DAILY URINE RENAL STATE UNDER ISCHEMIC-REPERFUSION SYNDROME OF LIMBS, ABDOMINAL INJURY WITH HYPOVOLEMIC SHOCK AND THEIR COMBINATION IN THE EARLY PERIOD OF TRAUMATIC DISEASE
СОСТОЯНИЕ СУТОЧНОГО ДИУРЕЗА ПОЧЕК В УСЛОВИЯХ ИШЕМИЧЕСКИ-РЕПЕРФУЗИОННОГО СИНДРОМА КОНЕЧНОСТЕЙ, ТРАВМЫ ОРГАНОВ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ, ОСЛОЖНЕННОЙ ГИПОВОЛЕМИЧЕСКИМ ШОКОМ, И ИХ СОЧЕТАНИЯ В РАННИЙ ПЕРИОД ТРАВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ;
СТАН ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ НИРОК В УМОВАХ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК, ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГІПОВОЛЕМІЧНИМ ШОКОМ, ТА ЇХ ПОЄДНАННЯ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ
dc.creator | Tsymbaliuk, H. Y. | |
dc.date | 2018-10-02 | |
dc.date.accessioned | 2020-02-24T11:29:01Z | |
dc.date.available | 2020-02-24T11:29:01Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9350 | |
dc.identifier | 10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9350 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13893 | |
dc.description | The aim of the work – to study the effect of ischemic-reperfusion syndrome on the functional state of the kidneys in the early post-traumatic period. Material and Methods. In the experiment, there were 80 sexually mature white male Wistar rats, weighing 190–220 g on a standard vivarium diet. All animals were divided into groups: control and 3 experimental (8 animals in each group). In animals of the first experimental group under the thiopental-sodium enzymes (40 mg·kg-1) proximal to the left paws imposed a hemostatic tourniquet for 120 minutes. In the second experimental group, a combined injury to the abdominal cavity was simulated by applying two dose injections to the abdominal region; Hypovolemic shock was modeled by bloodletting from 20 to 22 % of the volume of circulating blood from the femoral vessels. In the third experimental group, a combined injury to the abdominal cavity and reperfusion of the extremities was simulated. Animals of the control group were administered only in anesthesia. After 1, 3 and 7 days in experimental animals, the functional status of the kidneys was determined by the method of water loading. Diuresis and velocity of glomerular filtration were evaluated. Animals of experimental groups were extracted from the experiment under conditions of thiopental sodium anesthesia by the method of total blood-flow from the heart. Results and Discussion. In the group of animals, after the overhangs on the lower extremities, after the first day, the diuresis significantly decreases and has minimal values; furthermore, the index increased but did not reach the control group even after 7 days (33.6 % less, (p<0.05) in comparable to control). In the group of animals with trauma of the abdominal cavity and hypovolemic shock the index reached the minimum level in 3 days and actually remained at the same level by the seventh day. In the group of animals where the trauma of the abdominal cavity was combined, bleeding and overlapping of the harness on the lower extremities, there was a tendency towards constant decrease of the index throughout the observation time. Its minimum values were recorded after 7 days (less by 33.6 % (p<0.05) compared to control). The velocity of glomerular filtration decreased in all groups of experimental animals. The increase in the indicator during the observation time was determined in the group of animals with overlapping of harnesses, although even after 7 days it remained two times lower than control values. In the group of animals with trauma of the abdominal cavity and hypovolemic shock, the index reached the minimum values after 3 days and remained at this level until the end of the observation, which corresponds to the classic picture of pathophysiological changes in the model of combined trauma. The most pronounced changes were in animals with combined trauma and ischemic-reperfusion syndrome. Significant decrease of the index was observed during all control points of observation. | en-US |
dc.description | Цель работы – изучить влияние ишемически-реперфузионного синдрома на функциональное состояние почек в раннем послетравматическом периоде. Материал и методы. В эксперименте использовали 80 половозрелых белых крыс-самцов линии Wistar массой 190–220 г, которые находились на стандартном рационе вивария. Всех животных поделили на группы: контрольную и 3 исследовательских (по 8 животных в каждой группе). У животных первой опытной группы под тиопенталнатриевым наркозом (40 мг·кг-1) проксимально на нижние лапки накладывали кровоостанавливающий жгут сроком на 120 мин. Во второй исследовательской группе была смоделирована сочетанная травма органов брюшной полости путем нанесения двух дозированных ударов в область брюшной полости; гиповолемический шок моделировался путем кровопускания от 20 до 22 % объема циркулирующей крови из бедренных сосудов. В третьей опытной группе моделировали сочетанную травму органов брюшной полости и реперфузии конечностей. Животных контрольной группы вводили только в наркоз. Через 1, 3 и 7 суток у подопытных животных определяли функциональное состояние почек методом водной нагрузки. Оценивали величину диуреза и скорость клубочковой фильтрации. Животных опытных групп выводили из эксперимента в условиях тиопентал-натриевого наркоза методом тотального кровопускания из сердца. Результаты. В группе животных после наложения жгутов на нижние конечности после первых суток существенно снижается диурез и имеет минимальные значения, в дальнейшем показатель увеличивался, однако был меньше уровня контрольной группы даже через 7 суток (меньше на 33,6 % (р<0,05) по сравнению с контролем). В группе животных с травмой органов брюшной полости и гиповолемическим шоком показатель достигал минимального уровня через 3 суток и фактически оставался на том же уровне до 7 суток. В группе животных, которым моделировали травму органов брюшной полости, кровотечение и наложения жгутов на задние конечности, наблюдалась тенденция к постоянному снижению показателя в течение всего времени наблюдения. Его минимальные значения зафиксировали через 7 суток (меньше на 33,6 % (р<0,05) по сравнению с контролем). Скорость клубочковой фильтрации снижалась во всех группах подопытных животных. Нарастание показателя в течение времени наблюдения определено в группе животных с наложением жгутов, хотя даже после 7 суток он оставался вдвое меньше контрольных показателей. В группе животных с травмой органов брюшной полости и гиповолемическим шоком показатель достигал минимальных значений за 3 суток и оставался на этом уровне до конца наблюдения, что соответствует классической картине патофизиологических изменений в модели сочетанной травмы. Наиболее выраженными изменения были у животных, у которых сочетались политравма и ишемически-реперфузионный синдром. Значительное снижение показателя наблюдалось в течение всех точек наблюдения. | ru-RU |
dc.description | Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на функціональний стан нирок у ранньому післятравматичному періоді. Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин поділили на групи: контрольну і 3 дослідних (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболенням (40 мг·кг-1) проксимально на задні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв. У другій дослідній групі було змодельовано поєднану травму органів черевної порожнини шляхом нанесення двох дозованих ударів у ділянку черевної порожнини; гіповолемічний шок моделювали шляхом кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові з стегнових судин. У третій дослідній групі моделювали поєднану травму органів черевної порожнини та реперфузію кінцівок. Тварин контрольної групи вводили тільки в наркоз. Через 1, 3 і 7 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Оцінювали величину діурезу та швидкість клубочкової фільтрації. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця. Результати. В групі тварин після накладання джгутів на задні кінцівки після першої доби істотно знижувався та мав мінімальні значення діурез, згодом показник збільшувався, однак не досягав рівня контрольної групи навіть через 7 діб (менше на 33,6 %, (р<0,05) порівняно з контролем). У групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімального рівня через 3 доби та фактично залишався на тому ж рівні до сьомої доби. У групі тварин, яким поєднували травму органів черевної порожнини, кровотечу та накладання джгутів на задні кінцівки, спостерігали тенденцію до постійного зниження показника протягом усього часу спостереження. Його мінімальні значення зафіксували через 7 діб (на 33,6 % (р<0,05) менше, порівняно з контролем). Швидкість клубочкової фільтрації знижувалась у всіх групах піддослідних тварин. Наростання показника протягом часу спостереження визначено в групі тварин, яким накладали джгути, хоча навіть після 7 доби він залишався удвічі меншим за контрольні показники. В групі тварин з травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком показник досягав мінімальних значень через 3 доби та залишався на цьому рівні до кінця спостереження, що відповідає класичній картині патофізіологічних змін в моделі поєднаної травми. Найвираженішими зміни були у тварин з поєднанням травми та ішемічно-реперфузійного синдрому. Значне зниження показника фіксували усіх контрольних точках спостереження. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9350/9095 | |
dc.rights | Авторське право (c) 2018 Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk-UA |
dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
dc.source | Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 3 (2018); 163-169 | en-US |
dc.source | Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 3 (2018); 163-169 | ru-RU |
dc.source | Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 3 (2018); 163-169 | uk-UA |
dc.source | 2415-8836 | |
dc.source | 1811-2471 | |
dc.source | 10.11603/1811-2471.2018.v0.i3 | |
dc.subject | urine output | en-US |
dc.subject | kidney | en-US |
dc.subject | injury | en-US |
dc.subject | reperfusion syndrome | en-US |
dc.subject | experiment | en-US |
dc.subject | диурез | ru-RU |
dc.subject | почки | ru-RU |
dc.subject | травма | ru-RU |
dc.subject | реперфузионный синдром | ru-RU |
dc.subject | эксперимент | ru-RU |
dc.subject | діурез | uk-UA |
dc.subject | нирки | uk-UA |
dc.subject | травма | uk-UA |
dc.subject | реперфузійний синдром | uk-UA |
dc.subject | експеримент. | uk-UA |
dc.title | DAILY URINE RENAL STATE UNDER ISCHEMIC-REPERFUSION SYNDROME OF LIMBS, ABDOMINAL INJURY WITH HYPOVOLEMIC SHOCK AND THEIR COMBINATION IN THE EARLY PERIOD OF TRAUMATIC DISEASE | en-US |
dc.title | СОСТОЯНИЕ СУТОЧНОГО ДИУРЕЗА ПОЧЕК В УСЛОВИЯХ ИШЕМИЧЕСКИ-РЕПЕРФУЗИОННОГО СИНДРОМА КОНЕЧНОСТЕЙ, ТРАВМЫ ОРГАНОВ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ, ОСЛОЖНЕННОЙ ГИПОВОЛЕМИЧЕСКИМ ШОКОМ, И ИХ СОЧЕТАНИЯ В РАННИЙ ПЕРИОД ТРАВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ | ru-RU |
dc.title | СТАН ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ НИРОК В УМОВАХ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК, ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГІПОВОЛЕМІЧНИМ ШОКОМ, ТА ЇХ ПОЄДНАННЯ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
Files | Size | Format | View |
---|---|---|---|
There are no files associated with this item. |