Показати скорочений опис матеріалу

EXPRESSION OF MARKERS OF EMOTIONAL-PAIN STRESS AFTER REMOVAL OF IMPACTED LOWER THIRD MOLARS IN PATIENTS WITH DIFFERENT INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL FEATURES

ЭКСПРЕССИЯ МАРКЕРОВ ЭМОЦИОНАЛЬНО-БОЛЕВОГО СТРЕССА ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ РЕТЕНИРОВАННЫХ НИЖНИХ ТРЕТЬИХ МОЛЯРОВ У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИЧНЫМИ ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИМИ ОСОБЕННОСТЯМИ;
ЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ НИЖНІХ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ

dc.creatorMokryk, O. Ya.
dc.date2019-06-29
dc.date.accessioned2020-02-20T09:23:11Z
dc.date.available2020-02-20T09:23:11Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/10262
dc.identifier10.11603/2415-8798.2019.2.10262
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12818
dc.descriptionAfter removal of impacted lower third molars in patients there are pathophysiological changes in the organism, inflammatory (immune) reactions induced by an operating trauma. Acute inflammatory reaction in the maxillofacial area is accompanied by pain syndrome, edema of soft facial tissues, trismus, sensory disorders of the functions of the lower alveolar and/or lingual nerves. The appearance of the above clinical symptoms of damage of the tissues of the maxillofacial area often causes them psycho-emotional stress, reactive anxiety. Their severity depends on the individual-typological characteristics of each patient. The fundamental psychological feature of personality is neuroticism. The aim of the study – to learn the expression of markers of emotional-pain stress (reactive anxiety and content of cortisol and prostaglandin E2 in oral liquid) in patients with different individual psychological features (neuroticism) after removal of impacted lower third molars. Materials and Methods. In 30 patients aged 18–30 years (16 men, 14 women), atypical removal of the retained third molars was performed according to orthodontic indications (high surgery complication level according to Pederson scale). The level of neuroticism in patients was evaluated by their testing according to G. Eysenck's method. The postoperative reaction of the patients was evaluated for the severity of the pain syndrome, the swelling of the facial soft tissues, the degree of inflammatory-muscular contracture of the masticatory muscles according to H. Eysenck method, for a qualitative assessment of the pain, we used the McGill pain questionnaire. The degree of damage of the lower alveolar nerve was detected by measuring the electrical excitation of the pulp of the fang on the corresponding side of the mandible and the electrical potentials of the facial skin in the projection of the mental aperture. The determination of cortisol and prostaglandin E2 in the oral liquid of patients was performed in the preoperative period and for 1st and 5th days of the postoperative period by the method of ELISA. In order to determine the probability and correlation strength, Pearson correlation coefficient (χ2) was determined. Results and Discussion. It was found that patients, regardless of their level of neuroticism, in assessing the nature of acute pain, according to the McGill questionnaire, descriptors from the sensory scale prevail. In addition, patients with expressed level of neuroticism to characterize the pain sensation were also selected by descriptors from the affective scale. An increase in the content of prostaglandin E2 in the oral liquid was detected as inflammatory changes develop. Significant decrease of local clinical manifestations of acute inflammatory response directly correlated (χ2 = 26.53, р < 0.001) with a significant decrease in the oral liquid content of this biochemical marker of inflammatory response. The content of cortisol in the oral liquid of the patients was influenced not only by the severity of acute inflammatory reaction and the intensity of pain, but also by psycho-emotional factor. Conclusions. After removal of impacted lower third molars in the majority of patients with manifestations of neuroticism under the influence of severe acute inflammation and nociceptive pain appears psycho-emotional stress (reactive anxiety). Patients regardless of their level of neuroticism in assessing nociceptive pain predominate descriptors of sensory questionnaire McGill, to characterize neuropathic pain patients with high levels of neuroticism also use descriptors of affective scale. The level of prostaglandin E2 and cortisol in the oral liquid of patients depends on the severity of the acute inflammation and intensity of the pain syndrome in them. The level of cortisol in the oral liquid is also influenced by the level of neuroticism in patients.en-US
