THE ROLE OF CLINICAL AND PSYCHOPATHOLOGICAL FACTORS IN THE FORECAST OF DEPRESSIVE DISORDERS
РОЛЬ КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ В ПРОГНОЗЕ ТЕЧЕНИЯ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ;
РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ
| dc.creator | Fedchenko, V. Y. | |
| dc.date | 2019-01-31 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-20T09:19:06Z | |
| dc.date.available | 2020-02-20T09:19:06Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9794 | |
| dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2018.4.9794 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12760 | |
| dc.description | In today's conditions, the definition of the factors of course and release formation prediction of depressive disorders, which will allow the development of personified approaches to therapy and will contribute not only to the reduction of the number of forms with protracted and chronic course but also to the reduction of socio-economic consequences of these disorders for society, will become important. The aim of the study – to learn the influence of clinical and psychopathological factors on the prediction of the severity of the course and the outcome of depressive disorders. Materials and Methods. For the analysis of the obtained data, the methods of descriptive statistics and the method of multiple regression analysis using the step-by-step method were used. Parameters of evaluation of the course of depressive disorders, taking into account clinical and psychopathological factors in the framework of this study included: the severity of depressive disorder (on the scale of CGI-S); the outcome of depressive disorder (on the scale of CGI-I). Results and Discussion. Clinical and psychopathological factors of the favorable prediction of the severity of depressive disorder are: critical to their condition, social and professional implementation (absence of violations in the field of work and activity), self-esteem (lack of sense of guilt for their own failure), adequate perception of the microsocial environment (no paranoid symptoms in the form distrustful attitude towards others and expectations of censure), subjective preservation of the ability to enjoy life. As factors of the adverse prediction of the severity of depressive disorder are: endogenous initial manifestation of the disease (absence in the history of provoking factors of mental traumatism), inhibition, suicidal intentions, early insomnia, weight loss, feelings of guilt, paranoid symptoms in the form of distrustful attitude to others and expectations of condemnation, reduction of criticality to the state, violation in the sphere of social and professional implementation, subjective feeling of anxiety, ideas of self-deprecation (feeling worse than others). The favorable prognosis for the outcome of depressive disorder is determined by: reduction of guilt, hypochondria, obsessive – compulsive symptoms in the form of obsessive thoughts about their own insolvency and lack of prospects, inhibition in restoring social and professional functioning and criticality to their own condition. As factors of unfavorable prognosis for the outcome of depressive disorder are: maintaining in the structure of clinical symptoms of hypochondria, anxiety, obsessive–compulsive symptoms in the form of obsessive thoughts about their own insolvency and lack of prospects, feelings of guilt. Conclusions. The results of the presented study prove that the features of the clinical structure of the disorder, the subjective perception of patients by their condition, the factor of the initial manifestation of the disease affect the formation of the severity of depression, its outcome and can be used as factors of prognosis and specific targets of therapeutic and rehabilitation measures. | en-US |
| dc.description | В современных условиях особую актуальность приобретает определение факторов прогноза формирования, течения и исхода депрессивных расстройств, что позволит разработать персонифицированные подходы к терапии и будет способствовать не только уменьшению численности форм с затяжным и хроническим течением, но и снижению социально-экономических последствий этих расстройств для общества. Цель исследования – изучить влияние клинико-психопатологических факторов на прогноз тяжести течения и исхода депрессивных расстройств. Материалы и методы. Для анализа полученных данных применялись методы описательной статистики и метод множественного регрессионного анализа по процедуре пошагового включения. Параметры оценки течения депрессивных расстройств с учетом клинико-психопатологических факторов в рамках данного исследования включали: тяжесть депрессивного расстройства (по шкале CGI–S); исход депрессивного расстройства (по шкале CGI–I). Результаты исследований и их обсуждение. Клинико-психопатологическими факторами благоприятного прогноза тяжести депрессивного расстройства являются: критичность к своему состоянию, социальная и профессиональная реализованность (отсутствие нарушений в сфере работы и деятельности), самоуважение (отсутствие чувства вины за собственную несостоятельность), адекватное восприятие микросоциального окружения (отсутствие параноидных симптомов в виде недоверчивого отношения к окружающим и ожидания осуждения), субъективное сохранение способности получать удовольствие от жизни. В качестве факторов неблагоприятного прогноза тяжести депрессивного расстройства выступают: эндогенная инициальная манифестация заболевания (отсутствие в анамнезе провоцирующих факторов психической травматизации), заторможенность, суицидальные намерения, ранняя инсомния, потеря веса, чувство вины, параноидные симптомы в виде недоверчивого отношения к окружающим и ожидания осуждения, снижение критичности к своему состоянию, нарушения в сфере социально-профессиональной реализации, субъективное ощущение беспокойства, идеи самоуничижения (ощущение себя хуже окружающих). Благоприятный прогноз исхода депрессивного расстройства определяют: редукция чувства вины, ипохондрических расстройств, обсессивно-компульсивных симптомов в виде навязчивых мыслей о собственной несостоятельности и отсутствия перспектив, заторможенности при восстановлении социально-профессионального функционирования и критичности к собственному состоянию. В качестве факторов неблагоприятного прогноза исхода депрессивного расстройства выступают: сохранение в структуре клинической симптоматики ипохондрических расстройств, тревоги, обсессивно-компульсивих симптомов в виде навязчивых мыслей о собственной несостоятельности и отсутствия перспектив, чувство вины. Выводы. Результаты представленного исследования доказывают, что особенности клинической структуры расстройства, субъективное восприятие пациентами своего состояния, фактор инициальной манифестации заболевания влияют на формирование тяжести депрессивного расстройства, его исход и могут использоваться в качестве факторов прогноза и специфических мишеней лечебно-профилактических мероприятий. | ru-RU |
| dc.description | В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства. Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів. Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I). Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини. Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9794/9480 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2019 Вісник наукових досліджень | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Bulletin of Scientific Research; No. 4 (2018); 129-134 | en-US |
| dc.source | Вестник научных исследований; № 4 (2018); 129-134 | ru-RU |
| dc.source | Вісник наукових досліджень; № 4 (2018); 129-134 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8798 | |
| dc.source | 1681-276X | |
| dc.source | 10.11603/2415-8798.2018.4 | |
| dc.subject | depressive disorders | en-US |
| dc.subject | prognostic factors | en-US |
| dc.subject | severity of the course | en-US |
| dc.subject | outcome of the disorder | en-US |
| dc.subject | депрессивные расстройства | ru-RU |
| dc.subject | прогностические факторы | ru-RU |
| dc.subject | тяжесть течения | ru-RU |
| dc.subject | исход расстройства | ru-RU |
| dc.subject | депресивні розлади | uk-UA |
| dc.subject | прогностичні фактори | uk-UA |
| dc.subject | тяжкість перебігу | uk-UA |
| dc.subject | вихід розладу | uk-UA |
| dc.title | THE ROLE OF CLINICAL AND PSYCHOPATHOLOGICAL FACTORS IN THE FORECAST OF DEPRESSIVE DISORDERS | en-US |
| dc.title | РОЛЬ КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ В ПРОГНОЗЕ ТЕЧЕНИЯ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ | ru-RU |
| dc.title | РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||