INFLUENCE OF ISCHEMIC-REPERFUSION SYNDROME OF EXTREMITIES FOR CYTOLYTIC SYNDROME
ВЛИЯНИЕ ИШЕМИЧЕСКИ-РЕПЕРФУЗИОННОГО СИНДРОМА КОНЕЧНОСТЕЙ НА ОТКЛОНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЦИТОЛИТИЧЕСКОГО СИНДРОМА;
ВПЛИВ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК НА ВІДХИЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІТИЧНОГО СИНДРОМУ
dc.creator | Kuzminskyi, I. V. | |
dc.date | 2018-10-02 | |
dc.date.accessioned | 2020-02-24T11:29:01Z | |
dc.date.available | 2020-02-24T11:29:01Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9351 | |
dc.identifier | 10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9351 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13894 | |
dc.description | Introduction. In recent years in Ukraine, as in the whole world, the number of emergencies, both natural and man-made, has increased. A special place among emergencies is occupied by terrorist acts, the deliberate and unintentional use of explosive devices in everyday life. The features of such situations are the emergence of high-energy injuries, which are accompanied by massive bleeding, damage to a large array of soft tissues. For clinicians, such cases require special attention, because the adverse factors in such patients are added ischemic-reperfusion syndrome of the extremities due to overlaying hemostatic harnesses. His action has not been actually studied in conjunction with a trauma. The aim of the work – to study the effect of ischemic-reperfusion syndrome on the indicators of the cytolytic syndrome in the trauma of the abdominal cavity complicated by hypovolemic shock in the early post-traumatic period. Material and Methods. In the experiment, 80 sexually mature white male rats, Wistar weighing 190–220 g, were found on a standard vivarium diet. Animals were divided into control and 3 experimental groups (8 animals per group). In the animals of the first experimental group under the thiopental-sodium enzymes (40 mg · kg-1) proximal to the lower paws imposed a hemostatic tourniquet for 120 minutes, which caused the development of ischemic-reperfusion syndrome. In the second experimental group, they simulated a closed trauma of the abdominal cavity by applying two dose injections to the region of the abdominal cavity; Hypovolemic shock was modeled in a group by crossing the femoral vessels and bloodletting from 20 to 22 % of the volume of circulating blood. In the third group of studies, the damage was combined with the first two groups. Animals of the control group were injected into the anesthesia without any injury. In order to determine the changes in the cytolytic syndrome, the activity of the enzymes markers of the cytolytic syndrome ALT and AST was determined by a unified method. Animals of experimental groups were extracted from the experiment under conditions of thiopental sodium anesthesia by the method of total blood-flow from the heart. Results and Discussion. Our studies have found that in the conditions of simulated injuries, despite their type, develop cytolytic processes that are systemic in nature. So, after 1 day of post-traumatic period the activity of ALT and AST increases, which is clearly marked not only in RG-2 and RG-3, but also in RG-1. In the future, before 3 days, the process of destruction of cell membranes deepens, which manifests a significant increase in the activity of ALT and AST serum and continues to deepen to 7 days. The tendency to decrease the levels of ALT and AST is observed only for 7 days in RG-1. The comparison in the time interval of RG-2 and RG-3 gives an understanding that the imposition of two-legged harness in animals with closed abdominal trauma and massive bleeding deepens the cytolytic processes, which affects the activity of ALT and AST. Conclussions. 1. In the study groups simulated traumas were accompanied by the development of cytolytic processes that tended to develop during the early manifestations of traumatic illness. 2.Ischemic-reperfusion syndrome of the extremities potentiates the development of systemic changes in the trauma of the abdominal cavity and hypovolemic shock, which was revealed by a significant increase in AlAt and AsAT in GD-3, which after 7 days of observation exceeded controls by 118.2 % (p<0.001) and by 150.6 % (p<0.001). | en-US |
dc.description | В последние годы в Украине, как и во всем мире, растет число чрезвычайных ситуаций, как природного, так и техногенного характера. Особое место среди чрезвычайных ситуаций занимают террористические акты, преднамеренное и непреднамеренное использование взрывных устройств в быту. Особенностью таких ситуаций является возникновение высокоэнергетических повреждений, сопровождающихся массивным кровотечением, повреждением значительного массива мягких тканей. От клиницистов такие случаи требуют особого внимания, поскольку к неблагоприятным факторам у таких пострадавших добавляется ишемически-реперфузионный синдром конечностей вследствие наложения кровоостанавливающих жгутов. Его действие фактически не изучено при сочетанной травме. Цель работы – изучить влияние ишемически-реперфузионного синдрома на показатели цитолитического синдрома при травме органов брюшной полости, осложненной гиповолемическим шоком, в раннем посттравматическом периоде. Материал и методы. В эксперименте использовали 80 половозрелых белых крыс-самцов линии Wistar массой 190–220 г, которые находились на стандартном рационе вивария. Животных поделили на контрольную и 3 опытных группы (по 8 животных в каждой группе). У животных первой опытной группы под тиопенталонатриевым наркозом (40 мг · кг-1) проксимально на нижние лапки накладывали кровоостанавливающий жгут сроком на 120 мин., что вызвало развитие ишемически-реперфузионного синдрома. Во второй исследовательской группе моделировали закрытую травму органов брюшной полости с помощью нанесения двух дозированных ударов в область брюшной полости; путем пересечения бедренных сосудов и кровопускания от 20 до 22 % объема циркулирующей крови в группе моделировали гиповолемический шок. В третьей группе исследования сочетали повреждения первых двух групп. Животных контрольной группы только вводили в наркоз, травм им не моделировали. С целью определения изменений цитолитического синдрома определяли активность ферментов – маркеров цитолитического синдрома АлАТ и АсАТ унифицированным методом. Животных опытных групп выводили из эксперимента в условиях тиопенталонатриевого наркоза методом тотального кровопускания из сердца. Результаты. Наши исследования показали, что в условиях смоделированных травм, несмотря на их тип, развиваются цитолитические процессы, которые носят системный характер. Так, уже через 1 сутки посттравматического периода возрастает активность АлАТ и АсАТ, которая четко отмечается не только в ГД – 2 и ГД – 3, но и в ГД – 1. В дальнейшем до 3 суток процесс деструкции клеточных мембран углубляется, что проявляется существенным увеличением активности АлАТ и АсАТ сыворотки крови, и продолжает углублятся до 7 суток. Тенденция к снижению уровней АсАТ и АлАТ наблюдается лишь на 7 сутки в ГД – 1. Сравнение во временном интервале ГД – 2 и ГД – 3 дает понимание того, что наложение жгутов на две конечности у животных с закрытой травмой живота и массивным кровотечением углубляет цитолитические процессы, отражается на активности АлАТ и АсАТ. Выводы. 1. В группах исследования моделируемые травмы сопровождались развитием цитологических процессов, имели тенденцию к развитию в период ранних проявлений травматической болезни. 2.Ишемически-реперфузионный синдром конечностей значительно потенцирует развитие системных изменений при травме органов брюшной полости и гиповолемическом шоке, что отображалось значительным ростом показателей АлАт и АсАТ в ГД – 3, которые через 7 дней наблюдения превышали контрольные соответственно на 118,2 % (р < 0,001) и на 150,6 % (р<0,001). | ru-RU |
dc.description | В останні роки в Україні, як і у всьому світі, зростає кількість надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. Особливе місце серед надзвичайних ситуацій займають терористичні акти, навмисне та ненавмисне використання вибухових пристроїв у побуті. Особливістю таких ситуацій є виникнення високоенергетичних пошкоджень, які супроводжуються масивною кровотечею, пошкодженням значного масиву м’яких тканин. Такі випадки потребують особливої уваги клініцистів, оскільки до несприятливих факторів у таких постраждалих додається ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок унаслідок накладання кровоспинних джгутів. Його дія при поєднаній травмі фактично не вивчена. Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на показники цитолітичного синдрому при травмі органів черевної порожнини, ускладненій гіповолемічним шоком у ранньому післятравматичному періоді. Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Тварин поділили на контрольну і 3 дослідних групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболюванням (40 мг·кг-1) проксимально на нижні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв., що викликало розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі, моделювали закриту травму органів черевної порожнини за допомогою нанесення двох дозованих ударів у область черевної порожнини; шляхом пересічення стегнових судин та кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові в групі моделювали гіповолемічний шок. В третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм. З метою визначення змін цитолітичного синдрому визначали активність ферментів – маркерів цитолітичного синдрому АлАТ і АсАТ уніфікованим методом. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця. Результати. Наші дослідження виявили, що за умов змодельованих травм, незважаючи на їх тип, розвиваються цитолітичні процеси, які мають системний характер. Так, уже через 1 добу посттравматичного періоду зростає активність АлАТ та АсАТ, яке чітко відмічається не лише в ГД – 2 і ГД – 3, а і в ГД – 1. У подальшому, до 3 доби, процес деструкції клітинних мембран поглиблюється, що проявляється істотним збільшенням активності АлАТ і АсАТ сироватки крові, і продовжує поглиблення до 7 доби. Тенденція до зниження рівнів АсАТ і АлАТ спостерігається лише на 7 добу у ГД – 1. Порівняння у часовому інтервалі ГД – 2 і ГД – 3 дає розуміння того, що накладання джгутів на дві кінцівки у тварин з закритою травмою живота і масивною кровотечею поглиблює цитолітичні процеси, що відображається на активності АлАт і АсАТ. Висновки. 1. В групах дослідження модельовані травми супроводжувались розвитком цитолітичних процесів, що мали тенденцію до розвитку в період ранніх проявів травматичної хвороби. 2.Ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок значно потенціює розвиток системних змін при травмі органів черевної порожнини та гіповолемічному шоку, що відображалось значним зростанням показників АлАт та АсАТ в ГД – 3, які через 7 днів спостереження перевищували контрольні відповідно на 118,2 % (р<0,001) та на 150,6 % (р<0,001). | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9351/9097 | |
dc.rights | Авторське право (c) 2018 Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk-UA |
dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
dc.source | Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 3 (2018); 176-181 | en-US |
dc.source | Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 3 (2018); 176-181 | ru-RU |
dc.source | Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 3 (2018); 176-181 | uk-UA |
dc.source | 2415-8836 | |
dc.source | 1811-2471 | |
dc.source | 10.11603/1811-2471.2018.v0.i3 | |
dc.subject | reperfusion | en-US |
dc.subject | experiment | en-US |
dc.subject | tourniquet | en-US |
dc.subject | cytolytic syndrome | en-US |
dc.subject | реперфузия | ru-RU |
dc.subject | експеримент | ru-RU |
dc.subject | жгут | ru-RU |
dc.subject | цитолитический синдром | ru-RU |
dc.subject | реперфузія | uk-UA |
dc.subject | експеримент | uk-UA |
dc.subject | джгут | uk-UA |
dc.subject | цитолітичний синдром. | uk-UA |
dc.title | INFLUENCE OF ISCHEMIC-REPERFUSION SYNDROME OF EXTREMITIES FOR CYTOLYTIC SYNDROME | en-US |
dc.title | ВЛИЯНИЕ ИШЕМИЧЕСКИ-РЕПЕРФУЗИОННОГО СИНДРОМА КОНЕЧНОСТЕЙ НА ОТКЛОНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЦИТОЛИТИЧЕСКОГО СИНДРОМА | ru-RU |
dc.title | ВПЛИВ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК НА ВІДХИЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІТИЧНОГО СИНДРОМУ | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
Files | Size | Format | View |
---|---|---|---|
There are no files associated with this item. |