Anticoagulation efficacy in patients with acute deep vein thrombosis of the lower extremities
Эффективность антикоагулянтной терапии у пациентов с острым тромбозом глубоких вен нижних конечностей;
Ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів із гострим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок
| dc.creator | Vasyliuk, S. M. | |
| dc.creator | Atamaniuk, V. M. | |
| dc.date | 2020-01-21 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-24T11:03:56Z | |
| dc.date.available | 2020-02-24T11:03:56Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10769 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2020.2.10769 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13413 | |
| dc.description | The aim of the work: to estimate the risk of deep vein thrombosis (DVT) recurrence by determining the degree of residual vein obstruction and the value of the D-dimer level at the end of anticoagulation. Materials and Methods. There were examined and treated 98 patients with deep vein thrombosis of various locations. Patients were observed during anticoagulation therapy (n-98) and after its performance (n-76) for between 7 and 120 months. Depending on the scheme of anticoagulation therapy patients were divided into three groups: group 1 (32) received Warfarin, group 2 (34) – Rivaroxaban, group 3 (32) – Dabigatran Etexilate. To all patients were verify the diagnosis and monitoring of the therapy, ultrasonographic examination was conducted and evaluated the D-dimer levels. Results and Discussion. In terms of initial and long-term anticoagulant therapy, regardless of the choice of treatment regimens, DVT recurrence or pulmonary embolism cases we did not observed. After the treatment, during the first year, recurrence of DVT was more frequent in patients of all groups. In patients of the group 1 their frequency was (15.38±7.08) %, group 2 – (8.7±5.88) %, group 3 – (3.7±3.63) %, which did not differ significantly (p=0.33). In general, the overall observation period showed a recurrence rate among the patients of group 1 was 10 cases, 4 cases in group 2, and three cases in group 3 (p<0.05). There was no significant difference in the incidence of thrombosis recurrence was observed between patients taking rivaroxaban and dabigatran etexilate, whereas there was a significant difference between the 1 and 3 groups (p<0.05). By the end of treatment patients with DVT, positive results restoration of patency of veins and significance of D-dimer <500 ng/ml – were detected in 2 times more often in patients receiving the novel oral anticoagulants (NOAC). This explains the low percentage of recurrence in the groups 2 and 3 compared to group 1 where patients received antagonist vitamin K. Elevated levels of D-dimer> 500 ng/ml at the time of completion of anticoagulation is a risk factor for relapse in patients with DVT, as well as residual obstruction of veins. Long-term anticoagulation with warfarin is the least predictable as for the risk of recurrence of DVT (p<0.05), when the application of Rivaroxaban and dabigatran etexilate showed no significant difference in the incidence of DVT recurrence. | en-US |
| dc.description | Цель работы: оценить риск рецидива ТГВ, путем определения степени реканализации тромба и значение уровня D-димера на момент окончания антикоагулянтного лечения. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 98 пациентов с тромбозом глубоких вен (ТГВ) различной локализации. Пациентов наблюдали в период антикоагулянтной терапии (n-98) и после ее проведения (n-76) в сроки от 7 до 120 месяцев. В зависимости от схемы антикоагулянтной терапии пациенты были разделены на три группы: первая группа (32) получали варфарин, вторая группа (34) – ривароксабан, третья (32) – дабигатран этексилат. Всех пациентов с целью верификации диагноза и мониторинга качества терапии проводили ультрасонографические исследования и оценивали уровень D-димера в крови. Результаты исследований и их обсуждение. Большинство пациентов с ТГВ не нуждались удлиненной антикоагулянтной терапии. В сроки начальной и длительной антикоагуляции, независимо от выбора схемы лечения, рецидива ТГВ или случаев ТЭЛА мы не наблюдали. У пациентов всех групп, после окончания лечения, чаще всего наблюдались рецидивы ТГВ в течение первого года. В общем, в течение всего срока наблюдения, частота рецидивов у пациентов первой группы составила 10 случаев, второй группы 4 случая, третьей – три (р <0,05). Между пациентами принимавших ривароксабан и дабигатрана этексилат не наблюдалось достоверной разницы в частоте рецидивов