Показати скорочений опис матеріалу
EXPRESSION OF APOPTOTIC REACTIONS IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE DURING CORONARY ARTERY BYPASS GRAFTING WITH CARDIOPULMONARY BYPASS DEPENDING ON THE ANESTHETIC SCHEME
ВЫРАЖЕННОСТЬ АПОПТИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМ ШУНТИРОВАНИИ В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СХЕМЫ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ;
ВИРАЖЕННЯ АПОПТИЧНИХ РЕАКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМУ ШУНТУВАННІ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
| dc.creator | Druzhyna, O. M. | |
| dc.creator | Loskutov, O. A. | |
| dc.creator | Maruniak, S. R. | |
| dc.creator | Myhailova, A. V. | |
| dc.date | 2019-04-10 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-20T09:23:05Z | |
| dc.date.available | 2020-02-20T09:23:05Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9959 | |
| dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2019.1.9959 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12787 | |
| dc.description | According to research data, the mortality rate among elderly and senile patients after coronary artery bypass surgery is from 3 to 11 %, along with how complications occur in 30–40 % of cases. One of the most frequent disorders that can be observed in the early postoperative period and which directly threaten the lives of patients is postoperative cardiac dysfunction. An important role in its pathogenesis is played by the growth of the death of cardiomyocytes during apoptosis. The aim of the study – to learn the severity of the effect on the apoptotic reactions of various anesthetic management schemes in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and Methods. The study included 20 patients with coronary heart disease who underwent coronary artery bypass grafting (CABG-3) with cardiopulmonary bypass. The average age was (68.5±4.1) years. The share of men – 70.0 %, women – 30.0 %. Depending on the scheme of anesthetic management, all patients were divided into 2 groups: group 1 (10 people) – using sevoflurane; group 2 (10 people) – using propofol. Local protection of the myocardium – artificial electrical fibrillation. Myocardial biopsy specimens were collected from the right atrial appendage. Histological sections were used to conduct immunohistochemical studies using primary antibodies against BAX protein, Bcl2 protein and caspase 3 (DAKO). Results and Discussion. Under the anesthetic scheme using sevofluran as hypnotics, the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene was 5 times higher (p = 0.003) compared with similar values obtained in patients using propofol. The expression of pro-apoptic genes cpp 32 and BAX in the group with anesthesia of sevoflurane was in 3 (p = 0.032) and 2 times (p = 0.011), respectively, significantly less, compared with group using propofol. Conclusions. By increasing the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene and reducing the expression of the pro-apoptic genes Cpp 32 and BAX, sevoflurane is significantly less compared with propofol affects the activation of apoptosis, resulting in a reduced probability of programmed cell death of myocardiocytes. | en-US |
| dc.description | По данным исследований, частота летальности среди пациентов пожилого и старческого возраста после проведения аортокоронарного шунтирования составляет от 3 до 11 %, вместе с тем, как осложнения возникают в 30–40 % случаях. Одним из наиболее частых нарушений, которое можно наблюдать в ранний послеоперационный период, и которое непосредственно угрожает жизни пациентов, является послеоперационная кардиальная дисфункция. Важную роль в ее патогенезе занимает рост гибели кардиомиоцитов путем апоптоза. Цель исследования – изучить выраженность влияния на апоптические реакции различных схем анестезиологического обеспечения у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) при аортокоронарном шунтировании (АКШ) в условиях искусственного кровообращения. Материалы и методы. В исследование включено 20 пациентов с ИБС, которым выполняли АКШ-3 в условиях искусственного кровообращения. Средний возраст больных составил (68,5±4,1) лет. Мужчин было 70,0 %, женщин – 30,0 %. В зависимости от схемы анестезиологического обеспечения всех пациентов разделили на 2 группы: первая (10 человек) – с использованием гипнотика “Севофлуран”; вторая группы (10 человек) – с использованием препарата “Пропофол”. Локальная защита миокарда – искусственная элeктрическая фибрилляция. Образцы биоптата миокарда забирали из ушка правого предсердия. Гистологические срезы использовали для проведения иммуногистохимических исследований с применением первичных антител против белков ВАХ, Bcl-2 и каспазы-3 (DAKO). Результаты исследований и их обсуждение. При схеме анестезиологического обеспечения с использованием севофлурана как гипнотика, экспрессия антиапоптичного гена Вcl-2 была в 5 раз (р=0,003) выше, по сравнению с аналогичными значениями, полученными от пациентов, где использовали пропофол. Экспрессия проапоптичных генов Срр-32 и ВАХ в группе с анестезией севофлурана была у 3 (р=0,032) и 2 раз (р=0,011) соответственно, достоверно меньше, по сравнению с показателями при использовании пропофола. Выводы. За счет повышения экспрессии антиапоптичного гена Вcl-2 и снижение экспрессии проапоптичных генов Срр-32 и ВАХ, севофлуран достоверно меньше, по сравнению с пропофолом, влияет на активацию апоптоза, в результате чего уменьшается вероятность программируемой клеточной гибели миокардиоцитов. | ru-RU |
| dc.description | За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу. Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO). Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу. Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9959/9706 | |
| dc.source | Bulletin of Scientific Research; No. 1 (2019); 69-72 | en-US |
| dc.source | Вестник научных исследований; № 1 (2019); 69-72 | ru-RU |
| dc.source | Вісник наукових досліджень; № 1 (2019); 69-72 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8798 | |
| dc.source | 1681-276X | |
| dc.source | 10.11603/2415-8798.2019.1 | |
| dc.subject | coronary artery bypass grafting | en-US |
| dc.subject | cardiopulmonary bypass | en-US |
| dc.subject | ischemic heart disease | en-US |
| dc.subject | apoptosis | en-US |
| dc.subject | аортокоронарное шунтирование | ru-RU |
| dc.subject | искусственное кровообращение | ru-RU |
| dc.subject | ишемическая болезнь сердца | ru-RU |
| dc.subject | апоптоз | ru-RU |
| dc.subject | аортокоронарне шунтування | uk-UA |
| dc.subject | штучний кровообіг | uk-UA |
| dc.subject | ішемічна хвороба серця | uk-UA |
| dc.subject | апоптоз | uk-UA |
| dc.title | EXPRESSION OF APOPTOTIC REACTIONS IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE DURING CORONARY ARTERY BYPASS GRAFTING WITH CARDIOPULMONARY BYPASS DEPENDING ON THE ANESTHETIC SCHEME | en-US |
| dc.title | ВЫРАЖЕННОСТЬ АПОПТИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМ ШУНТИРОВАНИИ В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СХЕМЫ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ | ru-RU |
| dc.title | ВИРАЖЕННЯ АПОПТИЧНИХ РЕАКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМУ ШУНТУВАННІ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||