Features of тарр in recurrent inguinal hernia after liechtenstein surgery
Особенности ТАРР при рецидивах паховой грыжи после операции Лихтенштейна;
Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна
| dc.creator | Feleshtynsky, Ya. P. | |
| dc.creator | Shtaier, A. A. | |
| dc.creator | Vatamaniuk, V. F. | |
| dc.creator | Kokhanevych, A. V. | |
| dc.date | 2020-01-20 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-24T11:03:55Z | |
| dc.date.available | 2020-02-24T11:03:55Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10757 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2020.2.10757 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13401 | |
| dc.description | The aim of the work: to improve treatment outcomes of patients with recurrent inguinal hernia after Liechtenstein surgery. Materials and Methods. The analysis of surgical treatment of 105 patients with recurrent inguinal hernia after the operation of Liechtenstein was performed. All the patients were men. In 31 (29.5 %) relapses occurred in 3 months after primary plastic surgery, in 6 months in 59 (52.3 %), in 12 months in 19 (18%), 26 patients (24.7 %) had concomitant pathology. In group 1 of 52 patients, classical TAPP was performed. Under general anesthesia, carboxyperitoneun was imposed, 3 trocars were installed, the main stage of TAРP, the incision of the parietal peritoneum over the inguinal pits, and then a 10 × 12 cm mesh was inserted preperitoneally, followed by fixation of it to the ligament of Cooper and the abdomen. In group 2 of 53 patients, performed advanced TAРP. The essence of improvement was in additional mobilization of the upper flap of the parietal peritoneum 3–4 cm upper, a wider mesh of 15x15 cm was obtained. Combined fixation of the implant with a gerniostapler and adhesive fixation with glue Sulfacrylate. Results and Discussion. In group 1, 5 patients (9.6 %) had seroma on the side of hernioplasty. At a later date, patients were observed at 6, 24, and 36 months. Thus, 4 (7.7 %) were diagnosed with chronic inguinal pain. Repeat relapse was noted in 5 (9.6 %) patients. In group 2, 6 seromas were observed in 6 (11.3 %) patients, 3 (5.6 %) patients were diagnosed with chronic inguinal pain, recurrence was in 1 (2 %) patient. The use of advanced TAPP in comparison with the classical technique, with recurrence of inguinal hernia after Liechtenstein surgery, by using a larger mesh implant 15x15 cm and its glue fixation on the lower edge, improves the results of treatment, namely, reducing the frequency of 9 % recurrence 2 %. | en-US |
| dc.description | Цель работы: улучшение результатов лечения больных с рецидивом паховых грыж после операции Лихтенштейна. Материалы и методы. Проведен анализ хирургического лечения 65 пациентов с рецидивной паховой грыжей после операции Лихтенштейна. Все больные были мужчины. В 31 (29,5 %) рецидив возник через 3 месяца после первичной пластики, после 6 мес. – у 59 (52,3 %), после 12 – у 19 (18 %), 26 больных (24,7 %) имели сопутствующую патологию. В первой группе 52 пациентам выполнялась классическая ТАРР. Под общим обезболиванием накладывали карбоксиперитонеум, устанавливали 3 троакара, основной этап ТАРР, разрезание париетальной брюшины над паховыми ямками, после чего преперитонеально устанавливалась сетка 10×12 см с последующей фиксацией ее к связке Купера и мышцам брюшной стенки. Во второй группе 53 выполняли усовершенствованную ТАРР. Сущность усовершенствования, дополнительная мобилизация верхнего лоскута париетальной брюшины краниально на 3-4 см, заводилась болем широкая сетка 15×15 см. Комбинированная фиксация имплантата герниостеплером и клеевая фиксация клеем Сульфакрилат. Результаты исследований и их обсуждение. В первой группе у 5 больных (9,6 %) отмечались серомы на стороне герниопластики. В более позднем периоде больные наблюдались в сроках 6, 24 и 36 месяцев. Так у 4 (7,7 %) диагностирована хроническая паховая боль. Повторный рецидив отмечался у 5 (9,6 %). Во второй группе серомы отмечались у 6 (11,3 %) больных, у 3 (5,6 %) больных диагностирована хроническая паховая боль, повторный рецидив у 1 (2 %). Использование усовершенствованной ТАРР по сравнению с классической методикой, при рецидивах паховой грыжи после операции Лихтенштейна за счет использования большего сетчатого имплантата 15×15 см и его клеевая фиксация по нижнему краю способствует улучшению результатов лечения, уменьшению частоты повторного рецидива с 9 до 2 %. | ru-RU |
| dc.description | Мета роботи: покращення результатів лікування хворих із рецидивом пахвинних гриж після операції Ліхтенштейна. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 105 пацієнтів із рецидивною пахвинною грижею після операції Ліхтенштейна. Всі хворі були чоловіки. У 31 (29,5 %) хворого рецидив виник через 3 місяці після первинної пластики, після 6 міс. – у 59 (52,3 %), після 12 – у 19 (18 %), 26 хворих (24,7 %) мали супутню патологію. В першій групі 52 пацієнтам виконувалось класична ТАРР. Під загальним знеболенням накладали карбоксиперитонеум, встановлювали 3 троакари, основний етап ТАРР, розрізання парієтальної очеревини над пахвинними ямками, після чого преперитонеально встановлювали сітку 10×12 см, з наступною фіксацією її до зв’язки Купера і м’язів черевної стінки. В другій групі – 53 хворі – виконували удосконалену ТАРР. Суть удосконалення – додаткова мобілізація верхнього клаптя парієтальної очеревини краніально на 3-4 см, заводилась ширша сітка 15×15 см. Комбінована фіксація імплантату герніостеплером і клейова фіксація клеєм Сульфакрилат. Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі, у 5 хворих (9,6 %), були сероми на стороні герніопластики. В більш пізньому періоді хворі спостерігались у строках 6, 24 та 36 місяців. Так, у 4 (7,7 %) було діагностовано хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив спостерігали в 5 (9,6 %). В другій групі сероми – у 6 (11,3 %) хворих, у 3 (5,6 %) хворих діагностований хронічний пахвинний, повторний рецидив 1 (2 %). Використання удосконаленої ТАРР, порівняно з класичною методикою, при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна, за рахунок використання більшого сітчастого імплантату 15×15 см та його клейова фіксація по нижньому краю сприяють зменшенню частоти повторного рецидиву з 9 до 2 %. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10757/10260 | |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 2 (2020); 11-14 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 2 (2020); 11-14 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 2 (2020); 11-14 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2020.2 | |
| dc.subject | recurrent inguinal hernia | en-US |
| dc.subject | ТАРР | en-US |
| dc.subject | optimization of alloplasty of recurrent hernia | en-US |
| dc.subject | рецидивная паховая грыжа | ru-RU |
| dc.subject | ТАРР | ru-RU |
| dc.subject | оптимизация аллопластики рецидивных грыж | ru-RU |
| dc.subject | рецидивна пахвинна грижа | uk-UA |
| dc.subject | ТАРР | uk-UA |
| dc.subject | оптимізація алопластики рецидивних гриж | uk-UA |
| dc.title | Features of тарр in recurrent inguinal hernia after liechtenstein surgery | en-US |
| dc.title | Особенности ТАРР при рецидивах паховой грыжи после операции Лихтенштейна | ru-RU |
| dc.title | Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||