Optimization of therapeutic and preventive tactics for scar defects after breast surgery
Оптимизация лечебно-профилактической тактики при рубцевых дефектах в результате операций на молочных железах;
Оптимізація лікувально-профілактичної тактики при рубцевих дефектах внаслідок операцій на молочних залозах
| dc.creator | Savoliuk, S. I. | |
| dc.creator | Rybchynskyy, H. O. | |
| dc.date | 2019-03-25 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-24T10:59:31Z | |
| dc.date.available | 2020-02-24T10:59:31Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9905 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2019.1.9905 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13301 | |
| dc.description | The aim of the work: to improve a complex treatment of patients with scar defects on the breast after surgical interventions and to substantiate the differentiated approach to the choice of therapeutic and prophylactic algorithm depending on the pathogenesis of the defective scar formation of morphology. Materials and Methods. The results of therapeutic and prophylactic measures in three groups of patients were studied: in the group 1 (n=40), the infiltration of the scar was performed with a solution of corticosteroid and lidocaine along with Mepiform (Sweden) silicone patch and compression therapy application; in the group 2 (n=53), a surgical excision was performed followed by the introduction of diprospanone into the subcutaneous zone and the use of the silicone patch; in the group 3 (control, n=45), an excision was only performed without the prevention of the scar defect recurrence. With ultrasonic dermascanning in dynamics, the size, volume and acoustic scan density were measured. Acoustic density measurements of the dermis was carried out in the area of the scar location; as a control, the acoustic density of the dermis on a healthy contralateral area of the skin was measured. For scars less than 2 mm in width (ultrasonographic evaluation), a conservative therapy was used (patients of group І). Control ultrasound examinations were carried out in 1, 3, 9 and 12 months after the stitches were removed. Morphological and immunohistochemical study of the removed scars was carried out. Results and Discussion. Due to the combined use of glucocorticoids, compression bandages and silicone patches, in the first study group, a decrease in collagenogenesis, capillary degeneration and, consequently, prevention of the scar defect recurrence were achieved. In 9–12 months, the normotrophic scars were observed in 67.5 %, hypotrophic – in 32.5 %. However, in the group 2, keloid scars were detected in 28.9 % of cases, hypertrophic – in 20 %, hypotrophic – in 11.1 %, normotrophic – in 40 %. The obtained data confirm that surgical excision, as an additional mechanical trauma, does not provide an ideal solution for the elimination of defective scar, even in combination with preventive measures. The above statement can also be concluded from the results of the control group treatment (scar excision only): keloid scars in 46.7 %, hypertrophic – in 11.1 %, normotrophic – in 40 %. | en-US |
| dc.description | Цель работы: усовершенствовать комплексное лечение пациентов с рубцевыми дефектами молочных желез после хирургических вмешательств, обосновать дифференцированный подход к выбору лечебно-профилактических мероприятий в зависимости от патогенеза образования дефектных рубцов и их морфологии. Материалы и методы. Изучали результаты лечебно-профилактических мероприятий в трех группах пациенток: в первой группе (n=40) выполняли инфильтрацию рубца раствором дипроспана и лидокаина с использованием силиконового пластыря «Mepiform» (Швеция) и компрессионной терапии; во второй группе (n=53) осуществляли хирургическое иссечение с последующим введением дипроспана в подрубцевую зону и наложением силиконового пластыря; в третьей группе (контроль, n=45) проводили исключительно иссечение без профилактики повторного образования дефектного рубца. С помощью ультразвукового дермасканирования в динамике исследовался размер, объем и показатели акустической плотности рубца. Измерения акустической плотности дермы осуществляли в области расположения рубца, в качестве контроля измеряли акустическую плотность дермы на здоровом контралатеральном участке кожи. При рубцах до 2 мм по ширине (ультрасонографическая оценка) применялась консервативная терапия – пациентки первой группы. Контрольные УЗИ-исследования проводились через 1, 3, 9, 12 месяцев после снятия швов. Выполняли