dc.descriptionПосле удаления ретенированных нижних третьих моляров у больных возникают патофизиологические изменения в организме, воспалительные реакции, индуцированные операционной травмой. Острая воспалительная реакция в челюстно-лицевой области сопровождается болевым синдромом, отеком мягких тканей лица, тризмом, сенсорными расстройствами функций нижнего альвеолярного и/или язычного нервов. Появление вышеуказанных клинических симптомов повреждения тканей челюстно-лицевой области нередко вызывает у них психоэмоциональное напряжение, реактивную тревожность. Выраженность этих симптомов в значительной степени зависит от индивидуально-типологических особенностей каждого больного. Фундаментальной психологической чертой характера личности является нейротизм. Цель исследования – изучить экспрессию маркеров эмоционально-болевого стресса (реактивную тревожность, содержание в ротовой жидкости простагландина Е2 и кортизола) у больных с различными индивидуально-психологическими особенностями (нейротизмом) после удаления у них ретенированных нижних третьих моляров. Материалы и методы. В 30-ти пациентов в возрасте 18–30 лет (16 мужчин, 14 женщин) проведено по ортодонтическим показаниям операцию атипичного удаления ретенированных нижних третьих моляров (тяжелая степень сложности операции по Pederson). Уровень нейротизма у пациентов оценивался путем их тестирования по методике Г. Айзенка. Послеоперационную реакцию организма больных оценивали по интенсивности болевого синдрома, выраженности отека мягких тканей лица, степени воспалительной контрактуры жевательных мышц. Для качественной оценки уровня болевого синдрома был применен опросник боли Мак–Гилла. Степень повреждения нижнего альвеолярного нерва выявляли путем измерения электровозбудимости пульпы клыка на соответствующей стороне нижней челюсти и электропотенциалов кожи лица в проекции ментального отверстия. Определение содержания кортизола и простагландина Е2 в ротовой жидкости больных проводили в предоперационный период, на первые и пятые сутки послеоперационного периода методом твердофазного иммуноферментного анализа. С целью выявления достоверности и силы корреляционных связей определяли коэффициент корреляции Пирсона (χ2). Результаты исследований и их обсуждение. Обнаружено, что у больных, независимо от их уровня нейротизма, при оценке характера острой боли по данным опросника Мак–Гилла преобладали дескрипторы из сенсорной шкалы. Кроме того, пациенты с выраженным уровнем нейротизма для характеристики болевых ощущений выбирали также дескрипторы с аффективной шкалы. Выявлено увеличение содержания простагландина Е2 в ротовой жидкости по мере развития воспалительных изменений. Уменьшение местных клинических проявлений острой воспалительной реакции прямо коррелировало (χ2=26,53, р<0,001) с существенным снижением содержания в ротовой жидкости этого биохимического маркера воспалительной реакции. На содержание кортизола в ротовой жидкости больных влияли не только выраженность острой воспалительной реакции и интенсивность болевого синдрома, но и психоэмоциональный фактор. Выводы. После удаления ретенированных нижних третьих моляров у больных с выраженными признаками нейротизма под влиянием острого воспалительного процесса и ноцицептивной боли возникает психоэмоциональный стресс (реактивная тревога). У больных, независимо от их уровня нейротизма при оценке ноцицептивной боли, превалируют дескрипторы сенсорной шкалы опросника Мак–Гилла, для характеристики нейропатической боли пациенты с высоким уровнем нейротизма также используют дескрипторы аффективной шкалы. Уровень простагландина Е2 и кортизола в ротовой жидкости больных зависит от выраженности у них острого воспалительного процесса и интенсивности болевого синдрома. На содержание кортизола в ротовой жидкости также влияет уровень нейротизма у пациентов.ru-RU
dc.descriptionПісля видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих виникають патофізіологічні зміни в організмі, запальні (імунні) реакції, індуковані операційною травмою. Гостра запальна реакція в щелепно-лицевій ділянці супроводжується больовим синдромом, набряком м’яких тканин обличчя, тризмом, сенсорними розладами функцій нижнього альвеолярного і/або язикового нервів. Поява вищевказаних клінічних симптомів ушкодження тканин щелепно-лицевої ділянки нерідко викликає у них психоемоційне напруження, реактивну тривожність. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Фундаментальною психологічною рисою характеру особистості є нейротизм. Мета дослідження – вивчити експресію маркерів емоційно-больового стресу (реактивну тривожність, вміст у ротовій рідині простагландину Е2 та кортизолу) в пацієнтів із різними індивідуально-психологічними особливостями (нейротизмом) після видалення в них ретенованих нижніх третіх молярів. Матеріали і методи. У 30-ти пацієнтів віком 18–30 років (16 чоловіків, 14 жінок) проведено за ортодонтичними показаннями операцію атипового видалення ретенованих нижніх третіх молярів (тяжкий ступінь складності операції за Pederson). Рівень нейротизму в пацієнтів оцінювали шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Післяопераційну реакцію організму хворих оцінювали за вираженням больового синдрому, набряком м’яких тканин обличчя, ступенем запально-м’язової контрактури жувальних м’язів за методикою M. S. Sulieman. Для якісної оцінки рівня больового синдрому ми застосовували опитувальник болю Мак–Гілла. Ступінь ушкодження нижнього альвеолярного нерва виявляли шляхом вимірювання електрозбудливості пульпи ікла на відповідному боці нижньої щелепи та електропотенціалів шкіри обличчя в проекції ментального отвору за методикою С. В. Сирак та співавт. (2006). Визначення кортизолу та простагландину Е2 в ротовій рідині хворих проводили у передопераційний період та на 1-шу й 5-ту доби післяопераційного періоду методом твердофазного імуноферментного аналізу. З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали коефіцієнт кореляції Пірсона (χ2). Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих, незалежно від їх рівня нейротизму, при оцінці характеру гострого болю, за даними опитувальника Мак–Гілла, переважали дескриптори із сенсорної шкали. Крім того, пацієнти із вираженим рівнем нейротизму для характеристики больових відчуттів вибирали також дескриптори із афективної шкали. Виявлено збільшення вмісту простагландину Е2 в ротовій рідині у міру розвитку запальних змін. Зменшення місцевих клінічних проявів гострої запальної реакції прямо корелювало (χ2=26,53, р<0,001) із зниженням вмісту в ротовій рідині цього біохімічного маркера запальної реакції. На вміст кортизолу в ротовій рідині хворих впливали не лише вираження гострої запальної реакції та інтенсивність больового синдрому, але й психоемоційний фактор. Висновки. Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих із проявами нейротизму під впливом вираженого гострого запального процесу та ноцицептивного болю з’являється психоемоційний стрес (реактивна тривога). У хворих, не залежно від їх рівня нейротизму при оцінці ноцицептивного болю, превалюють дескриптори сенсорної шкали опитувальника Мак–Гілла, для характеристики нейропатичного болю пацієнти із високим рівнем нейротизму також використовують дескриптори афективної шкали. Рівень простагландину Е2 та кортизолу в ротовій рідині пацієнтів залежить від вираження у них гострого запального процесу та інтенсивності больового синдрому. На вміст кортизолу в ротовій рідині також впливає рівень нейротизму в пацієнтів.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/10262/9865
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 2 (2019); 78-84en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 2 (2019); 78-84ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 2 (2019); 78-84uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2019.2
dc.subjectretention of the lower third molarsen-US
dc.subjectpostoperative inflammatory reactionen-US
dc.subjectneuroticismen-US
dc.subjectanxietyen-US
dc.subjectprostaglandin E2en-US
dc.subjectcortisolen-US
dc.subjectретенция нижних третьих моляровru-RU
dc.subjectпослеоперационная воспалительная реакцияru-RU
dc.subjectнейротизмru-RU
dc.subjectтревожностьru-RU
dc.subjectпростагландин Е2ru-RU
dc.subjectкортизолru-RU
dc.subjectретенція нижніх третіх молярівuk-UA
dc.subjectпісляопераційна запальна реакціяuk-UA
dc.subjectнейротизмuk-UA
dc.subjectтривожністьuk-UA
dc.subjectпростагландин Е2uk-UA
dc.subjectкортизолuk-UA
dc.titleEXPRESSION OF MARKERS OF EMOTIONAL-PAIN STRESS AFTER REMOVAL OF IMPACTED LOWER THIRD MOLARS IN PATIENTS WITH DIFFERENT INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL FEATURESen-US
dc.titleЭКСПРЕССИЯ МАРКЕРОВ ЭМОЦИОНАЛЬНО-БОЛЕВОГО СТРЕССА ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ РЕТЕНИРОВАННЫХ НИЖНИХ ТРЕТЬИХ МОЛЯРОВ У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИЧНЫМИ ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИМИ ОСОБЕННОСТЯМИru-RU
dc.titleЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ НИЖНІХ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу