Show simple item record

DYNAMICS OF FUNCTIONAL CONDITION OF KIDNEYS IN THE EARLY PERIOD AFTER SKELETAL INJURY OF DIFFERENT SEVERE COMPLICATED BY BLOOD LOSS

ДИНАМИКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПОЧЕК В РАННИЙ ПЕРИОД ПОСЛЕ НАНЕСЕНИЯ СКЕЛЕТНОЙ ТРАВМЫ РАЗНОЙ ТЯЖЕСТИ, ОСЛОЖНЕННОЙ КРОВОПОТЕРЕЙ;
ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ НАНЕСЕННЯ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ РІЗНОЇ ТЯЖКОСТІ, УСКЛАДНЕНОЇ КРОВОВТРАТОЮ

dc.creatorKovalev, V. V.
dc.creatorPopovych, D. V.
dc.date2019-02-01
dc.date.accessioned2020-02-20T09:23:01Z
dc.date.available2020-02-20T09:23:01Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9804
dc.identifier10.11603/2415-8798.2018.4.9804
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12768
dc.descriptionIn modern conditions, the rise in the frequency of terrorist attacks and local armed conflicts has become an urgent problem. Under these conditions, a significant frequency of acute blood loss and mechanical damage to the limbs is noted, which in 80–90 % of cases are the main cause of death of the injured and wounded. Timely and correct imposition of the arterial tourniquet contributes to significant survival of the wounded in conditions of massive external bleeding from the extremities, but does not deprive further systemic disorders caused by the severity of blood loss and injuries of the skeletal bones. The aim of the study – to learn the dynamics of the functional state of the kidneys in the early period after the application of skeletal injury of varying severity, complicated by blood loss. Materials and Methods. The experiments were performed on 60 non-linear white rats-males weighing 180–200 g, which were on the standard diet of the vivarium. All animals were divided into 4 groups: control (6 animals) and three experimental ones (18 animals each). In the control group, rats were only anesthetized (sodium thiopental, 40 mg×kg-1). In the first experimental group, thiopenenatonatrial anesthesia was used to simulate skeletal injury by applying a dosed strike on the thigh, which caused a closed fracture, in the second – an additional 20–22 % blood volume loss was modeled with the introduction of autologous blood into the abdominal cavity at the rate of 0.5 ml per 100 g of animal weight. In the third group, the adjacent thigh was additionally broken. After 1, 3 and 7 days in experimental animals, the functional state of the kidneys was determined by the water load method. After a two-hour urine sampling and diuresis determination under thiopental-sodium anesthesia, rats were taken out of the experiment by the method of total bleeding from the heart. In the urine and serum determined the concentration of creatinine. Calculated glomerular filtration rate (GFR) and creatinine excretion. Results and Discussion. Under the influence of skeletal injury (closed hip fracture) in the acute period (1 day) and the period of early manifestations of traumatic disease (3–7 days) in traumatized rats diuresis, GFR and creatinine excretion are significantly reduced. The revealed violations reached a maximum after 3 days and improved up to 7 days, not reaching the values of the control group, which indicated an increase in the kidney processes of sanogenesis. Additional blood loss with simultaneous modeling of hematoma in the abdominal cavity contributed to a significant deterioration of the studied parameters: diuresis, GFR, creatinine excretion significantly decreased. On the one hand, the detected violations are based on a decrease in the effective filtration pressure in the kidney, on the other hand – a combination of compensatory reactions in response to acute blood loss, aimed at retaining water and sodium ions, which as a result reduces diuresis. However, the greatest violations occurred with the simultaneous fracture of the adjacent thigh. In this case, the leading role played by systemic disorders caused by severe trauma, in particular the factors that formed the body's systemic response to inflammation. The results aim to ensure that the kidney plays a key role in the processes of homeostatic regulation in conditions of severe injury, which requires new approaches to the correction of systemic disorders in conditions of severe skeletal injury, aimed at strengthening the mechanisms of sanogenesis. Conclussions. Under conditions of isolated skeletal injury (fracture of the femur), diuresis is significantly reduced by up to 3 days compared with the control group, the glomerular filtration rate and creatinine excretion slow down. Up to 7 days, the kidney function improves, but the studied parameters do not reach the level of the control group. Additional blood loss (20–22 % of the circulating blood volume) and modeling of hematoma in the abdominal cavity (0.5 ml per 100 g of animal weight) against the background of a closed hip fracture is accompanied by a deepening of the kidney function, which is manifested by a large decrease in diuresis, glomerular velocity filtering and excretion of creatinine than an isolated hip fracture. The indicators reach a maximum after 3 days and remain at the same level for up to 7 days. In conditions of fracture of both hips, blood loss and hematoma modeling in the abdominal cavity, functional disorders of the kidneys from 1 to 7 days are aggravated and after 7 days significantly exceed other research groups that simulated an isolated hip fracture or additionally simulate blood loss and hematoma.en-US
dc.descriptionВ современных условиях актуальной проблемой стал рост частоты террористических атак и локальных вооруженных конфликтов. В этих условиях отмечают значительную частоту острой кровопотери и механических повреждений конечностей, которые в 80–90 % случаев являются основной причиной гибели пострадавших и раненых. Своевременное и правильное наложение артериального жгута способствует значительному выживанию раненых в условиях массивного наружного кровотечения из конечностей, однако не лишает дальнейших системных нарушений, обусловленных тяжестью кровопотери и нанесенных травм костей скелета. Цель исследования – изучить динамику функционального состояния почек в ранний период после нанесения скелетной травмы различной тяжести, осложненной кровопотерей. Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 60 нелинейных белых крысах-самцах массой 180–200 г, которые находились на стандартном рационе вивария. Всех животных разделили на 4 группы: контрольную (6 животных) и три опытных (по 18 животных). В контрольной группе крыс только вводили в наркоз (тиопентал натрия, 40 мг×кг-1). В первой опытной группе под тиопенентал-натриевим обезболиванием моделировали скелетную травму путем нанесения дозированного удара по бедру, который вызвал закрытый перелом, во второй – дополнительно моделировали кровопотерю 20–22 % ОЦК с введением аутокрови в полость живота из расчета 0,5 мл на 100 г массы животного. В третьей группе дополнительно ломали смежное бедро. Через 1; 3 и 7 суток у подопытных животных определяли функциональное состояние почек методом водной нагрузки. После двухчасового забора мочи и определения диуреза под тиопентал-натриевым обезболиванием крыс выводили из эксперимента методом тотального кровопускания из сердца. В моче и сыворотке крови определяли концентрацию креатинина. Рассчитывали скорость клубочковой фильтрации (СКФ) и выведение креатинина. Результаты исследований и их обсуждение. Под влиянием скелетной травмы (закрытый перелом бедра) в острый период (1 сутки) и период ранних проявлений травматической болезни (3–7 суток) в травмированных крыс существенно снижается диурез, СКФ и экскреция креатинина. Выявленные нарушения достигали максимума через 3 суток и до 7 суток улучшались, не достигая величин контрольной группы, что указывало на усиление в почке процессов саногенеза. Дополнительная кровопотеря с одновременным моделированием гематомы в брюшной полости способствовала существенному ухудшению исследуемых показателей: значительно уменьшался диурез, СКФ, экскреция креатинина. В основе выявленных нарушений с одной стороны лежит снижение в почке эффективного фильтрационного давления, с другой – совокупность компенсаторных реакций в ответ на острую кровопотерю, направленных на задержку воды и ионов натрия, что в результате снижает диурез. Однако наибольшие нарушения возникали при одновременном переломе смежного бедра. В этом случае ведущую роль играют системные нарушения, обусловленные тяжелой травмой, в частности факторы, которые формировали системный ответ организма на воспаление. Полученные результаты нацеливают на то, что почка играет ключевую роль в процессах гомеостатического регулирования в условиях тяжелой травмы, что требует новых подходов к коррекции системных нарушений в условиях тяжелой скелетной травмы, направленных на усиление механизмов саногенеза. Выводы. В условиях изолированной скелетной травмы (перелом бедренной кости), по сравнению с контрольной группой, до 3 суток существенно снижается диурез, замедляется скорость клубочковой фильтрации и экскреция креатинина. До 7 суток функция почек улучшается, однако исследуемые показатели не достигают уровня контрольной группы. Дополнительная кровопотеря (20–22 % объема циркулирующей крови) и моделирования гематомы в брюшной полости (0,5 мл на 100 г массы животного) на фоне закрытого перелома бедра сопровождается углублением нарушений функционального состояния почки, что проявляется большим снижением диуреза, скорости клубочковой фильтрации и экскреции креатинина, чем изолированный перелом бедра. Показатели достигают максимума через 3 суток и остаются на таком же уровне до 7 суток. В условиях перелома обоих бедер, кровопотери и моделирования гематомы в брюшной полости нарушения функционального состояния почек с 1 до 7 суток усугубляются и через 7 суток существенно превышают другие исследовательские группы, в которых моделировали изолированный перелом бедра или дополнительно кровопотерю и гематому в брюшной полости.ru-RU
