Show simple item record

POSSIBILITIES OF USING A STANDARDIZED EXAMINER FOR THE DETERMINATION OF AUTOMATIC DYSFUNCTIONS IN THE YOUNG AGE

ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СТАНДАРТИЗИРОВАННЫХ ОПРОСНИКОВ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ АВТОНОМНЫХ ДИСФУНКЦИЙ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА;
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ДИСФУНКЦІЙ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ

dc.creatorSheiko, N. I.
dc.creatorFeketa, V. P.
dc.date2019-05-30
dc.date.accessioned2020-02-24T11:29:10Z
dc.date.available2020-02-24T11:29:10Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/10137
dc.identifier10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10137
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13952
dc.descriptionThe syndrome of autonomous dysfunctions (SAD) is a polyethiologic syndrome characterized by a dysfunction of the autonomic nervous system and functional disorders from all systems of the body. The prevalence of SAD, according to some authors, is from 20 to 56 % of all diseases in young people, inferior to only ARVI. The aim – to identify students with autonomic dysfunctions and evaluate their functional status quantitatively by using the indicator of the activity of regulatory systems (IARS). Material and Methods. The study involved 100 international students from the 2nd-3rd year of students of the medical faculty (group 1), and 100 Ukrainian students of junior high schools of other faculties (group 2) of both sexes aged 17–23. For the screening of autonomic dysfunctions questionnaires were performed on the standard questionnaire by A. M. Vein. For the objective characterization of the functional state of the autonomic nervous system, indicators of heart rate variability were obtained using the 5-minute second registration with the computer diagnostic complex “CardioLab” (“KhAI-Medika”, Ukraine). Reducing the adaptive capacity of the body was determined by using the indicator of the activity of regulatory systems (IARS). Results. According to the questionnaire by A. M. Vein autonomic dysfunctions were found in 32 foreign students or 32 %, and 21 or 21 % among Ukrainians. However, objectively the presence of autonomic dysfunctions confirmed by indicators of heart rate variability among foreigners was only 18 persons – 18 %, and among Ukrainians – 11 students, that is 11 % according to the total number of students polled. In particular, 50 % of foreign students and 54.5 % of Ukrainian students had moderate functional tension, that is prenosological conditions, IARS 2–4; 22.2 % of foreign students and 27.3 % of Ukrainian students had a pronounced functional tension, that is premorbid condition, IARS 5–6; 11.1 % of foreign students and 9.1 % of Ukrainian students had a pronounced functional stress, poor adaptation status, and IARS 7–8; 16.7 % of foreign students and 9.1 % of Ukrainian students had an underestimate (depletion) of regulatory systems, IARS 9–10. Conclusions. The questionnaire by A. M. Vein can be used for the screening of autonomic dysfunctions syndrome, but objective confirmation is required by measuring the heart rate variability.en-US
dc.descriptionСиндром автономных дисфункций – это полиэтиологический синдром, характеризующийся дисфункцией вегетативной нервной системы и функциональными нарушениями со стороны всех систем организма. Распространенность САД, по данным некоторых авторов, составляет от 20 до 56 % всех заболеваний у лиц молодого возраста, уступая лишь ОРВИ. Цель – выявить студентов с автономными дисфункциями и оценить функциональное состояние их организма количественно с помощью показателя активности регуляторных систем (ПАРС). Материал и методы. К исследованию было привлечено 100 иностранных студентов 2–3 курcов медицинского факультета (1 группа) и 100 студентов-украинцев младших курсов других факультетов (2 группа) обоих полов в возрасте 17–23 года. Для скрининга автономных дисфункций осуществляли анкетирование по стандартному опроснику А. М. Вейна. Для объективной характеристики функционального состояния автономной нервной системы использовали показатели вариабельности сердечного ритма, полученные путем 5-минутной регистрации II отведения с помощью компьютерного диагностического комплекса «КардиоЛаб» («ХАИ-Медика», Украина). Снижение приспособительных возможностей организма определяли с помощью показателя активности регуляторных систем (ПАРС). Результаты. По данным опросника А. М. Вейна, среди студентов-иностранцев признаки вегетативных изменений имели 32 студента (32 %), а среди украинцев – 21 (21 %). Однако