Показати скорочений опис матеріалу

FEATURES OF ANGIOARCHITECTONICS OF LIVER VEINS IN RATS AND REMODELING WITH POISONING BY ACETYLSALІCYLІС ACID

ОСОБЕННОСТИ АНГИОАРХИТЕКТОНИКИ ПЕЧЕНОЧНЫХ ВЕН КРЫСЫ И ИХ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ ПРИ ОТРАВЛЕНИИ АЦЕТИЛСАЛИЦИЛОВОЙ КИСЛОТОЙ;
ОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ПЕЧІНКОВИХ ВЕН ЩУРА ТА ЇХ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ

dc.creatorKlantsa, M.P.
dc.date2019-06-29
dc.date.accessioned2020-02-20T09:23:10Z
dc.date.available2020-02-20T09:23:10Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/10249
dc.identifier10.11603/2415-8798.2019.2.10249
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12814
dc.descriptionThe problem of development of toxic liver damage, in recent years has become more actual. Increasingly, there is a phenomenon of medicinal (toxic hepatitis), which develops as a result of receiving a single large dose of the drug or prolonged use, both under the supervision of a doctor and without him. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) is a pharmacological group that, along with antimicrobial agents, appears massively in the prescriptions of doctors around the world. Among them, acetylsalicylic acid is one of the most widespread substance, which can be found in many drugs that can be purchased or obtained without prescription. The aim of the study – to learn, describe and illustrate the peculiarities of the spatial organization of liver veins in intact, sexually mature rats and their reorganization when poisoned with acetylsalicylic acid. Materials and Methods. Experiments were performed on 42 white laboratory mature male rats. Among them, 6 animals were a control group. 6 rats were given once intragastric acetylsalicylic acid at a dose of 500 mg per 1 kg of body weight for the simulation of severe toxicity. Another 30 rats received intragastric acid acetylsalicylic acid per day at a dose of 150 mg per 1 kg of body weight for the simulation of chronic intoxication. Results and Discussion. In the simulation of severe toxicity in the first day of the experiment, all animals died. At the same time, on their contrasting radiographs, significant changes were observed in the angioarchitectonics of liver veins. They were manifested by the pronounced enlargement of the lumen of the veins of all contrasted orders, which was visually confirmed by the strengthening of the vascular pattern due to the deeper contrast of the small branches, as well as the results of their quantitative analysis. Conclusions. Major changes occur when take place acute poisoning with high doses of acetylsalicylic acid. In chronic poisoning, the changes are less pronounced and are in several stages. The obtained quantitative indices of hepatic veins and venous collectors can form the basis for comparing and determining the degree of changes in the liver of rats in the experimental modeling of pathological processes.en-US
dc.descriptionПроблема развития токсического поражения печени в последние годы становится все более актуальной. Все чаще встречается явление медикаментозного (токсического) гепатита, что развивается в результате приема разовой большой дозы препарата или длительного употребления как под наблюдением врача, так и без него. Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) фармакологической группы, наряду с противомикробными средствами массово фигурируют в назначениях врачей во всем мире. Среди данной группы ацетилсалициловую кислоту выделяют как одну из самых распространенных, что встречается в составе многих препаратов, которые можно приобрести или получить без рецепта. Цель исследования – изучить, описать и проиллюстрировать особенности пространственной организации печеночных вен интактных половозрелых крыс и их реорганизации при отравлении ацетилсалициловой кислотой. Материалы и методы. Эксперименты проведены на 42 белых лабораторных половозрелых крысах-самцах: интактные (n=6), острое отравление (n=6), хроническое отравление (n=30). Острое отравление моделировали однократным внутрижелудочным введением ацетилсалициловой кислоты в дозе 500 мг на 1 кг массы тела. Хроническую интоксикацию – ежедневным внутрижелудочным введением ацетилсалициловой кислоты в дозе 150 мг на 1 кг массы тела. Оценивали размеры и площадь венозного коллектора печени, диаметры основных венозных магистралей (D), длину их сегментов между двумя соседними разветвлениями (L), их соотношение (L/D) и величину углов слияния (φ). Методы исследования: контрастная рентгенангиография, макроморфометрия. Контрольные сроки исследования – 1; 3; 7; 14 и 28 суток от начала эксперимента. Результаты исследований и их обсуждение. При моделировании тяжелой степени токсичности в первые сутки эксперимента погибали все животные. При этом на их контрастных рентгенанангиограммах наблюдались значительные изменения ангиоархитектоники вен печени. Они проявлялись выраженным расширением просвета вен всех контрастированных порядков, визуально подтверждалось усилением сосудистого рисунка за счет более глубокой контрастности мелких ветвей, а также результатами их количественного анализа. Выводы. Наибольшие изменения возникают при остром отравлении большими дозами ацетилсалициловой кислоты. При хроническом отравлении изменения несколько менее выражены и в своем течении проходят в несколько этапов. Полученные количественные показатели печеночных вен и венозного коллектора могут составить основу для сравнения и установления степени изменений в печени крыс при экспериментальном моделировании патологических процессов.ru-RU
dc.descriptionПроблема розвитку токсичного ураження печінки в останні роки стає все більш актуальною. Все частіше зустрічається явище медикаментозного (токсичного) гепатиту, що розвивається в результаті прийому разової великої дози препарату чи тривалого вживання як під наглядом лікаря, так і без нього. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) фармакологічної групи, що поряд із протимікробними засобами масово фігурують у призначеннях лікарів у всьому світі. Серед даної групи ацетилсаліцилову кислоту виділяють як одну з найпоширеніших речовин, що буває у складі багатьох препаратів, які можна придбати чи отримати без рецепта. Мета дослідження – вивчити, описати і проілюструвати особливості просторової організації печінкових вен інтактних статевозрілих щурів та їх реорганізацію при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 42 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях: інтрактні (n=6), гостре отруєння (n=6), хронічне отруєння (n=30). Гостре отруєння моделювали одноразовим внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг на 1 кг маси тіла. Хронічну інтоксикацію – щоденним внутрішньошлунковим введенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг на 1 кг маси тіла. Оцінювали розміри і площу венозного колектора печінки, діаметри основних венозних магістралей (D), довжину їх сегментів між двома сусідніми розгалуженнями (L), діаметрально-довжинні співвідношення (L/D) та величину кутів злиття (φ). Методи дослідження: контрастна рентгенолографія, макроморфометрія. Контрольні терміни дослідження – 1; 3; 7; 14 і 28 діб від початку експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. При моделюванні тяжкого ступеня токсичності у першу добу експерименту гинули усі тварини. При цьому на їх контрастних рентгенангіограмах спостерігали значні зміни ангіоархітектоніки вен печінки. Вони проявлялися вираженим розширенням просвіту вен усіх контрастованих порядків, що візуально підтверджувалося посиленням судинного рисунка за рахунок більш глибокого контрастування дрібних гілок, а також результатами їх кількісного аналізу. Висновки. Найбільші зміни виникають при гострому отруєнні великими дозами ацетилсаліцилової кислоти. При хронічному отруєнні зміни дещо менш виражені й у своєму перебігу проходять у декілька етапів. Отримані кількісні показники печінкових вен і венозного колектора можуть скласти основу для порівняння і встановлення ступеня змін у печінці щурів при експериментальному моделюванні патологічних процесів.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/10249/9868
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 2 (2019); 95-100en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 2 (2019); 95-100ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 2 (2019); 95-100uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2019.2
dc.subjectacetylsalicylic aciden-US
dc.subjectacidosisen-US
dc.subjectvenous collectoren-US
dc.subjectliveren-US
dc.subjectацетилсалициловая кислота ацидозru-RU
dc.subjectвенозный коллекторru-RU
dc.subjectпеченьru-RU
dc.subjectацетилсаліцилова кислотаuk-UA
dc.subjectацидозuk-UA
dc.subjectвенозний колекторuk-UA
dc.subjectпечінкаuk-UA
dc.titleFEATURES OF ANGIOARCHITECTONICS OF LIVER VEINS IN RATS AND REMODELING WITH POISONING BY ACETYLSALІCYLІС ACIDen-US
dc.titleОСОБЕННОСТИ АНГИОАРХИТЕКТОНИКИ ПЕЧЕНОЧНЫХ ВЕН КРЫСЫ И ИХ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ ПРИ ОТРАВЛЕНИИ АЦЕТИЛСАЛИЦИЛОВОЙ КИСЛОТОЙru-RU
dc.titleОСОБЛИВОСТІ АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ ПЕЧІНКОВИХ ВЕН ЩУРА ТА ЇХ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу