Show simple item record

УРОВЕНЬ ГОРМОНОВ СТРЕСС-ЛИМИТИРУЮЩЕЙ СИСТЕМЫ У БЕРЕМЕННЫХ С ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ, ОБУСЛОВЛЕНЫМИ ТРЕВОЖНОСТЬЮ;
РІВЕНЬ ГОРМОНІВ СТРЕС-ЛІМІТУЮЧОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З ПСИХОЕМОЦІЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ, ОБУМОВЛЕНИМИ ТРИВОЖНІСТЮ

dc.creatorSyusyuka, V. H.
dc.creatorKomarova, O. V.
dc.creatorPeycheva, O. V.
dc.creatorAverchenko, Ye. G.
dc.creatorKochetova, I. M.
dc.date2018-05-03
dc.date.accessioned2020-02-24T14:39:42Z
dc.date.available2020-02-24T14:39:42Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/8624
dc.identifier10.11603/24116-4944.2018.1.8624
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/14680
dc.descriptionThe aim of the study – determination of level of hormones of stress limiting system of pregnant women with regard to their psycho-emotional state.Materials and Methods. There were examined 86 women in II trimester and at the beginning of III trimester of pregnancy. The main group included 60 pregnant women with medium and high level of state anxiety (SA) and 26 pregnant women with anxiety level of 30 points and lower. This fact indicates the low level of SA (comparison group). In order to estimate the state anxiety and trait anxiety (TA) the scale of Spielberger C.D. adapted by Hanin Yu. L. was used. Quantitative assessment of concentration of hormones in blood plasma was made by enzyme immunoassay with SIRIO S device. In order to determine prolactin level (Pr) Monobind INC test system (USA) was used. For cortisol (K) and insulin (In) determination DRG test systems (Germany) were used. Level of endogenous opioid peptides (β-endorphin) was determined with Peninsula Laboratories, LLC test system (USA).Results and Discussion. Examination groups were divided depending on SA (state anxiety) level. There was determined that average SA index in comparison group made (26.3±1.2) and it was statistically and significantly lower (p<0.05) than the average index in the main group ((37.9±1.4) points). During research of Pr concentration there was stated that mutual influence with anxiety is confirmed by presence of positive correlation between its level and SA (r=+0.690, p<0.05) and also less significant one with TA (trait anxiety) (r=+0.254, p<0.05) correspondingly. During assessment of Pr level there was determined statistically and significantly higher (p<0.05) level among pregnant women with medium-high anxiety level of 136.2 (118.0; 151.6) ng/ml comparing to women with low anxiety level of 93.7 (67.4; 110.7) ng/ml. During comparison of C concentration in pregnant women with medium-high level of SA – 416.0 (368.2; 560.0) ng/ml there was determined statistical and significant (p<0.05) prevalence of this level comparing to women who had low anxiety level– 343.2 (304.6; 370.5) ng/ml. Mutual influence of SA and C level in pregnant women with high and medium levels is also confirmed by available positive correlation (r=+0.704, p<0/05). Such correlations were not revealed in pregnant women with low SA level. During assessment of In level there was determined that it didn’t have correlation with anxiety as well as gestation term and age of pregnant women. Thus, level of In among pregnant women with medium-high anxiety level made 11.5 (9.1; 16.8) μl U/ml and in group of women with low anxiety level it made 12.2 (9.8; 21.9) μl U/ml and it was not statistically significant (p>0.05). However calculation of C/In index as stress marker permitted to determine its statistically significant (p<0.05) prevalence in group of pregnant women with medium-high anxiety level of 39.4 (23.2; 54.9) comparing to women with low anxiety level of 24.6 (16.02; 34.1). During assessment of β-endorphine there wasn’t determined statistically significant difference (p>0.05) between indices of pregnant women with medium-high SA level – 1.2 (0.6; 3.6) ng/ml and low SA level – 1.4 (0.7; 3.0) ng/ml. Probably it indicates absence of obvious influence of specified neuropeptide on formation of emotional state of women during pregnancy.Conclusions. Assessment of level of prolactin as endogenous anxiolytic permits to determine its statically significant increasing (р<0.05) in pregnant women with medium-high level of SA comparing to group of women with its low level. Increasing of prolactin level in pregnant women with low SA level depends on gestation term (r = +0.665, p<0.05) and it is not connected both with level of SA and TA. The opposite situation occurred among pregnant women with medium and high level of SA: there was negative connection with pregnancy term (r = -0.338, p>0.05) and obvious connection with SA level (r = +0.576, p<0.05). Comparing of level of insulin and β- endorphinin pregnant women with regard to SA level did not permit to determine statistically significant difference (p>0.05). However determination of C/In index as the stress marker permitted to define its statistically significant prevalence (p<0.05) in group of pregnant women with medium-high level comparing to pregnant women who had low level of SA.en-US
dc.descriptionЦель исследования – определить уровень гормонов стресс-лимитирующей системы у беременных с учетом их психоэмоционального состояния.Материалы и методы. Обследовано 86 женщин во II и в начале III триместра беременности. В основную группу включены 60 беременных со средним и высоким уровнями ситуативной тревожности (СТ), а также 26 беременных с уровнем тревоги 30 баллов и ниже, что свидетельствует о низком уровне СТ (группа сравнения). Для оценки СТ и личностной тревожности (ЛТ) использовалась шкала Спилбергера – Ханина. Количественную оценку концентрации гормонов в плазме крови определяли методом иммуноферментного анализа на аппарате «SIRIO S». Для определения уровня пролактина использовали тест-систему Monobind INC (США), кортизола и инсулина – тест-системы DRG (Германия). Уровень эндогенных опиоидных пептидов (β-эндорфина) определяли с использованием тест-системы Peninsula Laboratories, LLC (США).Результаты исследования и их обсуждение. Группы исследования были разделены в зависимости от уровня СТ. Так, средний показатель СТ в группе сравнения составил (26,3±1,2) балла и был статистически достоверно ниже (p<0,05) среднего показателя в основной группе ((37,9±1,4) балла). Исследуя концентрацию Пр, установлено взаимовлияние с тревожностью, что подтверждается наличием положительной корреляционной связи между его уровнем и СТ (r=+0,690, p<0,05), а также менее значимую с ЛТ (r=+0,254, p<0,05) соответственно. При оценке Пр было установлено статистическидостоверное преобладание (p<0,05) его уровня среди беременных со средне-высоким уровнем СТ 136,2 (118,0; 151,6) нг/мл по сравнению с женщинами с низким ее уровнем 93,7 (67,4; 110,7) нг/мл. При сравнении концентрации К у беременных со средне-высоким уровнем СТ – 416,0 (368,2; 560,0) нг/мл установлено статистически достоверное (p<0,05) его преобладание по сравнению с женщинами, которые имели низкий ее уровень – 343,2 (304,6; 370,5) нг/мл. Взаимосвязь уровня СТ и К у беременных с высоким и средним ее уровнями подтверждается также наличием положительной корреляционной связи (r=+0,704, p<0,05). У беременных с низким уровнем СТ таких связей не было. При оценке уровня Ин установлено, что он не имел связи с тревожностью, а также со сроком гестации и возрастом беременных. Так, уровень Ин среди беременных со средне-высоким уровнем тревожности составил 11,5 (9,1; 16,8) мкл Ед/мл, а в группе женщин с низким ее уровнем – 12,2 (9,8; 21,9) мкл Ед/мл и был статистически не достоверным (p>0,05). Однако расчет К/Ин индекса, как маркера стресса, позволил установить его статистически достоверное (p<0,05) преобладание в группе беременных со средне-высоким уровнем СТ 39,4 (23,2; 54,9) по сравнению с женщинами с низким 24,6 (16,02; 34,1) ее уровнем. При оценке β-эндорфина не было установлено статистически достоверной разницы (p>0,05) между показателями у беременных со средне-высоким – 1,2 (0,6; 3,6) нг/мл и низким – 1,4 (0,7; 3,0) нг/мл уровнями СТ. Вероятно, это свидетельствует об отсутствии значительного влияния указанного нейропептида на формирование эмоционального состояния у женщин во время беременности.Выводы. Оценка уровня пролактина, как эндогенного анксиолитика, позволила установить статистически достоверный (р<0,05) его рост у беременных со средне-высоким уровнем СТ по сравнению с группой женщин с низким ее уровнем. Рост уровня пролактина у беременных с низким уровнем СТ зависел от срока гестации (r = +0,665, p<0,05) и не имел связи как с уровнями СТ, так и ЛТ. Среди беременных со средним и высоким уровнями СТ имела место обратная картина – отрицательная связь со сроком беременности (r = -0,338, p>0,05) и положительная – с уровнем СТ (r = +0,576, p<0,05). Сравнение уровня инсулина и β-эндорфина у беременных с учетом уровня СТ не позволило установить статистически значимой разницы (p>0,05). Однако определение К/Ин индекса, как маркера стресса, позволило установить его статистически достоверное (p<0,05) преобладание в группе беременных со средне-высоким уровнем СТ по сравнению с беременными, которые имели низкий ее уровень.ru-RU
dc.descriptionМета дослідження – визначити рівень гормонів стрес-лімітуючої системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану.Матеріали та методи. Обстежено 86 жінок у ІІ та на початку ІІІ триместру вагітності. До основної групи включені 60 вагітних із середнім та високим рівнями ситуативної тривожності, а також 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень СТ (група порівняння). Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використовували шкалу Ч. Д. Спілбергера, яка адаптована Ю. Л. Ханіним. Кількісну оцінку концентрації гормонів у плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Для визначення рівня пролактину (Пр) використовували тест-систему Monobind INC (США), кортизолу (К) та інсуліну (Ін) – тест-системи DRG (Німеччина). Рівень ендогенних опіоїдних пептидів (β-ендорфіну) визначали з використанням тест-системи Peninsula Laboratories, LLC (США).Результати дослідження та їх обговорення. Групи дослідження були розділені залежно від рівня СТ. Встановлено, що середній показник СТ у групі порівняння склав (26,3±1,2) бала та був статистично достовірно нижчим (p<0,05) за середній показник в основній групі ((37,9±1,4) бала). Досліджуючи концентрацію Пр, встановлено, що взаємовплив із тривожністю підтверджується наявністю позитивного кореляційного зв’язку між його рівнем та СТ (r=+0,690, p<0,05), а також менш значиму з ОТ (r=+0,254, p<0,05) відповідно. При оцінці рівня Пр було встановлено статистично достовірно вищий (p<0,05) серед вагітних із середньо-високим рівнем тривожності 136,2 (118,0; 151,6) нг/мл порівняно з жінками з низьким її рівнем 93,7 (67,4; 110,7) нг/мл. При порівнянні концентрації К у вагітних із середньо-високим рівнем СТ – 416,0 (368,2; 560,0) нг/мл встановлено статистично достовірне (p<0,05) його переважання порівняно з жінками, які мали низький її рівень – 343,2 (304,6; 370,5) нг/мл. Взаємозв’язок рівня СТ та К у вагітних із високим та середнім її рівнями підтверджується також наявністю позитивного кореляційного зв’язку (r=+0,704, p<0,05). У вагітних із низьким рівнем СТ таких зв’язків не встановлено. При оцінці рівня Ін встановлено, що він не мав зв'язку з тривожністю, а також із терміном гестації та віком вагітних. Так, рівень Ін серед вагітних із середньо-високим рівнем тривожності склав 11,5 (9,1; 16,8) мкл Од/мл, а в групі жінок із низьким її рівнем – 12,2 (9,8; 21,9) мкл Од/мл та був статистично не достовірним (p>0,05). Однак розрахунок К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволив встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в групі вагітних із середньо-високим рівнем 39,4 (23,2; 54,9) порівняно з жінками з низьким 24,6 (16,02; 34,1) її рівнем. При оцінці β-ендорфіну не було встановлено статистично достовірної різниці (p>0,05) між показниками у вагітних із середньо-високим – 1,2 (0,6; 3,6) нг/мл та низьким – 1,4 (0,7; 3,0) нг/мл рівнями СТ. Вірогідно, це свідчить про відсутність виразного впливу означеного нейропептиду на формування емоційного стану в жінок під час вагітності.Висновки. Оцінка рівня пролактину, як ендогенного анксіолітика, дозволила встановити статистично достовірне (р<0,05) його зростання у вагітних із середньо-високим рівнем СТ у порівнянні з групою жінок із низьким її рівнем. Зростання рівня пролактину у вагітних із низьким рівнем СТ залежить від терміну гестації (r=+0,665, p<0,05) та не має зв’язку як з рівнем СТ, так і ОТ. Серед вагітних із середнім та високим рівнями СТ мала місце протилежна картина – негативний зв’язок із терміном вагітності (r = -0,338, p>0,05) та позитивний – із рівнем СТ (r = +0,576, p<0,05). Порівняння рівня інсуліну та β-ендорфіну у вагітних з урахуванням рівня СТ не дозволило встановити статистично значимої різниці (p>0,05). Однак визначення К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволило встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в групі вагітних із середньо-високим рівнем, порівнюючи з вагітними, які мали низький рівень СТ.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/8624/8186
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекологіїuk-UA
dc.sourceActual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; No. 1 (2018)en-US
dc.sourceАктуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 1 (2018)ru-RU
dc.sourceАктуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 1 (2018)uk-UA
dc.source2415-301X
dc.source2411-4944
dc.source10.11603/24116-4944.2018.1
dc.subjectpregnancyen-US
dc.subjectpsycho-emotional stateen-US
dc.subjectanxietyen-US
dc.subjecthormonesen-US
dc.subjectprolactinen-US
dc.subjectβ-endorphinen-US
dc.subjectinsulin and cortisol.en-US
dc.subjectбеременностьru-RU
dc.subjectпсихоэмоциональное состояниеru-RU
dc.subjectтревожностьru-RU
dc.subjectгормоныru-RU
dc.subjectпролактинru-RU
dc.subjectβ-эндорфинru-RU
dc.subjectинсулин и кортизол.ru-RU
dc.subjectвагітністьuk-UA
dc.subjectпсихоемоційний станuk-UA
dc.subjectтривожністьuk-UA
dc.subjectгормониuk-UA
dc.subjectпролактинuk-UA
dc.subjectβ-ендорфінuk-UA
dc.subjectінсулін та кортизол.uk-UA
dc.titleLEVEL OF HORMONES OF STRESS LIMITING SYSTEM OF PREGNANT WOMEN WITH PSYCHO-EMOTIONAL DISORDERS STIPULATED BY ANXIETYen-US
dc.titleУРОВЕНЬ ГОРМОНОВ СТРЕСС-ЛИМИТИРУЮЩЕЙ СИСТЕМЫ У БЕРЕМЕННЫХ С ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ, ОБУСЛОВЛЕНЫМИ ТРЕВОЖНОСТЬЮru-RU
dc.titleРІВЕНЬ ГОРМОНІВ СТРЕС-ЛІМІТУЮЧОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З ПСИХОЕМОЦІЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ, ОБУМОВЛЕНИМИ ТРИВОЖНІСТЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record