TREATMENT OF DIABETIC KETOACIDOSIS UNDER CONTROL OF BLOOD GASES AND ACID-BASE BALANCE
ЛЕЧЕНИЕ ДИАБЕТИЧЕСКОГО КЕТОАЦИДОЗА ПОД КОНТРОЛЕМ ГАЗОВ КРОВИ И КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ;
ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТИЧНОГО КЕТОАЦИДОЗУ ПІД КОНТРОЛЕМ ДИНАМІКИ ГАЗІВ КРОВІ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ
dc.creator | Nіzhinskaya-Astapenko, Z. P. | |
dc.creator | Vlasenko, M. V. | |
dc.date | 2019-01-31 | |
dc.date.accessioned | 2020-02-20T09:19:06Z | |
dc.date.available | 2020-02-20T09:19:06Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9795 | |
dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2018.4.9795 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12761 | |
dc.description | Determination of gas composition in arterial blood is an obligatory method of a laboratory research of patients, according to protocols of treatment of diabetic ketoacidosis. On their dynamic changes it is possible to estimate efficiency of treatment quicker. Use of antihypoxants in complex treatment of metabolic encephalopathies is estimated by experts at various critical pathological conditions. The aim of the study – to learn studying of gas exchange violations at diabetic ketoacidosis and their dynamics in the course of treatment, with and without application of antihypoxants. Materials and Methods. Among 55 patients with diabetic ketoacidosis aged from 9 to 65 years (the average age of the patients was (31.58±17.18) years), 38 people were selected, who simultaneously determined the gas composition of venous and arterial blood with Easy Blood Gas (USA, 2008) upon admission and through the day of the pathogenetic treatment. One group of 19 people (Group A) received basic pathogenetic therapy, the other (Group B with clinically pronounced suppression of the nervous system) – additionally intravenous drip of deproteinized hemoderivate from the blood of calves or succinic acid solution in combination with vitamins. Results and Discussion. Indicators of venous blood at admission: oxygen tension 29.00 mm Hg in group A, 45 mm Hg in Group B, the carbon dioxide voltage is 30.80 mm Hg in Group A, 26.10 mm Hg in – in Group B, the total carbon dioxide content is 13.00 mmol / l in Group A, 8.20 mmol / l in Group B. These indicators were statistically significantly different (p <0.05). Indicators of acid-base balance, in turn, with effectively statistically insignificant difference in blood pH between the groups differed statistically significantly in the level of blood bicarbonate and standard bicarbonate. The median of these parameters, respectively, was 4.10 mmol / l; 12.85 mmol / l in Group A, 7.30 mmol / l; 7.30 mmol / l in Group B. Also differed were groups of patients with statistically significant difference (p <0.05) by respiratory coefficient (Me = 2.73: 1.50; 5.07 in Group A, Me = 1.65: 1.02; 2.34 in Group B). But arterial blood counts at admission differed in groups only by respiratory coefficient (Me = 0.06: 0.03; 0.11 in Group A, Me = 0.31: 0.08; 1.27 in Group B). A day after the treatment, the composition of arterial blood was not statistically significantly different in the Groups. But in the venous blood was statistically significantly different (p <0.05) in terms of the following parameters: oxygen tension in mm Hg (Me = 30.00: 21.00; 47.00 in Group A, Me = 43.00: 36.00; 55.00 in Group B), the voltage of carbon dioxide in mm Hg (Me = 37.20: 31.80; 47.30 in Group A, Me = 30.30: 25.40; 36.80 in Group B), the total oxygen content in mg / dL (Me = 11.20: 5.80; 16.30 in Group A, Me = 16.60: 14.10; 18.10 in Group B). Conclusions. The inclusion of antihypoxants to the complex treatment of diabetic ketoacidosis influenced to a large extent the indicators of gas exchange disorders of venous blood. Considering the above results of the study of blood gases, the effect of antihypoxants was based on the effect on dissolved forms of oxygen and carbon dioxide, without affecting the gaseous fractions of these gases, the level of which depends more on ventilation and blood circulation. Obviously, there was an improvement in the absorption of oxygen by the tissues against the background of the therapy of the critical state and the rapid compensation of acid-base balance, a more rapid elimination of acidosis compared with the compensation of tissue hypoxia against the background of blood hyperoxia. | en-US |
dc.description | Согласно протоколов лечения диабетического кетоацидоза (ДКА) определение газового состава артериальной крови является обязательным методом лабораторного исследования больных. Именно по их динамическим изменениям возможно быстрее оценить эффективность лечения. Использование антигипоксантов в комплексном лечении метаболических энцефалопатий оценено специалистами при различных критических патологических состояниях. Цель исследования – изучить газообменные нарушения при диабетическом кетоацидозе и их динамику в процессе лечения с и без применения антигипоксантов. Материалы и методы. Из 55 больных с диабетическим кетоацидозом в возрасте от 9 до 65 лет (средний возраст составил (31,58±17,18) лет) после подписания информированного соглашения на обследование и лечение отобрано 38 человек, которым параллельно определяли газовый состав венозной и артериальной крови аппаратом “Еаsy Blood Gas”(США, 2008) при поступлении и через сутки проведения патогенетического лечения. Одна группа из 19 человек (группа А) получала базисную патогенетическую терапию, другая (группа В с клинически выраженным угнетением нервной системы) – дополнительно внутривенно капельно раствор депротеинизированного гемодеривата из крови телят или раствор янтарной кислоты в сочетании с витаминами. Полученные результаты были статистически обработаны с применением программы Statistica 6.1 StatSoft, 1995. Определяли медиану, минимальное значение, максимальное значение, мижквартильный размах от 25 до 75 %. Достоверность различий значений между независимыми количественными величинами в парных выборках определяли с помощью U-критерию Манна–Уитни. Критический уровень значимости – 0,05. Результаты исследований и их обсуждение. Показатели венозной крови при поступлении: напряжение кислорода 29,00 мм рт. ст. в группе А, 45 мм рт. ст. в группе В, напряжение углекислого газа – 30,80 мм рт. ст. в группе А, 26,10 мм рт. – в группе В, общее содержание углекислого газа – 13,00 ммоль/л в группе А, 8,20 ммоль/л – в группе В. Эти показатели статистически достоверно отличались (р<0,05). Показатели кислотно-щелочного равновесия, в свою очередь, при результативно статистически недостоверной разнице рН крови между группами отличались статистически достоверно по уровню бикарбоната крови и стандартного бикарбоната. Медиана этих параметров соответственно составила 4,10 ммоль/л; 12,85 ммоль/л – в группе А, 7,30 ммоль/л; 7,30 ммоль/л в группе В. Также отличались группы больных со статистически достоверной разницей (р<0,05) респираторным коэффициентом (Ме=2,73:1,50;5,07 в группе А, Ме=1,65:1,02;2,34 в группе В). А показатели артериальной крови при поступлении отличались в групах только по респираторному коэффициенту (Ме=0,06:0,03;0,11 в группе А, Ме=0,31:0,08;1,27 в группе В). Через сутки после проведенного лечения состав артериальной крови статистически достоверно не отличался в группах. А в венозной крови был статистически достоверно отличным (р<0,05) по следующим параметрам: напряжение кислорода в мм рт. ст. (Ме=30,00:21,00;47,00 в группе А, Ме=43,00:36,00;55,00 в группе В), напряжение углекислого газа в мм рт. ст. (Ме=37,20:31,80;47,30 в группе А, Ме=30,30:25,40;36,80 в группе В), содержание общего кислорода в мг/дл (Ме=11,20:5,80;16,30 в группе А, Ме=16,60:14,10;18,10 в группе В). Выводы. Включение антигипоксантов к комплексному лечению диабетического кетоацидоза повлияло в большей степени на показатели газообменных нарушений венозной крови. Учитывая вышеизложенные результаты исследования газов крови, влияние антигипоксантов базировалось на воздействии на растворенные формы кислорода и углекислого газа, не влияя на газообразные фракции этих газов, уровень которых больше зависит от вентиляции и кровообращения. Очевидно стало улучшение усвоения кислорода тканями на фоне проведения терапии критического состояния и быстрой компенсации кислотно-щелочного равновесия, более быстрое устранение ацидоза по сравнению с компенсацией гипоксии тканей на фоне гипероксии крови. | ru-RU |
dc.description | Згідно з протоколами лікування діабетичного кетоацидозу (ДКА) визначення газового складу артеріальної крові є обов’язковим методом лабораторного обстеження хворих. Саме за їх динамічними змінами можливо найшвидше оцінити ефективність лікування. Використання антигіпоксантів у комплексному лікуванні метаболічних енцефалопатій оцінили фахівці при різних критичних патологічних станах. Мета дослідження – вивчити газообмінні порушення при діабетичному кетоацидозі та динаміку їх у процесі базового лікування із додаванням антигіпоксантів. Матеріали і методи. Із 55 хворих з діабетичним кетоацидозом віком від 9 до 65 років (середній вік становив (31,58±17,18) року) після підписання інформованої згоди на обстеження та лікування відібрано 38 чоловік, яким паралельно визначали газовий склад венозної та артеріальної крові апаратом “Еаsy Blood Gas” (США, 2008) при госпіталізації та через добу проведення патогенетичного лікування. Одна група хворих із 19 осіб (група А) отримувала базову патогенетичну терапію, інша (група В з клінічно вираженим пригніченням нервової системи) – додатково внутрішньовенно краплинно розчин депротеїнізованого гемодеривату з крові телят чи розчину янтарної кислоти в поєднанні з вітамінами. Отримані результати були статистично оброблені з застосуванням програми Statistica 6.1 StatSoft, 1995. Визначали медіану, мінімальне значення, максимальне значення, міжквартильний розмах від 25 до 75 %. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами в парних вибірках визначали за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. Критичний рівень значущості – 0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Показники венозної крові при госпіталізації: напруга кисню 29,00 мм рт. ст. у групі А, 45 мм рт. ст. в групі В, напруга вуглекислого газу – 30,80 мм рт. ст. у групі А, 26,10 мм рт. ст – в групі В, загального вмісту вуглекислого газу – 13,00 ммоль/л у групі А, 8,20 ммоль/л в групі. Ці показники статистично достовірно відрізнялись (р<0,05). Показники кислотно-лужної рівноваги, у свою чергу, при результативно статистично недостовірній різниці рН крові між групами відрізнялись статистично достовірно за рівнем бікарбонату крові та стандартного бікарбонату. Медіана цих параметрів відповідно склала 4,10 ммоль/л; 12,85 ммоль/л в групі А, 7,30 ммоль/л; 7,30 ммоль/л – у групі В. Також відрізнялись групи хворих зі статистично достовірною різницею (р<0,05) респіраторним коефіцієнтом (Ме=2,73:1,50;5,07 у групі А, Ме=1,65:1,02;2,34 у групі В). А показники артеріальної крові при госпіталізації різнились у гупах лише за респіраторним коефіцієнтом (Ме=0,06:0,03;0,11 у групі А, Ме=0,31:0,08;1,27 в групі В). Через добу після проведеного лікування склад артеріальної крові статистично достовірно не відрізнявся у групах. А у венозній крові був статистично достовірно відмінним (р<0,05) за наступними параметрами: напруга кисню в мм рт. ст. (Ме=30,00:21,00;47,00 у групі А, Ме=43,00:36,00;55,00 в групі В), напруга вуглекислого газу в мм рт. ст. (Ме=37,20:31,80;47,30 у групі А, Ме=30,30:25,40;36,80 в групі В), вміст загального кисню в мг/дл (Ме=11,20:5,80;16,30 у групі А, Ме=16,60:14,10;18,10 у групі В). Висновки. Включення антигіпоксантів до комплексного лікування діабетичного кетоацидозу вплинуло більшою мірою на показники газообмінних порушеннь венозної крові. Зважаючи на вищевикладені результати дослідження газів крові, вплив антигіпоксантів базувався на розчинені форми кисню та вуглекислого газу, не впливаючи на газоподібні фракції цих газів, рівень яких більше залежить від вентиляції та кровообігу. Очевидним стало поліпшення засвоєння кисню тканинами на тлі проведення терапії критичного стану та швидкої компенсації кислотно-лужної рівноваги, більш швидке усунення ацидозу порівняно з компенсацією гіпоксії тканин на тлі гіпероксії крові. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9795/9463 | |
dc.rights | Авторське право (c) 2019 Вісник наукових досліджень | uk-UA |
dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
dc.source | Bulletin of Scientific Research; No. 4 (2018); 47-54 | en-US |
dc.source | Вестник научных исследований; № 4 (2018); 47-54 | ru-RU |
dc.source | Вісник наукових досліджень; № 4 (2018); 47-54 | uk-UA |
dc.source | 2415-8798 | |
dc.source | 1681-276X | |
dc.source | 10.11603/2415-8798.2018.4 | |
dc.subject | diabetes mellitus | en-US |
dc.subject | treatment of ketoacidosis | en-US |
dc.subject | blood gas composition | en-US |
dc.subject | acid-base balance | en-US |
dc.subject | antihypoxants | en-US |
dc.subject | сахарный диабет | ru-RU |
dc.subject | лечения кетоацидоза | ru-RU |
dc.subject | газовый состав крови | ru-RU |
dc.subject | кислотно-щелочной баланс | ru-RU |
dc.subject | антигипоксанты | ru-RU |
dc.subject | цукровий діабет | uk-UA |
dc.subject | лікування кетоацидозу | uk-UA |
dc.subject | газовий склад крові | uk-UA |
dc.subject | кислотно-лужний баланс | uk-UA |
dc.subject | антигіпоксанти | uk-UA |
dc.title | TREATMENT OF DIABETIC KETOACIDOSIS UNDER CONTROL OF BLOOD GASES AND ACID-BASE BALANCE | en-US |
dc.title | ЛЕЧЕНИЕ ДИАБЕТИЧЕСКОГО КЕТОАЦИДОЗА ПОД КОНТРОЛЕМ ГАЗОВ КРОВИ И КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ | ru-RU |
dc.title | ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТИЧНОГО КЕТОАЦИДОЗУ ПІД КОНТРОЛЕМ ДИНАМІКИ ГАЗІВ КРОВІ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
Files | Size | Format | View |
---|---|---|---|
There are no files associated with this item. |