морфологическое и иммуногистохимическое исследование иссеченных рубцов. Результаты исследований и их обсуждение. Благодаря совместному применению глюкокортикоидов, компрессионной повязки и силиконового пластыря в первой исследуемой группе достигнуто снижение коллагеногенеза, капилярогенеза и, как следствие, устранение вероятности восстановления рубцевого дефекта. Через 9–12 мес. у 67,5 % пациенток образовались нормотрофические рубцы, а у 32,5 % – гипотрофические. Зато во второй исследуемой группе келоидные рубцы наблюдались в 28,9 % случаев, гипертрофические – в 20 %, гипотрофические – в 11,1 %, нормотрофические – в 40 %. Полученные данные подтверждают, что хирургическое иссечение как дополнительная механическая травма не обеспечивает идеального решения ликвидации дефектного рубца даже в сочетании с профилактическими мерами. Приведенный вывод следует также и из результатов лечения контрольной группы (только иссечение рубца): келоидные рубцы образовались в 46,7 % случаев, гипертрофические – в 11,1 %, нормотрофические – в 40 %. | ru-RU |
| dc.description | Мета роботи: удосконалити комплексне лікування пацієнтів з рубцевими дефектами молочних залоз після хірургічних втручань, обґрунтувати диференційований підхід до вибору лікувально-профілактичних заходів залежно від патогенезу утворення рубцевих дефектів та їх морфології. Матеріали і методи. Вивчали результати лікувально-профілактичних заходів у трьох групах пацієнток: у першій групі (n=40) виконували інфільтрацію рубця розчином кортикостероїду та лідокаїну з використанням силіконового пластиру «Mepiform» (Швеція) та компресійної терапії; у другій групі (n=53) здійснювали хірургічне висічення з наступним введенням дипроспану в підрубцеву зону та накладання силіконового пластиру; у третій групі (контроль, n=45) проводили виключно висічення без профілактики повторного утворення дефектного рубця. За допомогою ультразвукового дермасканування в динаміці досліджувався розмір, об’єм і показники акустичної щільності рубця. Вимірювання акустичної щільності дерми здійснювали в ділянці розміщення рубця, як контроль вимірювали акустичну щільність дерми на здоровій контрлатеральній ділянці шкіри. При рубцях до 2 мм по ширині (ультрасонографічна оцінка) призначали консервативну терапію – пацієнтки першої групи. Контрольні УЗД-дослідження проводились через 1, 3, 9, 12 місяців після зняття швів. Виконували морфологічне та імуногістохімічне дослідження висічених рубців. Результати досліджень та обговорення. Завдяки поєднаному застосуванню глюкокортикоїдів, компресійної пов’язки та силіконового пластиру у першій дослідній групі досягнуто зниження колагеногенезу, капілярогенезу і, як наслідок, унеможливлення відновлення дефектного рубця. Через 9–12 міс. у 67,5 % утворились нормотрофічні рубці, а у 32,5 % – гіпотрофічні. Натомість у другій дослідній групі келоїдні рубці спостерігались у 28,9 % випадків, гіпертрофічні – у 20 %, гіпотрофічні у 11,1 %, нормотрофічні у 40 %. Отримані дані підтверджують, що хірургічне висічення як додаткова механічна травма не забезпечує ідеального вирішення ліквідації дефектного рубця навіть в поєднанні з профілактичними заходами. Наведений висновок випливає також і з результатів лікування контрольної групи (виключно висічення рубця): келоїдні рубці – у 46,7 %, гіпертрофічні – у 11,1 %, нормотрофічні – у 40 %. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9905/9535 | |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 1 (2019); 15-19 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 1 (2019); 15-19 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 1 (2019); 15-19 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2019.1 | |
| dc.subject | keloid scars | en-US |
| dc.subject | excision of defective scar | en-US |
| dc.subject | combined scar treatment | en-US |
| dc.subject | келоидные рубцы | ru-RU |
| dc.subject | иссечение дефектного рубца | ru-RU |
| dc.subject | комбинированное лечение рубца | ru-RU |
| dc.subject | келоїдні рубці | uk-UA |
| dc.subject | висічення рубцевих дефектів | uk-UA |
| dc.subject | комбіноване лікування рубця | uk-UA |
| dc.title | Optimization of therapeutic and preventive tactics for scar defects after breast surgery | en-US |
| dc.title | Оптимизация лечебно-профилактической тактики при рубцевых дефектах в результате операций на молочных железах | ru-RU |
| dc.title | Оптимізація лікувально-профілактичної тактики при рубцевих дефектах внаслідок операцій на молочних залозах | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||