тромбоза, тогда как между группой пациентов получавших варфарин и второй и третьей группами разница была достоверной (р <0,05). К концу срока лечения больных с ТГВ положительные результаты восстановления проходимости вен и значение уровня D-димера <500 нг / мл - были обнаружены в 2 раза чаще у пациентов принимавших новейшие пероральные антикоагулянты (НОАК). Это и объясняет, по нашему мнению, низкий процент рецидивов во второй и третьей группах в сравнении с первой группой, где пациенты принимали АВК. Повышенный уровень D-димера в крови> 500 нг / мл на момент завершения антикоагулянтной терапии является фактором риска рецидива у пациентов с ТГВ, как и остаточная непроходимость вен. Длительная антикоагуляция варфарином является наименее прогнозируемой по риску рецидива ТГВ (р <0,05), тогда как при применении ривароксабана и дабигатрана этексилат не наблюдалось достоверной разницы в частоте рецидивов ТГВ. | ru-RU |
| dc.description | Мета роботи: оцінити ризик рецидиву ТГВ, шляхом визначення ступеня реканалізації тромба та значення рівня D-димеру на момент закінчення антикоагулянтного лікування. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 98 пацієнтів з тромбозом глибоких вен (ТГВ) різної локалізації. Пацієнтів спостерігали в період антикоагулянтної терапії (n-98) та після її проведення (n-76) в терміни від 7 до 120 місяців. Залежно від схеми антикоагулянтної терапії пацієнти були поділені на три групи: перша група (32) отримували варфарин, друга група (34) – ривароксабан, третя (32) – дабігатран етексилат. Усіх пацієнтам з метою верифікації діагнозу і моніторингу якості терапії проводили ультрасонографічне дослідження та оцінювали рівень D-димеру в крові. Результати досліджень та їх обговорення. Більшість пацієнтів з ТГВ не потребувала подовженої антикоагулянтної терапії. В терміни початкової та тривалої антикоагуляції, незалежно від вибору схеми лікування, рецидиву ТГВ або випадків ТЕЛА ми не спостерігали. У пацієнтів всіх груп, після закінчення лікування, найчастіше спостерігались рецидиви ТГВ впродовж першого року. Загалом, протягом всього терміну спостереження, частота рецидивів серед пацієнтів першої групи склала 10 випадків, другої групи 4 випадки, третьої – три (р<0,05). Між пацієнтами, які приймали ривароксабан і дабігатрану етексилат, не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів тромбозу, тоді як між групою пацієнтів, які отримували варфарин, та другою і третьою групами різниця була достовірна (р<0,05). До кінця терміну лікування хворих з ТГВ позитивні результати відновлення прохідності вен та значення рівня D-димеру < 500 нг/мл були виявлені у 2 раза частіше у пацієнтів, що приймали новітні оральні антикоагулянти (НОАК). Це і пояснює, на нашу думку, низький відсоток рецедиву у другій та третій групах порівняно з першою групою, де пацієнти приймали АВК. Підвищений рівень D-димеру в крові >500 нг/мл на момент завершення антикоагулянтної терапії є фактором ризику рецидиву у пацієнтів із ТГВ, як і залишкова непрохідність вен. Тривала антикоагуляція варфарином є найменш прогнозованою щодо ризику рецидиву ТГВ (р<0,05), тоді як при застосуванні ривароксабану і дабігатрану етексилату не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів ТГВ. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10769/10272 | |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 2 (2020); 75-79 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 2 (2020); 75-79 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 2 (2020); 75-79 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2020.2 | |
| dc.subject | deep vein thrombosis | en-US |
| dc.subject | anticoagulant therapy | en-US |
| dc.subject | recurrence | en-US |
| dc.subject | D-dimer | en-US |
| dc.subject | residual vein obstruction | en-US |
| dc.subject | тромбоз глубоких вен | ru-RU |
| dc.subject | антикоагулянтная терапия | ru-RU |
| dc.subject | рецидив | ru-RU |
| dc.subject | D-димер | ru-RU |
| dc.subject | остаточная непроходимость вен | ru-RU |
| dc.subject | тромбоз глибоких вен | uk-UA |
| dc.subject | антикоагулянтна терапія | uk-UA |
| dc.subject | рецидив | uk-UA |
| dc.subject | D-димер | uk-UA |
| dc.subject | залишкова непрохідність вен | uk-UA |
| dc.title | Anticoagulation efficacy in patients with acute deep vein thrombosis of the lower extremities | en-US |
| dc.title | Эффективность антикоагулянтной терапии у пациентов с острым тромбозом глубоких вен нижних конечностей | ru-RU |
| dc.title | Ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів із гострим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||