Показати скорочений опис матеріалу
THE STATE OF THE MUCOUS MEMBRANE OF ILEUM AT RESECTIONS OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER
СОСТОЯНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦИЯХ РАЗНЫХ ОБЪЕМОВ ПЕЧЕНИ;
СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ
| dc.creator | Shulgay, A. H. | |
| dc.creator | Tatarchuk, L. V. | |
| dc.creator | Hnatjuk, M. S. | |
| dc.date | 2018-10-16 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-20T09:19:02Z | |
| dc.date.available | 2020-02-20T09:19:02Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9419 | |
| dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2018.3.9419 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12737 | |
| dc.description | Liver resection is widely used in modern surgical clinics. Removal of large volumes of the liver leads to postresection portal hypertension, which is complicated by bleeding from varicose veins of the esophagus, stomach, rectum, ascites, splenomegaly, secondary hyperspelinism, parenchymal jaundice and portosystemic encephalopathy. The widespread prevalence of this pathology, high mortality from its complications indicates that it is an important medical and social problem. The aim of the study – to learn the peculiarities of structural changes in the mucous membrane of ileum at resection of different volumes of the liver. Materials and Methods. The studies were conducted on 45 sexually mature male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, 2 – 15 rats after resection of the left lateral part – 31.5 % of the liver parenchyma, 3 –15 animals after removal of the right and left lateral parts of the liver (58.1 %). Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The ileum was studied histologically, electron microscopically and morphometrically. At electronograms with the same increase in columnar epitheliocytes of the mucousa the number of mitochondria in the electronogram was determined, the number of crysts in the mitochondria, the area of mitochondria, the relative volume of mitochondria, the area of microvilli, the relative volume of endocytosis vesicles in the cytoplasm. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was found that resection of 31.5 % of liver parenchyma did not lead to structural changes of the ileum. Resection of 58.1 % of liver parenchyma was complicated by postresection portal hypertension. Optically, the structural changes in the mucous membrane were characterized by swelling, pronounced enlargement, full-blooded of venous vessels, deformation, thickening of the villi, crypt deepening, dystrophy, necrobiosis, desquamation of epithelial cells, mucoadizations of the glands, perivasal and stromal enlargement of the connective tissue, infiltration of lymphocytes and histiocytes. Electron microscopic columnar epitheliocytes with edema, swollen mitochondria with an enlightened matrix, and destruction of crysts. The nuclei are mostly round-shaped, somewhat enlarged in size, localized at different levels of the cell, in places with lysis of nuclear shell, some nuclei are pycnotically altered. The channels of the endoplasmic net are expanded and vacuolizated in places. There was a decrease in the number of microvilli and their destruction. There was also a decrease in the number of endocytosis vesicles in the cells under study. Quantitative morphological studies of ultrastructures of columnar epitheliocytes revealed that in one month after resection of 58.1 % of liver parenchyma, the number of mitochondria in one electronogram was statistically significantly (p <0.001) decreased by 22.1 %, while the number of crysts in one mitochondria – by 18.7 %. The area of mitochondria of investigated cells was statistically significantly (p <0.01) increased by 10.5 %. The relative volume of mitochondria in the epitheliocytes was reduced by 32.8 % (p <0.001), the area of microvilli – by 26.6 %, and the relative volume of endocytosis vesicles in the cytoplasm of the cells under investigation – by 23.1 %. The obtained data indicate a violation of cellular bioenergetics and disturbance of suction processes. Conclusions. Removal of significant volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and marked remodeling of the structures of the mucous membrane of ileum, characterized by venous drainage disorder, hypoxia, dystrophic, epithelial cell changes, stromal structures, infiltration and sclerosis, severe lesions and a decrease in the number of ultrastructures that provide bioenergy cells and suction processes. The severity of the structural rearrangement of the structures of the mucosa of ileum depends on the volume of the removed parenchyma of the liver. | en-US |
| dc.description | Резекция печени широко производится у современных хирургических клиниках. Удаление больших объемов печени осложняется пострезекционной портальной гирентензией, что приводит к кровотечениям с варикозно расширенных вен пищевода, желудка, прямой кишки, асциту, спленомегалии, вторичному гиперспленизму, паренхиматозной желтухе и портосистемной энцефалопатии. Широкое распространение данной патологии, высокая летальность от ее осложнений свидетельствуют, что она есть важной медицинской и социальной проблемой. Цель исследования – изучить особенности структурных изменений в слизистой оболочке подвздошной кишки при резекции различных объемов печени. Материалы и методы. Исследования проведены на 45 половозрелых крысах-самцах, которые были разделены на 3 группы. Первая группа насчитывала 15 интактных практически здоровых животных, вторая – 15 крыс после резекции левой боковой доли – 31,5 % паренхимы печени, третья – 15 животных после удаления правой и левой боковых долей печени (58,1 %). Эвтаназия опытных животных осуществлялась кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через месяц после начала эксперимента. Подвздошная кишка изучалась гистологически, электронномикроскопически и морфометрически. На электронограммах при одинаковом увеличении в столбчатых эпителиоцитах слизистой оболочки определяли количество митохондрий в электронограмме, количество крист в митохондрии, площадь митохондрии, относительный объем митохондрий, площадь микроворсинок, относительный объем эндоцитозных везикул в цитоплазме. Количественные показатели обрабатывались статистически. Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что резекция 31,5 % паренхимы печени не приводила к структурным изменениям подвздошной кишки. Резекция 58,1% паренхимы печени осложнялась пострезекционной портальной гипертензией. Светооптически структурные изменения в слизистой оболочке характеризовались отеком, выраженным расширением, полнокровием преимущественно венозных сосудов, деформацией, утолщением ворсинок, углублением крипт, дистрофией, некробиозом, десквамацией эпителиоцитов, мукоидизацией желез, перивазальным и стромальным разрастанием соединительной ткани, инфильтрацией лимфоцитами и гистиоцитами. Электронномикроскопически столбчатые эпителиоциты с явлениями отека, митохондрии набухшие с просветленным матриксом и деструкцией крист. Ядра преимущественно круглой формы, несколько увеличены в размерах, локализованные на разных уровнях клетки, местами с очагами лизиса кариолеммы, некоторые ядра пикнотически изменены. Канальцы эндоплазматической сети расширены и местами вакуолизированные. Отмечалось уменьшение количества микроворсинок и их деструкция. Наблюдалось также снижение числа эндоцитозных везикул в исследуемых клетках. Количественным морфологическим исследованием ультраструктур столбчатых эпителиоцитов выявлено, что через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени число митохондрий в одной электронограмме статистически достоверно (р<0,001) уменьшилось на 22,1 %, а количество крист в одной митохондрии – на 18,7 %. Площадь митохондрий исследуемых клеток статистически достоверно (р<0,01) увеличилась на 10,5 %. Относительный объем митохондрий в эпителиоцитах оказался уменьшенным на 32,8 % (р<0,001), площадь микроворсинок – на 26,6 %, а относительный объем эндоцитозных везикул в цитоплазме исследуемых клеток – на 23,1 %. Полученные данные свидетельствуют о ухудшении биоэнергетики клеток и нарушении пристеночного всасывания. Выводы. Удаление значительных объемов паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженному ремоделированию структур слизистой оболочки подвздошной кишки, характеризующейся нарушением венозного дренажа, гипоксией, дистрофическими, некробиотическими изменениями эпителиоцитов, стромальных структур, инфильтрацией и склерозированием, выраженным повреждением и уменьшением количества ультраструктур, что обеспечивают биоэнергетику клеток и процессы всасывания. Выраженность структурной перестройки слизистой оболочки подвздошной кишки зависит от объема удаленной паренхимы печени. | ru-RU |
| dc.description | Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити особливості структурних змін у слизовій оболонці клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Клубову кишку вивчали гістологічно, електронно-мікроскопічно та морфометрично. На електронограмах при однаковому збільшенні у стовпчастих епітеліоцитах з облямівкою слизової оболонки визначали кількості мітохондрій в електронограмі, крист у мітохондрії, площі мітохондрії, мікроворсинок, відносний об’єм мітохондрій, відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що резекція 31,5 % паренхіми печінки не призводила до структурних змін клубової кишки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки ускладнювалася пострезекційною портальною гіпертензією. Світлооптично структурні зміни у слизовій оболонці характеризувалося набряком, вираженим розширенням, повнокров’ям переважно венозних судин, деформацією, потовщенням ворсинок, поглибленням крипт, дистрофією, некробіозом, десквамацією епітеліоцитів, мукоїдизацією залоз, перивазальним та стромальним розростанням сполучної тканини, інфільтрацією лімфоцитами та гістіоцитами. Електронномікроскопічно стовпчасті епітеліоцити з явищами набряку, мітохондрії набряклі з просвітленим матриксом та деструкцією крист. Ядра переважно круглої форми, дещо збільшені в розмірах, локалізовані на різних рівнях клітини, місцями з осередками лізису каріолеми, деякі ядра пікнотично змінені. Канальці ендоплазматичної сітки розширені та місцями вакуолізовані. Відмічалося зменшення кількості мікроворсинок та їх деструкція. Спостерігалося також зниження числа ендоцитозних везикул у досліджуваних клітинах. Результати кількісного морфологічного дослідження ультраструктур стовпчастих епітеліоцитів показали, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки число мітохондрій в одній електронограмі статистично достовірно (р<0,001) зменшилося на 22,1 %, а кількість крист в одній мітохондрії – на 18,7 %. Площа мітохондрій досліджуваних клітин статистично достовірно (р<0,01) збільшилася на 10,5 %. Відносний об’єм мітохондрій в епітеліоцитах з облямівкою виявився зменшеним на 32,8 % (р<0,001), площа мікроворсинок – на 26,6 %, а відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі досліджуваних клітин – на 23,1 %. Отримані дані свідчать про погіршання біоенергетики клітин та порушення пристінкового всмоктування. Висновки. Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур слизової оболонки клубової кишки, яке характеризується порушенням венозного дренажу, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтрацією та склерозуванням, вираженим ураженням та зменшенням кількості ультраструктур, що забезпечують біоенергетику клітин та процеси всмоктування. Вираженість структурної перебудови структур слизової оболонки клубової кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9419/9220 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2018 Вісник наукових досліджень | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Bulletin of Scientific Research; No. 3 (2018); 138-141 | en-US |
| dc.source | Вестник научных исследований; № 3 (2018); 138-141 | ru-RU |
| dc.source | Вісник наукових досліджень; № 3 (2018); 138-141 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8798 | |
| dc.source | 1681-276X | |
| dc.source | 10.11603/2415-8798.2018.3 | |
| dc.subject | ileum | en-US |
| dc.subject | mucous membrane | en-US |
| dc.subject | resection of liver | en-US |
| dc.subject | подвздошная кишка | ru-RU |
| dc.subject | cлизистая оболочка | ru-RU |
| dc.subject | резекция печени | ru-RU |
| dc.subject | клубова кишка | uk-UA |
| dc.subject | слизова оболонка | uk-UA |
| dc.subject | резекція печінки | uk-UA |
| dc.title | THE STATE OF THE MUCOUS MEMBRANE OF ILEUM AT RESECTIONS OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER | en-US |
| dc.title | СОСТОЯНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦИЯХ РАЗНЫХ ОБЪЕМОВ ПЕЧЕНИ | ru-RU |
| dc.title | СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||