The influence of combined mechanical and thermal injury on the biliary function of the liver in the period of late manifestations of traumatic disease
Влияние комбинированной механической и термической травмы на Желчевыделительную функцию печени в период поздних проявлений Травматической болезни;
Вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби
dc.creator | Kashchak, T.V. | |
dc.date | 2019-10-28 | |
dc.date.accessioned | 2020-02-24T10:59:35Z | |
dc.date.available | 2020-02-24T10:59:35Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10436 | |
dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2019.3.10436 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13335 | |
dc.description | The aim of the work: to study the effect of combined mechanical and thermal trauma on the biliary function of the liver in the period of late manifestations of traumatic disease. Materials and Methods. In the experiments, 60 non-linear white rats weighing 180–200 g were used in the experiments. In the conditions of thiopental-sodium anaesthesia (40 mg/kg-1), a skeletal injury was simulated in the first experimental group by applying a metered impact to each thigh, which caused their closed fracture. In the second experimental group simulated skin burns III A-B degree 10–11 % of the surface of the body – to the depilated surface of the back for 10 seconds was applied a copper plate of 28 cm2, pre-immersed in boiling water for 3–5 minutes. In the study group III, the two injuries were combined. The control group was a group of intact animals. After 14, 21, and 28 days after injury in thiopental-sodium (60 mg · kg-1 mass) conditions, in 6 animals of each experimental group the biliary function of the liver by catheterization of the common bile duct and bile intake for 1 hour was studied. In the obtained bile we determined the concentration of total bile, total and direct bilirubin. The rate of bile excretion and the rate of excretion of the studied components of bile for 1 hour were calculated. From the experiment, the animals were removed after the collection of bile by the method of total bloodletting from the heart. Results and Discussion. Under the conditions of simulated traumas, the vast majority of the investigated indicators of biliary function of the liver were significantly lower in all investigated periods of the period of late manifestations of traumatic disease than in the control. The peculiarity of the dynamics of bile excretory function after modeling of skeletal trauma was the decrease of the studied parameters from 14 to 21 days, which was statistically significant for the rate of excretion of total bile acids, with a subsequent significant increase up to 28 days. During this time, the rate of bile excretion and the rate of excretion of total bilirubin reached the level of the control group. Other indicators continued to be significantly lower. After modeling of thermal burns of the skin, the studied parameters statistically increased from 14 to 28 days, but remained significantly lower than in the control. Under these experimental conditions, the magnitudes of the biliary function of the liver after 14 and 28 days were significantly smaller than after the skeletal injury. A characteristic feature of the dynamics of the studied parameters after the simulation of the combined trauma was the tendency to decrease from 14 to 21 days, and in terms of the rate of excretion of total bile acids differences were statistically significant. After 28 days the indicators increased, became significantly higher than after 14 and 21 days, but did not reach the control level. Compared to the skeletal trauma, the magnitudes of the studied indices under the conditions of combined trauma were statistically significantly smaller in all observation periods. Compared with the thermal burns of the skin after 14 days, no significant differences were observed, however, after 21 and 28 days, the values of the studied parameters also became significantly smaller. The exception was the rate of bile excretion, which after 28 days under the conditions of thermal burns of the skin and combined trauma was almost the same. Therefore, modeled traumas in the period of late manifestations of traumatic disease are characterized by a significant impairment of biliary function, which increases from skeletal to burn and combined trauma and is a manifestation of multiple organ dysfunction, which should be taken into account when developing corrective measures. Conclusions. 1. Modeling of skeletal trauma, thermal burns of the skin and combined trauma during the late manifestations of traumatic disease is accompanied by a significant decrease in the rate of bile excretion and excretion of total bile acids, total and conjugated bilirubin. Indicators up to 28 days increase, but only in the case of skeletal injury, the rate of bile excretion and excretion of total bilirubin reaches the level of control. The greatest violations of the investigated parameters occur in the conditions of combined trauma compared with the skeletal at all terms of observation, compared with thermal burns of the skin – after 21 and 28 days. An exception is the rate of bile excretion, which after 28 days, against the background of burns and combined trauma, is not statistically significantly different. | en-US |
dc.description | Цель работы: изучить влияние комбинированной механической и термической травмы на желчевыделительную функцию печени в период поздних проявлений травматической болезни. Материалы и методы. В экспериментах использовано 60 нелинейных белых крыс-самцов массой 180–200 г. В условиях тиопентал-натриевого обезболивания (40 мг×кг-1) в первой опытной группе моделировали скелетную травму путем нанесения дозированного удара по каждому бедру, который вызвал их закрытый перелом. Во второй опытной группе моделировали ожог кожи III А-Б степени 10–11 % поверхности тела – к депилированной поверхности кожи спины на 10 с прикладывали медную пластину площадью 28 см2, предварительно погруженную в кипящую воду в течение 3–5 мин. В третьей опытной группе эти два повреждения сочетали. Контрольную группу составили интактные животные. На 14, 21 и 28 сутки после нанесения травм в условиях тиопентал-натриевого обезболивания (60 мг×кг-1 массы) в 6 животных каждой опытной группы изучали желчевыделительную функцию печени путем катетеризации общего желчного протока и забора желчи в течение 1 ч. В полученной желчи определяли концентрацию суммарных желчных, общего и прямого билирубина. Рассчитывали скорость желчеотделения и скорость экскреции изучаемых компонентов желчи за один час. Из эксперимента животных выводили после забора желчи методом тотального кровопускания из сердца. Результаты исследований и их обсуждение. В условиях моделируемых травм большинство исследуемых показателей желчевыделительной функции печени во все исследуемые сроки периода поздних проявлений травматической болезни были существенно ниже, чем в контроле. Особенностью динамики желчевыделительной функции после моделирования скелетной травмы было снижение исследуемых показателей с 14 к 21 суткам, что оказалось статистически значимым для скорости экскреции суммарных желчных кислот, с последующим существенным ростом показателей к 28 суткам. В этот срок скорость желчеотделения и скорость экскреции общего билирубина достигали уровня контрольной группы. Другие показатели продолжали оставаться существенно ниже. После моделирования термического ожога кожи исследуемые показатели статистически достоверно возрастали с 14 к 28 суткам, однако оставались существенно меньше, чем в контроле. В этих экспериментальных условиях величины исследуемых показателей на 14 и 28 сутки были существенно меньше, чем после нанесения скелетной травмы. Характерной чертой динамики исследуемых показателей после моделирования комбинированной травмы была тенденция к снижению с 14 к 21 суткам, причем по величине скорости экскреции суммарных желчных кислот различия были статистически значимыми. На 28 сутки показатели возрастали, становились существенно больше, чем на 14 и 21 сутки, однако не достигали контрольного уровня. По сравнению со скелетной травмой величины исследуемых показателей в условиях комбинированной травмы во все сроки наблюдения были статистически достоверно меньше. По сравнению с термическим ожогом кожи на 14 сутки не отмечали существенных различий, однако на 21 и 28 сутки величины исследуемых показателей были существенно меньше. Исключение составляла скорость желчеотделение, которая на 28 сутки в условиях термического ожога кожи и комбинированной травмы была практически одинаковой. Таким образом, моделируемые травмы в период поздних проявлений травматической болезни характеризуются существенным нарушением желчевыделительной функции, которое нарастает от скелетной к ожоговой и комбинированной травме и является проявлением полиорганной дисфункции, что следует учитывать при разработке средств коррекции. | ru-RU |
dc.description | Мета роботи: вивчити вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби. Матеріали і методи. В експериментах використано 60 нелінійних білих щурів-самців масою 180–200 г. В умовах тіопентал-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричиняв їхній закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини на 10 с прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу склали інтактні тварини. Через 14, 21 і 28 діб після нанесення травм в умовах тіопентал-натрієвого знеболення (60 мг·кг-1 маси) у 6 тварин кожної дослідної групи вивчали жовчовидільну функцію печінки шляхом катетеризації загальної жовчної протоки і забору жовчі протягом однієї години. В отриманій жовчі визначали концентрацію сумарних жовчних, загального і прямого білірубіну. Розраховували швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції досліджуваних компонентів жовчі за 1 год. З експерименту тварин виводили після забору жовчі методом тотального кровопускання з серця. Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм більшість досліджуваних показників жовчовидільної функції печінки в усі досліджувані терміни періоду пізніх проявів травматичної хвороби була істотно нижча, ніж у контролі. Особливістю динаміки жовчовидільної функції після моделювання скелетної травми було зниження досліджуваних показників з 14 до 21 доби, що виявилося статистично значущим для швидкості екскреції сумарних жовчних кислот, з наступним істотним зростанням до 28 доби. В цей термін швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції загального білірубіну досягали рівня контрольної групи. Інші показники продовжували залишатися суттєво нижчими. Після моделювання термічного опіку шкіри досліджувані показники статистично вірогідно зростали з 14 до 28 діб, проте залишалися суттєво меншими, ніж у контролі. За цих експериментальних умов величини жовчовидільної функції печінки через 14 і 28 діб були суттєво меншими, ніж після нанесення скелетної травми. Характерною рисою динаміки досліджуваних показників після моделювання комбінованої травми була тенденція до зниження з 14 до 21 доби, причому за величиною швидкості екскреції сумарних жовчних кислот відмінності були статистично значущими. Через 28 діб показники зростали, ставали істотно більшими, ніж через 14 і 21 доби, проте не досягали контрольного рівня. Порівняно зі скелетною травмою величини досліджуваних показників за умов комбінованої травми у всі терміни спостереження були статистично вірогідно меншими. Порівняно з термічним опіком шкіри через 14 діб не відмічали істотних відмінностей, проте через 21 і 28 діб величини досліджуваних показників теж ставали істотно меншими. Виняток становила швидкість жовчовиділення, яка через 28 діб за умов термічного опіку шкіри та комбінованої травми була практично однаковою. Отже, модельовані травми в період пізніх проявів травматичної хвороби характеризуються суттєвим порушенням жовчовидільної функції, яке наростає від скелетної до опікової та комбінованої травми і є проявом поліорганної дисфункції, що слід враховувати при розробці заходів корекції. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10436/10020 | |
dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 3 (2019); 43-50 | en-US |
dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 3 (2019); 43-50 | ru-RU |
dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 3 (2019); 43-50 | uk-UA |
dc.source | 2414-4533 | |
dc.source | 1681-2778 | |
dc.source | 10.11603/2414-4533.2019.3 | |
dc.subject | skeletal trauma | en-US |
dc.subject | thermal skin burns | en-US |
dc.subject | combined trauma | en-US |
dc.subject | biliary function of the liver | en-US |
dc.subject | скелетная травма | ru-RU |
dc.subject | термический ожог кожи | ru-RU |
dc.subject | комбинированная травма | ru-RU |
dc.subject | желчевыделительная функция печени | ru-RU |
dc.subject | скелетна травма | uk-UA |
dc.subject | термічний опік шкіри | uk-UA |
dc.subject | комбінована травма | uk-UA |
dc.subject | жовчовидільна функція печінки | uk-UA |
dc.title | The influence of combined mechanical and thermal injury on the biliary function of the liver in the period of late manifestations of traumatic disease | en-US |
dc.title | Влияние комбинированной механической и термической травмы на Желчевыделительную функцию печени в период поздних проявлений Травматической болезни | ru-RU |
dc.title | Вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
Files | Size | Format | View |
---|---|---|---|
There are no files associated with this item. |