Показати скорочений опис матеріалу

QUANTITATIVE MORPHOLOGICAL ASSESSMENT OF FEATURES OF REMODELING OF THE MUSCULAR LAYER OF JEJUNUM AT THE RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER PARENCHYMA

КОЛИЧЕСТВЕННАЯ МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОСОБЕННОСТЕЙ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ МЫШЕЧНОЙ ОБОЛОЧКИ ТОЩЕЙ КИШКИ ПРИ УДАЛЕНИИ РАЗЛИЧНЫХ ОБЪЕМОВ ПАРЕНХИМЫ ПЕЧЕНИ;
КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ

dc.creatorShulgai, A. H.
dc.creatorTatarchuk, L. V.
dc.creatorHnatjuk, M. S.
dc.date2018-11-23
dc.date.accessioned2020-02-24T11:29:03Z
dc.date.available2020-02-24T11:29:03Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9598
dc.identifier10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9598
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13905
dc.descriptionLiver resection is widely used in modern surgical departments. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of jejunum muscle at postresection portal hypertension have not been adequately investigated. The aim – using the morphometrical methods to study the features of remodeling of the structures of muscular layer of jejunum at resection of different volumes of liver parenchyma. Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the jejunum of 45 sexuale mature white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed, group 3 – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month from the beginning of the experiment. Histological preparations were made from the jejunum. The thickness of the circular and longitudinal muscular layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, morphometric indices were slightly changed. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum were manifested by altered ones. The thickness of the circular muscular layer a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 4.1 %, the diameter of myocytes – by 6.1 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 35.4 %, stromally – myocytal relation – by 14.3 %, relative the number of damaged myocytes – by 14.4 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal muscular layer of the jejunum a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular muscular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of the nuclei increased by 4.6 % (p<0.01), nuclear-cytoplasmic relations – by 15.2 % (p<0.001), stromally-miocytal relations – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced remodeling of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytoplazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular layer, which may be complicated by the dysfunction of the organ.en-US
dc.descriptionУдаление больших объемов паренхимы печени может сопровождаться возникновением постре­зек­ционной портальной гипертензии. Последняя приводит к морфологической перестройке органов бассейна воротной печеночной вены, поражению их структур, морфологическими изменениями мышечной оболочки, которые при повреждениях тощей кишки в названных патологических условиях исследованы недостаточно. Цель – морфометрическими методами изучить особенности ремоделирования мышечной оболочки тощей кишки при удалении различных объемов паренхимы печени. Материал и методы. Комплексом морфологических методов исследована тощая кишка 45 половозрелых белых крыс-самцов, которые были поделены на 3-и группы. Первая группа насчитывала 15 интактных животных, вторая – 15 крыс, у которых было удалено 31,5 % паренхимы печени, третья – 15 животных после резекции 58,1 % паренхимы печени. Эвтаназия крыс осуществлялась кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через 1 месяц после начала эксперимента. Из тощей кишки изготавливали гистологические микропрепараты. Измеряли толщины кругового и продольного слоев мышечной оболочки, диаметры гладких миоцитов и их ядер, ядерно-цитоплазматические соотношения в этих клетках, стромально-миоцитарные соотношения, относительные объе­мы поврежденных миоцитов. Количественные показатели обрабатывались статистически. Результаты. Установлено, что через месяц после резекции 31,5 % паренхимы печени исследуемые морфо­мет­рические показатели менялись незначительно. Удаление 58,1 % паренхимы печени приводило к развитию пострезекционной портальной гипертензии. Выражено измененными при этом оказались морфометрические параметры структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки тощей кишки. Толщина кругового слоя мышечной оболочки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени статистически достоверно уменьшилась на 4,1 %, диаметр миоцитов – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматические соотношения у них возросли на 35,4 %, cтромально-миоцитарные соотношения – на 14,3 %, относительный объем поврежденных миоцитов – в 14,4 раза. Количественные морфологические показатели структур продольного слоя мышечной оболочки тощей кишки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени изменялись аналогично, но степень их выраженности была меньшей, по сравнению со структурами кругового слоя. Так, диаметр миоцитов в данных экспериментальных условиях оказался уменьшенным всего на 1,6 %, диаметр ядер увеличился на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цито­плазматические соотношения – на 15,2 % (р<0,001), стромально-миоцитарные соотношения – на 14,1 %, отно­сительный объем поврежденных миоцитов – в 8,1 раза. Выводы. Удаление больших объемов паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженному ремоделированию структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки тощей кишки, которые характеризуются диспропорциональными неравномерными изменениями морфомет­рических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитоплазматических соотношений в этих клетках, атрофией, увеличением стромальных структур и относительных объемов поврежденных миоцитов в мышечной оболочке, что может осложняться дисфункцией поврежденного органа.ru-RU
dc.descriptionВидалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезек­ційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печін­кової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із по­рожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфомет­ричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезек­ційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р<0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпер­тензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міо­цитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університетuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9598/9392
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Здобутки клінічної і експериментальної медициниuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 4 (2018); 143-148en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 4 (2018); 143-148ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 4 (2018); 143-148uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2018.v0.i4
dc.subjectresection of the liveren-US
dc.subjectjejunumen-US
dc.subjectmuscular layeren-US
dc.subjectremodelingen-US
dc.subjectрезекция печениru-RU
dc.subjectтощая кишкаru-RU
dc.subjectмышечная оболочкаru-RU
dc.subjectремоделированиеru-RU
dc.subjectрезекція печінкиuk-UA
dc.subjectпорожня кишкаuk-UA
dc.subjectм’язова оболонкаuk-UA
dc.subjectремоделюванняuk-UA
dc.titleQUANTITATIVE MORPHOLOGICAL ASSESSMENT OF FEATURES OF REMODELING OF THE MUSCULAR LAYER OF JEJUNUM AT THE RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER PARENCHYMAen-US
dc.titleКОЛИЧЕСТВЕННАЯ МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОСОБЕННОСТЕЙ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ МЫШЕЧНОЙ ОБОЛОЧКИ ТОЩЕЙ КИШКИ ПРИ УДАЛЕНИИ РАЗЛИЧНЫХ ОБЪЕМОВ ПАРЕНХИМЫ ПЕЧЕНИru-RU
dc.titleКІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу