Bacterial “landscape” of purulent focus and principles of antibiotic therapy in patients with diabetic foot syndrome
Бактериальньій “пейзаж” гнойного очага и принципьі антибактериальной терапии у больньіх c синдромом диабетической стопьі;
Бактеріальний “пейзаж” гнійного осередку та принципи антибактеріальної терапії у хворих із синдромом діабетичної стопи
| dc.creator | Dzyubanovsky, I. Ya. | |
| dc.creator | Atoshchuk, R. Ya. | |
| dc.date | 2018-05-05 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-24T10:55:02Z | |
| dc.date.available | 2020-02-24T10:55:02Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/8880 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2018.1.8880 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/13243 | |
| dc.description | The aim of the work: assessment of the bacterial spectrum and the effectiveness of the appointment of antibacterial therapy in patients with diabetic foot syndrome.Materials and Methods. The results of the treatment of 269 patients (148 (55.01 %) men and 121 (44.09 %) women) were analyzed. They were at inpatient treatment in the Surgical Department with Osteomyelitis Center on the basis of the Volyn Regional Hospital of War Veterans on the purulent-necrotic complications of SDS. All examined patients were pre-treated in surgical hospitals in the region regarding purulent-necrotic SDS processes, which was carried out empirical antibiotic therapy for up to 10 days. The neuropathic form of SDS was established in 84 (31.2 %) patients, mixed – 148 (55.01 %), ischemic – 37 (13.7 %). The prevalence of purulent necrotic process in patients with SDS, according to the classification of Wagner: I degree – 20 (7.4 %), II degree – 92 (34.2 %), III degr ee – 70 (26 %), IV degree – 65 (24.2 %), V degree – 22 (8.2 %). The complex of bacteriological studies consisted in the study of wound exudate with the identification of the microflora of purulent necrotic center and the evaluation of its sensitivity to antibiotics and cytological examination of smears-impressions from the wound surface. Identification of pathogens of the infectious process was carried out by cropping method on the appropriate nutrient medium, and sensitivity to antibiotics was determined by the disc diffusion method.Results and Discussion. The microbial landscape of purulent-necrotic lesions in patients with diabetes mellitus is mainly polyvalent in 54.6 % of cases, and monoculture in 45.4 % of patients. The largest number of microbial associations sown from the primary purulent cell were aerobic associations – 54.6 %. Aerobic-anaerobic associations were sown in isolated cases, and sowing of anaerobic associations was not noted. The main representative of the mixed aerobic infection was Staphylococcus aureus. Often Staphylococcus aureus was sown along with the gram-positive sticks – Enterococcus faecalis, Corynebacterium xerosis and Staphilococcus epidermidis. The greatest clinical significance of the group of non-fermenting microorganisms in the aerobic association is Pseudomonas aeruginosa. The results of the study of the sensitivity of microorganisms during hospitalization indicate a high resistance of the microflora to antibiotics I-II generations of the penicillin group, cephalosporins. Antibiotics of the reserve are preparations of the group of carbapenems, oxazolidinones, glycopeptides. | en-US |
| dc.description | Цель работы: оценка бактериального спектра и эффективности назначения антибактериальной терапии у больных с синдромом диабетической стопы.Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 269 больных (148 (55,01 %) мужчин и 121 (44,09 %) женщин), находившихся на стационарном лечении в хирургическом отделении с остеомиелитным центром на базе Волынского областного госпиталя ветеранов войны по поводу гнойно-некротических осложнений СДС. Все обследованные пациенты предварительно лечились в хирургических стационарах области по поводу гнойно-некротических процессов СДС, которым осуществлялась эмпирическая антибиотикотерапия продолжительностью до 10 дней. Нейропатическую форму СДС установлено в 84 (31,2 %) пациентов, смешанную – 148 (55,01 %), ишемическую – 37 (13,7 %). Распространенность гнойно-некротического процесса у больных с СДС, согласно классификации Wagner: I степень – 20 (7,4 %), II степень – 92 (34,2 %), III степень – 70 (26 %), IV степень – 65 (24,2 %), V степень – 22 (8,2 %). Комплекс бактериологических исследований заключался в исследовании раневого экссудата с идентификацией микрофлоры гнойно- некротического очага и оценке ее чувствительности к антибиотикам и цитологическом исследовании мазков-отпечатков с раневой поверхности. Идентификация возбудителей инфекционного процесса осуществлялась методом посевов на соответствующие питательные среды, а чувствительность к антибиотикам определялась диско-диффузным методом. Результаты исследований и их обсуждение. Микробный пейзаж гнойно-некротических очагов у больных с СД носит преимущественно поливалентный характер 54,6 % случаев, а монокультуру в 45,4 % пациентов. Наибольшее количество микробных ассоциаций, что высевались из первичного гнойного очага, составили аэробные ассоциации – 54,6 %. Аэробно- анаэробные ассоциации высевались в единичных случаях, а посева анаэробных ассоциаций не отмечалось. Основным представителем смешанной аэробных инфекции был Staphylococcus aureus. Чаще всего Staphylococcus aureus высевался вместе с граммположительными палочками – Enterococcus faecalis, Corynebacterium xerosis и Staphilococcus epidermidis. Наибольшее клиническое значение из группы неферментирующих микроорганизмов в составе аэробных ассоциаций имеет Pseudomonas aeruginosa. Результаты исследования чувствительности микроорганизмов при поступлении свидетельствуют о высокой устойчивости микрофлоры к антибиотикам I-II поколений группы пенициллина, цефалоспоринов. Антибиотиками резерва остаются препараты группы карбапенемов, оксазолидиноны, гликопептидов. | ru-RU |
| dc.description | Мета роботи: оцінка бактеріального спектра та ефективності призначення антибактеріальної терапії у хворих з синдромом діабетичної стопи.Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 269 хворих (148 (55,01%) чоловіків і 121 (44,09%) жінок), які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з остеомієлітним центром на базі Волинського обласного госпіталю ветеранів війни з приводу гнійно-некротичних ускладнень СДС. Всі обстежені пацієнти попередньо проходили лікування в хірургічних стаціонарах області з приводу гнійно-некротичних процесів СДС, яким проводили емпіричну антибіотикотерапію тривалістю до 10 днів. Нейропатичну форму СДС встановлено у 84 (31,2 %) пацієнтів, змішану – 148 (55,01 %), ішемічну – 37 (13,7 %). Поширеність гнійно-некротичного процесу у хворих з СДС, відповідно до класифікації Wagner: I ступінь – 20 (7,4 %), II ступінь – 92 (34,2 %), III ступінь – 70 (26 %), IV ступінь – 65 (24,2 %), V ступінь – 22 (8,2 %). Комплекс бактеріологічних досліджень полягав у дослідженні ранового ексудату з ідентифікацією мікрофлори гнійно- некротичного вогнища й оцінкою її чутливості до антибіотиків та цитологічному дослідженні мазків-відбитків з ранової поверхні. Ідентифікацію збудників інфекційного процесу здійснювали методом посівів на відповідні живильні середовища, а чутливість до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом.Результати досліджень та їх обговорення. Мікробний пейзаж гнійно-некротичних вогнищ у хворих із ЦД мав переважно полівалентний характер у 54,6 % випадків, а монокультуру у 45,4% пацієнтів. Найбільшу кількість мікробних асоціацій, що висівалися з первинного гнійного осередку, склали аеробні асоціації – 54,6 %. Аеробно-анаеробні асоціації висівалися в поодиноких випадках, а висівання анаеробних асоціацій не спостерігали. Основним представником змішаної аеробної інфекції був Staphylococcus aureus. Найчастіше Staphylococcus aureus висівався разом з грампозитивними паличками – Enterococcus faecalis, Corynebacterium xerosis та Staphilococcus epidermidis. Найбільше клінічне значення з групи неферментуючих мікроорганізмів у складі аеробних асоціацій має Pseudomonas aeruginosa. Результати дослідження чутливості мікроорганізмів при госпіталізації свідчать про високу стійкість мікрофлори до антибіотиків I–II поколінь групи пеніцилінів, цефалоспоринів. Антибіотиками резерву залишаються препарати групи карбапенемів, оксазолідінонів, глікопептидів. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/8880/8202 | |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 1 (2018); 67-72 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 1 (2018); 67-72 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 1 (2018); 67-72 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2018.1 | |
| dc.subject | diabetic foot syndrome | en-US |
| dc.subject | bacterial landscape | en-US |
| dc.subject | antibiotic susceptibility. | en-US |
| dc.subject | синдром диабетической стопы | ru-RU |
| dc.subject | бактериальный пейзаж | ru-RU |
| dc.subject | антибиотикочувствительность. | ru-RU |
| dc.subject | синдром діабетичної стопи | uk-UA |
| dc.subject | бактеріальний пейзаж | uk-UA |
| dc.subject | антибіотикочутливість. | uk-UA |
| dc.title | Bacterial “landscape” of purulent focus and principles of antibiotic therapy in patients with diabetic foot syndrome | en-US |
| dc.title | Бактериальньій “пейзаж” гнойного очага и принципьі антибактериальной терапии у больньіх c синдромом диабетической стопьі | ru-RU |
| dc.title | Бактеріальний “пейзаж” гнійного осередку та принципи антибактеріальної терапії у хворих із синдромом діабетичної стопи | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||