Показати скорочений опис матеріалу
COMPLEX SYSTEM OF REHABILITATION OF DEPRESSIVE DISORDERS
КОМПЛЕКСНАЯ СИСТЕМА РЕАБИЛИТАЦИИ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ;
КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ
| dc.creator | Fedchenko, V. Y. | |
| dc.date | 2018-10-29 | |
| dc.date.accessioned | 2020-02-20T09:19:01Z | |
| dc.date.available | 2020-02-20T09:19:01Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9417 | |
| dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2018.3.9417 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12735 | |
| dc.description | According to modern views on depression, rehabilitation should be considered a prevention of relapse, achievement and maintenance of the most possible level of social functioning for a particular patient, which implies, after remission, the continuation of therapy, including taking into account residual symptoms. The aim of the study – to develop a complex differentiated system of rehabilitation of depressive disorders, taking into account clinical and psychopathological and pathopsychological features of their course and standards of therapy. Materials and Methods. The research used clinical-psychopathological, psychometric (Hamilton scale (HDRS), depression scale of the Center for epidemiological research (CES-D)), psychodiagnostic (E. Heim's method for determining the leading coping strategies, the method "Semantic time differential", "Test self-actualization") methods. Results and Discussion. The system of rehabilitative measures included a medical-psychiatric, psychotherapeutic and social component and covered the stabilizing and preventive stages of therapy. The medical and psychiatric component of rehabilitation included psychopharmacotherapy, aimed at stabilizing the patients' condition, stopping the expressed behavioral disorders, the appointment of a long-term treatment drug. The main tasks of the psychotherapeutic component of rehabilitation were the prevention of disability, the breakdown of the family, the breakdown of social connections, the preservation of the social functioning of the patient, help in overcoming the feeling of guilt, hopelessness, hostility. The psychosocial component of rehabilitation was aimed at improving the patient's social skills, expanding the range of perception and interpersonal communication (developing adequate forms of behavior, training communication and increasing self-confidence). The most effective methods for this category of patients were group cognitive-behavioral psychotherapy, a group of mutual assistance and art therapy. When choosing a technique of cognitive-behavioral therapy a differentiated approach based on the allocation of the targets of psychotherapeutic effect was used separately for depressive episodes, recurrent depressive disorders and dysthymia, depending on the severity and combination of disturbances in specific problem areas. Conclusions. The use of a complex differentiated system of rehabilitation measures in the work with patients with depressive disorders, which are based on taking into account the peculiarities of current depressive disorders and based on the standards of therapy, makes it possible to increase the effectiveness of providing assistance to this category of patients. | en-US |
| dc.description | Согласно современным взглядам на депрессивные расстройства, целью реабилитации следует считать предупреждение рецидивов, достижение и поддержание наиболее возможного уровня социального функционирования для конкретного пациента, что предусматривает продолжение терапии после достижения ремиссии, в том числе с учетом резидуальной симптоматики. Цель исследования – разработать комплексную дифференцированную систему реабилитации депрессивных расстройств с учетом клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей их протекания и стандартов терапии. Материалы и методы. Обследовали 122 пациентов с депрессивными расстройствами. Из общего количества обследованных 40 человек были с депрессивными эпизодами (F 32.0, 32.1, 32.2), 44 – с рекуррентными депрессивными расстройствами (F 33.0, 33.1, 33.2), 38 пациентов – с дистимией (F 34.1). Диагноз депрессивных расстройств было установлено с учетом критериев МКБ-10. Для проведения исследования использовались клинико-психопатологический, психометрический (шкала Гамильтона (HDRS), шкала депрессии центра эпидемиологических исследований (CES-D)), психодиагностические (методика E. Heim для определения ведущих копинг-стратегий, методика “Семантический дифференциал времени”, “Тест самоактуализации”) методы. Результаты исследований и их обсуждение. Система мер реабилитации включала медико-психиатрическую, психотерапевтическую и социальную составляющую и охватывала стабилизирующий и профилактический этапы терапии. Медико-психиатрическая составляющая реабилитации включала в себя психофармакотерапию, направленную на стабилизацию состояния больных, купирование выраженных поведенческих нарушений, назначение препарата длительной терапии. Основными задачами психотерапевтической составляющей реабилитации были: предотвращение инвалидизации, распада семьи, разрыва социальных связей, сохранение социального функционирования пациента, помощь в преодолении чувства вины, безнадежности, неприязни. Психосоциальная составляющая реабилитации была направлена на совершенствование социальных навыков пациента, расширение круга восприятия и межличностного общения (выработка адекватных форм поведения, тренировка общения и повышения уверенности в себе). Наиболее эффективными для этой категории больных методами были групповая когнитивно-поведенческая психотерапия, группа взаимопомощи и арт-терапия. При выборе техник когнитивно-поведенческой терапии применялся дифференцированный подход, опиравшийся на выделение мишеней психотерапевтического воздействия отдельно для депрессивных эпизодов, рекуррентных депрессивных расстройств и дистимии в зависимости от выраженности и комбинации нарушений в специфических проблемных зонах. Выводы. Применение комплексной дифференцированной системы реабилитационных мероприятий в работе с пациентами с депрессивными расстройствами, которые основаны на учёте особенностей течения современных депрессивных расстройств и опираются на стандарты терапии, дает возможность повысить эффективность оказания помощи этой категории пациентов. | ru-RU |
| dc.description | Згідно з сучасними поглядами на депресивні розлади, метою реабілітації необхідно вважати попередження рецидивів, досягнення та підтримання найможливішого рівня соціального функціонування для конкретного пацієнта, що передбачає після досягнення ремісії продовження терапії, в тому числі з урахуванням резидуальної симптоматики. Мета дослідження – розробити комплексну диференційовану систему реабілітації депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей їх перебігу та стандартів терапії. Матеріали і методи. Обстежили 122 пацієнтів із депресивними розладами. Із загальної кількості обстежених 40 осіб були із депресивними епізодами (F 32.0, 32.1, 32.2), 44 – із рекурентними депресивні розладами (F 33.0, 33.1, 33.2), 38 пацієнтів – із дистимією (F 34.1). Діагноз депресивних розладів було встановлено з урахуванням критеріїв МКХ-10. Для проведення дослідження використовували клініко-психопатологічний, психометричний (шкалу Гамільтона (HDRS), шкалу депресій центра епідеміологічних досліджень (CES-D)), психодіагностичний (методику E. Heim для визначення провідних копінг-стратегій, методику “Семантичний диференціал часу”, “Тест самоактуалізації”) методи. Результати досліджень та їх обговорення. Система заходів реабілітації включала медико-психіатричну, психотерапевтичну та соціальну складову й охоплювала стабілізувальний та профілактичний етапи терапії. Медико-психіатрична складова реабілітації включала в себе психофармакотерапію, спрямовану на стабілізацію стану хворих, купірування виражених поведінкових порушень, призначення препарату тривалої терапії. Основними завданнями психотерапевтичної складової реабілітації були: запобігти інвалідизації, розпаду сім’ї, розриву соціальних зв’язків, зберегти соціальне функціонування пацієнта, допомогти в подоланні почуття провини, безнадійності, неприязні. Психосоціальна складова реабілітації була спрямована на удосконалення соціальних навичок пацієнта, розширення кола сприйняття і міжособистісного спілкування (вироблення адекватних форм поведінки, тренування спілкування і підвищення впевненості в собі). Найефективнішими методами для цієї категорії хворих були групова когнітивно-поведінкова психотерапія, група взаємодопомоги й арт-терапія. При виборі технік когнітивно-поведінкової терапії застосовувався диференційований підхід, що спирався на виділення мішеней психотерапевтичного впливу окремо для депресивних епізодів, рекурентних депресивних розладів та дистимії залежно від вираженості та комбінації порушень у специфічних проблемних зонах. Висновки. Застосування комплексної диференційованої системи реабілітаційних заходів у роботі з пацієнтами з депресивними розладами, які базуються на урахуванні особливостей перебігу сучасних депресивних розладів та спираються на стандарти терапії, дає можливість підвищити ефективність надання допомоги для цієї категорії пацієнтів. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9417/9208 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2018 Вісник наукових досліджень | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Bulletin of Scientific Research; No. 3 (2018); 89-94 | en-US |
| dc.source | Вестник научных исследований; № 3 (2018); 89-94 | ru-RU |
| dc.source | Вісник наукових досліджень; № 3 (2018); 89-94 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8798 | |
| dc.source | 1681-276X | |
| dc.source | 10.11603/2415-8798.2018.3 | |
| dc.subject | depressive disorders | en-US |
| dc.subject | rehabilitation activities | en-US |
| dc.subject | cognitive behavioral therapy | en-US |
| dc.subject | депрессивные расстройства | ru-RU |
| dc.subject | реабилитационные мероприятия | ru-RU |
| dc.subject | когнитивно-поведенческая терапия | ru-RU |
| dc.subject | депресивні розлади | uk-UA |
| dc.subject | реабілітаційні заходи | uk-UA |
| dc.subject | когнітивно-поведінкова терапія | uk-UA |
| dc.title | COMPLEX SYSTEM OF REHABILITATION OF DEPRESSIVE DISORDERS | en-US |
| dc.title | КОМПЛЕКСНАЯ СИСТЕМА РЕАБИЛИТАЦИИ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ | ru-RU |
| dc.title | КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||