dc.descriptionВ умовах сьогодення актуальною проблемою стало зростання частоти терористичних атак і локальних збройних конфліктів. За цих умов відмічають значну частоту гострої крововтрати і механічних ушкоджень кінцівок, які у 80–90 % випадків є основною причиною загибелі постраждалих і поранених. Своєчасне і правильне накладання артеріального джгута сприяє значному виживанню поранених за умов масивної зовнішньої кровотечі з кінцівок, однак не позбавляє подальших системних порушень, які зумовлені тяжкістю крововтрати та завданих травм кісток скелета. Мета дослідження – з’ясувати динаміку функціонального стану нирок у ранній період після нанесення скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою. Матеріали і методи. Експерименти виконано на 60 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Усіх тварин поділили на 4 групи: контрольну (6 тварин) та три дослідні (по 18 тварин). У контрольній групі щурів тільки вводили в наркоз (тіопентал-натрію, 40 мг×кг-1). У першій дослідній групі під тіопенентал-натрієвим знеболюванням моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по стегну, що спричиняло закритий перелом, у другій – додатково моделювали крововтрату 20–22 % ОЦК із введенням аутокрові у порожнину живота із розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тварини. У третій групі додатково ламали суміжне стегно. Через 1; 3 і 7 діб у дослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Визначали діурез. Після двогодинного забору сечі під тіопентал-натрієвим знеболюванням щурів виводили з експерименту методом тотального кровопускання із серця. У сечі й сироватці крові визначали концентрацію креатиніну. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) та екскрецію креатиніну. Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом скелетної травми (закритий перелом стегна) в гострий період (1 доба) і період ранніх проявів травматичної хвороби (3–7 доби) у травмованих щурів істотно знижується діурез, ШКФ та екскреція креатиніну. Виявлені порушення досягали максимуму через 3 доби й до 7 доби поліпшувалися, не досягаючи величин контрольної групи, що вказувало на посилення у нирці процесів саногенезу. Додаткова крововтрата з одночасним моделювання гематоми в черевній порожнині сприяла істотному погіршенню досліджуваних показників: значно зменшувався діурез, ШКФ креатиніну. В основі виявлених порушень з одного боку лежить зниження в нирці ефективного фільтраційного тиску, з іншого – сукупність компенсаторних реакцій у відповідь на гостру крововтрату, що спрямовані на затримку води й іонів натрію, що в результаті знижує діурез. Однак найбільші порушення виникали під час одночасного перелому суміжного стегна. У цьому випадку провідну роль відігравали системні порушення, зумовлені тяжкою травмою, зокрема чинники, які формували системну відповідь організму на запалення. Отримані результати націлюють на те, що нирка відіграє ключову роль у процесах гомеостатичного регулювання за умов тяжкої травми, що вимагає нових підходів до корекції системних порушень за умов тяжкої скелетної травми, спрямованих на посилення механізмів саногенезу. Висновки. За умов ізольованої скелетної травми (перелом стегнової кістки), порівняно з контрольною групою, до 3 доби істотно знижується діурез, сповільнюється швидкість клубочкової фільтрації та екскреція креатиніну. До 7 доби функція нирок покращується, однак досліджувані показники не досягають рівня контрольної групи. Додаткова крововтрата (20–22 % об’єму циркулюючої крові) та моделювання гематоми у черевній порожнині (0,5 мл на 100 г маси тварини) на тлі закритого перелому стегна супроводжується поглибленням порушення функціонального стану нирки, що проявляється більшим зниженням діурезу, швидкості клубочкової фільтрації та екскреції креатиніну, ніж ізольований перелом стегна. Показники досягають максимуму через 3 доби й залишаються на такому ж рівні до 7 доби. За умов перелому обох стегон, крововтрати та моделювання гематоми у черевній порожнині порушення функціонального стану нирок з 1 до 7 діб поглиблюються й через 7 діб істотно перевищують інші дослідні групи, в яких моделювали ізольований перелом стегна чи додатково крововтрату та гематому в черевній порожнині.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9804/9491
dc.rightsАвторське право (c) 2019 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 4 (2018); 184-189en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 4 (2018); 184-189ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 4 (2018); 184-189uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2018.4
dc.subjectskeletal injuryen-US
dc.subjectblood lossen-US
dc.subjectkidney functionen-US
dc.subjectскелетная травмаru-RU
dc.subjectкровопотеряru-RU
dc.subjectфункция почекru-RU
dc.subjectскелетна травмаuk-UA
dc.subjectкрововтратаuk-UA
dc.subjectфункція нирокuk-UA
dc.titleDYNAMICS OF FUNCTIONAL CONDITION OF KIDNEYS IN THE EARLY PERIOD AFTER SKELETAL INJURY OF DIFFERENT SEVERE COMPLICATED BY BLOOD LOSSen-US
dc.titleДИНАМИКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПОЧЕК В РАННИЙ ПЕРИОД ПОСЛЕ НАНЕСЕНИЯ СКЕЛЕТНОЙ ТРАВМЫ РАЗНОЙ ТЯЖЕСТИ, ОСЛОЖНЕННОЙ КРОВОПОТЕРЕЙru-RU
dc.titleДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ НАНЕСЕННЯ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ РІЗНОЇ ТЯЖКОСТІ, УСКЛАДНЕНОЇ КРОВОВТРАТОЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record