subjectзовнішня токографіяuk-UA
dc.subjectматково-плацентарна гемодинамікаuk-UA
dc.titleTHE ROLE OF HEMODYNAMIC PROCESSES IN CHANGES OF THE UTERUS OF PREGNANT WOMEN WITH PRIMARY ARTERIAL HYPOTENSIONen-US
dc.titleРОЛЬ ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ИЗМЕНЕНИЯХ МАТКИ ВО ВРЕМЯ РОДОВ У БЕРЕМЕННЫХ С ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПОТОНИЕЙru-RU
dc.titleРОЛЬ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗМІНАХ МАТКИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу