Show simple item record

Первый опыт применения флюоресцентной лимфографии при раке желудка;
Перший досвід використання флюоресцентної лимфографії при раку шлунка

dc.creatorMalinovsky, A. V.
dc.creatorGalimon, M. M.
dc.creatorBadion, S. Y.
dc.date2019-03-26
dc.date.accessioned2020-02-24T10:59:32Z
dc.date.available2020-02-24T10:59:32Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9916
dc.identifier10.11603/2414-4533.2019.1.9916
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13310
dc.descriptionThe aim of the work: evaluation of results of the first experience in use of fluorescence-guided D2 lymph node dissection lymph for gastric cancer. Materials and Methods. Fluorescence lymphography was performed in two patients. The first patient with cancer of upper third of stomach without involvement of cardia, with regional lymphadenopathy, underwent gastrectomy with D2 lymph node dissection. There was no postoperative complications. Tube feeding started from the 5th day. Intestinal tube was extracted and enteral feeding started on the 10th day. The patient was discharged on the 12th day. A second patient with an infiltrative tumor of antral part and stenosis of pylorus, with regional lymphadenopathy, underwent subtotal gastrectomy with D2 lymph node dissection. External pancreatic fistula evolved postoperatively and closed on the 14 day. The intestinal tube was removed on the 10th day. The patient was discharged on the 15th day. In both cases, at the beginning of procedure, 10 ml of indocyanine green were injected around the tumor. A special system by KarlStorz with exoscope optics Vitom II was used. Results and Discussion. In both cases, after 50–60 minutes post injection, examination in near-infrared light showed fluorescence of the primary tumor and bright fluorescence of the regional lymph nodes, with more active fluorescence observed in the lymph nodes belonging to the main lymph flow basin. Also, the fluorescence allowed visualizing the lymph nodes in the thickness of adipose tissue, which could not be determined, and allowed to control their absence on completion of systematic lymph node dissection. After completion of dissection, no fluorescence of lymph nodes was observed. Thus, fluorescence allowed to check the completeness of lymph node dissection.en-US
dc.descriptionЦель работы: оценка результатов первого опыта применения флюоресцентной лимфографии в ходе лимфодиссекции D2 при раке желудка.Материалы и методы. Флюоресцентная лимфография выполнена двум пациентам. Первому пациенту с раком верхней трети желудка без проростания кардии с регионарной лимфаденопатией была выполнена гастрэктомия с лимфодиссекцией D2.Послеоперационных осложнений не было. Начиная с 5-х суток проводилось зондовое питание. На 10 сутки зонд извлечёни начато энтеральное питание. Больной выписан на 12 сутки. Второму пациенту с инфильтративной опухолью антрального отдела со стенозом привратника и регионарной лимфаденопатией выполнена субтотальная резекция с лимфодиссекцией D2. В послеоперационном периоде развился наружный панкреатический свищ, закрывшийся через 14 суток. Зонд извлечен на 10 сутки. Больной выписался на 15 сутки. В обоих случаях в начале операции перитуморозно введено по 10 мл растворённого индоцианина зелёного. Использовалась специальная видеосистема фирмы KarlStorz с оптикой-экзоскопом Vitom II.Результаты исследований и их обсуждение. Через 50–60 минут в обоих случаях при осмотре в свете, близком к инфракрасному, была зафиксирована не только флюоресценция первичной опухоли, но и достаточно яркое свечение регионарных лимфоузлов, причём более активная флюоресценция наблюдалась в лимфоузлах, относящихся к основному пути лимфоотока. Также флюоресценция позволила визуализировать лимфоузлы в толще жировой ткани, которые на первый взгляд не определялись, и позволила проконтролировать их полное отсутствие по завершению систематической лимфодиссекции. После завершения лимфодиссекции флюорисцирующих лимфоузлов не наблюдалось. Таким образом, флюоресцентная лимфография позволила проконтролировать полноту выполненной лимфодиссекции.ru-RU
dc.descriptionМета роботи: оцінка результатів першого досвіду застосування флюоресцентної лімфографії в ході лімфодисекції D2 при раку шлунка. Матеріали і методи. Флюоресцентна лімфографія виконана двом пацієнтам. Першому пацієнту з раком верхньої третини шлунка без проростання кардії з регіонарною лімфаденопатією була виконана гастректомія з лімфодисекцією D2. Післяопераційних ускладнень не було. Починаючи з 5-ї доби проводилося зондове харчування. На 10 добу зонд витягнули і розпочали ентеральне харчування. Хворого виписанли на 12 добу. Другому пацієнту з інфільтративною пухлиною антрального відділу зі стенозом воротаря і регіонарною лімфаденопатією виконано резекцію з лімфодисекцією D2. В післяопераційному періоді розвинулася зовнішня панкреатична нориця, яка закрилася через 14 діб. Зонд витягнули на 10 добу. Хворого виписали на 15 добу. В обох випадках на початку операції перитуморозно введено по 2,5 мл розчиненого індоціаніну зеленого. Використовували спеціальну відеосистему фірми KarlStorz з оптикою-екзоскопом Vitom II. Результати досліджень та їх обговорення. Через 50–60 хвилин в обох хворих при огляді в світлі близькому до інфрачервоного зафіксовано не тільки флюоресценцію первинної пухлини, але і досить яскраве світіння регіонарних лімфовузлів, при чому більш активна флюоресценція спостерігалася в лімфовузлах, які належать до основного шляху лімфовідтоку. Також флюоресценція дозволила візуалізувати лімфовузли в товщі жирової тканини, які, на перший погляд, не визначалися, і проконтролювати їх повну відсутність після систематичної лімфодисекції. Після завершення лімфодисекції флюоресціюючих лімфовузлів не спостерігали. Таким чином, флюоресцентна лімфографія дозволила проконтролювати повноту виконаної лімфодиссекції.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil State Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9916/9544
dc.sourceHospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 1 (2019); 69-74en-US
dc.sourceГоспитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 1 (2019); 69-74ru-RU
dc.sourceШпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 1 (2019); 69-74uk-UA
dc.source2414-4533
dc.source1681-2778
dc.source10.11603/2414-4533.2019.1
dc.subjectindocyanine greenen-US
dc.subjectfluorescence lymphographyen-US
dc.subjectD2 lymph node dissectionen-US
dc.subjectgastric canceren-US
dc.subjectиндоцианин зелёныйru-RU
dc.subjectфлюоресцентная лимфографияru-RU
dc.subjectлимфодиссекция D2;ru-RU
dc.subjectрак желудкаru-RU
dc.subjectіндоціанін зеленийuk-UA
dc.subjectфлюоресцентна лімфографіяuk-UA
dc.subjectлімфодисекція D2uk-UA
dc.subjectрак шлункаuk-UA
dc.titleFirst experience of fluorescence-guided lymph node dessection for gastric canceren-US
dc.titleПервый опыт применения флюоресцентной лимфографии при раке желудкаru-RU
dc.titleПерший досвід використання флюоресцентної лимфографії при раку шлункаuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record