объективно наличие автономных дисфункций, подтвержденных показателями вариабельности сердечного ритма, среди иностранцев имели лишь 18 человек (18 %), а среди украинцев – 11 человек (11 %) соответственно от общего количества опрошенных студентов. В частности, 50 % студентов-иностранцев и 54,5 % студентов-украинцев имели умеренное функциональное напряжение, то есть донозологические состояния, ПАРС 2–4; 22,2 % студентов-иностранцев и 27,3 % студентов-украинцев имели выраженное функциональное напряжение, то есть преморбидное состояние, ПАРС 5–6; 11,1 % студентов-иностранцев и 9,1 % студентов-украинцев имели резко выраженное функциональное напряжение, состояние неудовлетворительной адаптации, ПАРС 7–8; 16,7 % студентов-иностранцев и 9,1 % студентов-украинцев имели астенизацию (истощение) регуляторных систем, ПАРС 9–10. Выводы. Опросник А. М. Вейна может быть использован для скрининга синдрома автономных дисфункций, однако необходимо объективное подтверждение с помощью измерения показателей вариабельности сердечного ритма.ru-RU
dc.descriptionСиндром автономних дисфункцій – це поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією автономної нервової системи і функціональними порушеннями всіх систем організму. Поширеність САД, за даними деяких авторів, складає від 20 до 56 % всіх захворювань у осіб молодого віку, поступаючись лише ГРВІ. Мета – виявити студентів з автономними дисфункціями та оцінити функціональний стан їх організму кількісно за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Матеріал і методи. До дослідження було залучено 100 студентів іноземців 2–3 курcів медичного факультету (1 група), та 100 студентів-українців молодших курсів інших факультетів (2 група) обох статей віком 17–23 роки. Для скринінгу автономних дисфункцій здійснювали анкетування за стандартним опитувальником А. М. Вейна. Для об’єктивної характеристики функціонального стану автономної нервової системи використовували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстрації ІІ відведення зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу «КардіоЛаб» («ХАІ-Медіка»,Україна). Зниження пристосувальних можливостей організму визначали за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Результати. За даними опитувальника А. М. Вейна, серед студентів-іноземців ознаки вегетативних змін мали 32 студенти (32 %), а серед українців – 21 (21 %). Однак об’єктивно автономні дисфункції, підтверджені показниками варіабельності серцевого ритму, серед іноземців мали лише 18 осіб (18 %), а серед українців – 11 осіб (11 %) відповідно до загальної кількості опитаних студентів. Зокрема, 50 % студентів-іноземців та 54,5 % студентів-українців мали помірну функціональну напругу, тобто донозологічні стани, ПАРС 2–4; 22,2 % студентів-іноземців та 27,3 % студентів-українців мали виражену функціональну напругу, тобто преморбідний стан, ПАРС 5–6; 11,1 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали різко виражену функціональну напругу, стан незадовільної адаптації, ПАРС 7-8; 16,7 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали астенізацію (виснаження) регуляторних систем, ПАРС 9–10. Висновки. Опитувальник А. М. Вейна може бути використаний для скринінгу синдрому автономних дисфункцій, однак необхідним є об’єктивне підтвердження за допомогою вимірювання показників варіабельності серцевого ритму.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університетuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/10137/9987
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 2 (2019); 170-174en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 2 (2019); 170-174ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 2 (2019); 170-174uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2019.v0.i2
dc.subjectvein questionnaireen-US
dc.subjectautonomic dysfunction syndromeen-US
dc.subjectindex of activity of regulatory systemen-US
dc.subjectопросник Вейнаru-RU
dc.subjectсиндром автономных дисфункцийru-RU
dc.subjectпоказатель активности регуляторных системru-RU
dc.subjectопитувальник Вейнаuk-UA
dc.subjectсиндром автономних дисфункційuk-UA
dc.subjectпоказник активності регуляторних системuk-UA
dc.titlePOSSIBILITIES OF USING A STANDARDIZED EXAMINER FOR THE DETERMINATION OF AUTOMATIC DYSFUNCTIONS IN THE YOUNG AGEen-US
dc.titleВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СТАНДАРТИЗИРОВАННЫХ ОПРОСНИКОВ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ АВТОНОМНЫХ ДИСФУНКЦИЙ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТАru-RU
dc.titleМОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ДИСФУНКЦІЙ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record