Показати скорочений опис матеріалу

Reinterventions in patients with pulmonary atresia and intact ventricular septum after transcatheter pulmonary valve perforation

Реинтервенции у пациентов с атрезией легочной артерии и интактной межжелудочковой перегородкой после перфорации клапана легочной артерии;
Реінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артерії

dc.creatorMaksymenko, A. V.
dc.creatorShypov, D. O.
dc.creatorMotrechko, O. O.
dc.creatorKuzmenko, Yu. L.
dc.creatorDovhaliuk, A. A.
dc.date2018-07-20
dc.date.accessioned2020-02-24T10:55:03Z
dc.date.available2020-02-24T10:55:03Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9185
dc.identifier10.11603/2414-4533.2018.2.9185
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13250
dc.descriptionThe aim of the work: to determine the factors that influence the frequency of reinterventions in the postoperative period after perforation of the pulmonary artery valve in patients with pulmonary atresia and intact ventricular septum (PA/IVS).Materials and Methods. Perioperative data (ECHO and Cath Lab data) were reviewed retrospectively for all patients with PA/IVS, who underwent pulmonary valve perforation in our institution from September 2003 to December 2014.Results and Discussion. Perforation and further balloon valvuloplasty of the pulmonary artery valve in newborn patients with PA/ IVS is an effective and safe procedure for restoring antegrade pulmonary blood flow. In our group of patients, the efficacy was 87 % (n = 41). Hospital mortality was 4.8 % (n = 2). However, despite the advantages of this technique, a significant number of patients require repeated interventions. The frequency of reinterventions in the early postoperative period was 34 % (n = 14) and was associated with the need to create an additional source of pulmonary blood flow. Among the factors that influenced the frequency of reinterventions in the early postoperative period were the following indicators: the size of the tricuspid valve ring and its corresponding Z-score; the ratio of the tricuspid valve size to the mitral valve size; siz e of interatrial communication.In the long-term period, 11 patients (27 %) needed repeated operations. All reinterventions were directed to the right ventricular out­flow tract (RVOT) plasty. The only indicator that is able to predict the need for repeated intervention was the pressure gradient on the outflow tract.en-US
dc.descriptionЦель работы: определить факторы, которые влияют на частоту реинтервенций в послеоперационном периоде после перфорации клапана легочной артерии и у пациентов с атрезией легочной артерии и интактной межжелудочковой перегородкой (АЛАИМЖП).Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ периоперационных данных, полученных с помощью эхокардиографии и рентген-хирургического обследования, и данных о послеоперационном течении заболевания из медицинских карт 77 пациентов с АЛАИМЖП, которым проведена перфорация и баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии за период с сентября 2003 г. по 31 декабря 2014 г. в Центре детской кардиологии и кардиохирургии.Результаты исследований и их обсуждение. Перфорация и дальнейшая баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии у новорожденных пациентов с АЛАИМЖП является эффективной и безопасной процедурой для восстановления антеградного легочного кровотока. В нашей группе пациентов эффективность составила 87 % (n = 41). Госпитальная летальность составила 4,8 % (n = 2). Однако, несмотря на преимущества данной методики, значительная часть пациентов требует повторных вмешательств. Среди наших пациентов частота повторных вмешательств в раннем послеоперационном периоде составила 34 % (n = 14) и, как правило, была связана с необходимостью создания дополнительного источника легочного кровотока. Среди факторов, которые влияли на частоту реинтервенций в раннем послеоперационном периоде у пациентов с АЛАИМШП, были следующие показатели: размер кольца трехстворчатого клапана и его соответствующий показатель Z-score; соотношение размеров трехстворчатого клапана к митральному клапану; размер межпредсердного сообщения.В отдаленном периоде в повторных операциях нуждались 11 пациентов (27 %). Все проведенные реинтервенции были направлены на пластику выходного тракта правого желудочка (ВТПЖ). Единственным показателем, который способен про­гнозировать необходимость повторного вмешательства на ВТПЖ, был максимальный градиент давления на выходном тракте.ru-RU
dc.descriptionМета роботи: визначити фактори, що впливають на частоту реінтервенцій у післяопераційному періоді після перфорації кла­пана легеневої артерії в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою (АЛАІМШП).Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз періопераційних даних, отриманих за допомогою ехокардіографії та рентген-хірургічного обстеження, та даних про післяопераційний перебіг хвороби з медичних карт 77 пацієнтів з АЛАІМШП, яким проведена перфорація та балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії за період з вересня 2003 до 31 грудня 2014 р. у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії.Результати досліджень та їх обговорення. Перфорація та подальша балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії у новонароджених пацієнтів з АЛАІМШП є ефективною та безпечною процедурою для відновлення антеградного легеневого кровотоку. В нашій групі пацієнтів ефективність склала 87 % (n = 41). Госпітальна летальність склала 4,8 % (n=2). Проте, незважаючи на переваги даної методики, значна частка пацієнтів потребує повторних втручань. Серед наших пацієнтів частота повторних втручань у ранньому післяопераційному періоді склала 34 % (n = 14) і, як правило, пов’язана з необхідністю створення додаткового джерела легеневого кровотоку. Серед факторів, що впливали на частоту реінтервенцій у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з АЛАІМШП, були наступні показники: розмір кільця тристулкового клапана та його відповідний показник Z-score; співвідношення розмірів тристулкового до мітрального клапанів; розмір міжпередсердного сполучення.У віддаленому періоді повторних операцій потребували 11 пацієнтів (27 %). Всі проведені реінтервенції були спрямовані на пластику вихідного тракту правого шлуночка (ВТПШ). Єдиним показником, здатним прогнозувати необхідність повторного втручання на ВТПШ, був максимальний градієнт тиску на вихідному тракті.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil State Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9185/8525
dc.sourceHospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 2 (2018); 24-30en-US
dc.sourceГоспитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 2 (2018); 24-30ru-RU
dc.sourceШпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 2 (2018); 24-30uk-UA
dc.source2414-4533
dc.source1681-2778
dc.source10.11603/2414-4533.2018.2
dc.subjectpulmonary atresia with intact interventricular septumen-US
dc.subjectperforation of the pulmonary valveen-US
dc.subjectrepeated interventions.en-US
dc.subjectатрезия легочной артерии с интактной межжелудочковой перегородкойru-RU
dc.subjectперфорация клапана легочной артерииru-RU
dc.subjectповторные вмешательства.ru-RU
dc.subjectатрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкоюuk-UA
dc.subjectперфорація клапана легеневої артеріїuk-UA
dc.subjectповторні втручання.uk-UA
dc.titleReinterventions in patients with pulmonary atresia and intact ventricular septum after transcatheter pulmonary valve perforationen-US
dc.titleРеинтервенции у пациентов с атрезией легочной артерии и интактной межжелудочковой перегородкой после перфорации клапана легочной артерииru-RU
dc.titleРеінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артеріїuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу