Показати скорочений опис матеріалу

MODERN METHODS OF TREATMENT OF BONE DEFECTS OF THE JAWS FORMED AFTER REMOVAL OF RADICULAR CYSTS (LITERATURE REVIEW)

СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ КОСТНЫХ ДЕФЕКТОВ ЧЕЛЮСТЕЙ, ОБРАЗОВАВШИХСЯ ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ РАДИКУЛЯРНЫХ КИСТ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ);
СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ ЩЕЛЕП, ЩО УТВОРИЛИСЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДИКУЛЯРНИХ КІСТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

dc.creatorHavryltsiv, S. T.
dc.date2018-10-09
dc.date.accessioned2020-02-20T09:19:00Z
dc.date.available2020-02-20T09:19:00Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9403
dc.identifier10.11603/2415-8798.2018.3.9403
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12727
dc.descriptionIn the practice of surgical dentistry, 40.6 % of operations in an outpatient admission are operations for radicular jaw cysts. The radical method of surgical treatment the cystectomy is mainly used. If, after surgery, the wound heals under the blood clot, then the reparative regeneration of the bone tissue in the jaw defect area proceeds slowly, which is confirmed by the data of the X-ray examination. Therefore, the development of new methods of optimizing the effect on reparative osteogenesis is actual for modern medicine and dentistry. During the last decade, scientific research and clinical practice have made significant progress in solving this problem. The aim of the study – to carry out an in-depth analysis of modern professional literature devoted to modern methods of treatment of intraosseous defects of the jaws that were formed after removal of radicular cysts. Materials and Methods. The search, review, analysis and systematization of professional publications devoted to the problem of the application of modern methods of treatment of intraosseus defects of the jaw formed after radicular removal of jaw cysts have been carried out in the funds of the scientific library of the Danylo Halytskyi Lviv National Medical University and in the well-known science-information databases (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase). Results and Discussion. Today, all existing bone plastic materials, depending on their origin, are divided into several groups, namely autogenous, allogeneic, xenogenic, alloplastic (synthetic, artificially synthesized bone substitutes) and composite. By the severity of the inductive potential, all materials for the replacement of bone tissue can be divided into osteoinductive, osteoconductive, osteoneutral and materials to provide directional tissue regeneration. Materials belonging to the above groups have both positive properties and disadvantages. Scientific researches of recent years have shown that the highest osteoinductive potential has an autogenous bone, in connection with which it is considered a "gold standard", but the lack of ease and the possibility of obtaining in sufficient quantities significantly limits its use. In recent years widespread methods of cell therapy have been developed, which are based on the use of osteogenic cells derived from various tissue sources: peripheral blood, bone marrow, adipose tissue, periosteum, etc. With the accumulation and analysis of data relating to cellular engineering, a new trend is being formed: the development of various constructions for its biological properties, approaching native bone tissue. Mesenchymal stromal stem cells (MSCs) derived from these tissues can be differentiated into fibroblasts, as well as into bone marrow cells. Technologies of formation of bone cell layer on artificial carriers and in biomaterials by directed osteodifferentiation of mesenchymal stromal stem cells have been developed. These technologies are used to correct the size and shape of the jaw, other operations in the maxillofacial area, to replace bone defects after cystectomy. Conclusions. The filling of bone wound formed after the removal of radicular cysts by various modern osteoplastic materials provides prevention of secondary infection of the wound, acceleration of regeneration of bone tissue in the area of defect and restoration of form and function of the jaws, promotes faster dental rehabilitation of patients.en-US
dc.descriptionВ практике хирургической стоматологии 40,6 % операций в условиях амбулаторного приема составляют операции по поводу радикулярных кист челюстей. В основном применяют радикальный метод хирургического лечения – цистэктомию. Если после хирургического вмешательства рана заживает под кровяным сгустком, то репаративная регенерация костной ткани в области дефекта челюсти протекает медленно, что подтверждается данными рентгенологического исследования. Поэтому разработка новых методов оптимизирующего влияния на репаративный остеогенез является актуальной для современной медицины и стоматологии. За последнее десятилетие в научных исследованиях и в клинической практике достигнуто значительного успеха в решении этой проблемы. Цель исследования – провести углубленный анализ современной профессиональной литературы, посвященной современным методам лечения внутрикостных дефектов челюстей, образовавшихся после удаления радикулярных кист. Материалы и методы. В фондах научной библиотеки Львовского национального медицинского университету имени Данила Галицкого и в известных наукометрических базах информации (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase) проведен поиск, обзор, анализ и систематизация профессиональных публикаций, посвященных проблеме применения современных методов лечения внутрикостных дефектов челюстей, образовавшихся после удаления радикулярных кист. Результаты исследований и их обсуждение. Все существующие костнопластические материалы разделяют в зависимости от происхождения, на несколько групп, а именно: автогенные, аллогенные, ксеногенные, аллопластические (синтетические, искусственно синтезированные костные заменители) и композиционные. По выраженности индуктивного потенциала, все материалы для замещения дефектов костной ткани можно разделить на остеоиндуктивные, остеокондуктивные, остеонейтральные и материалы для обеспечения направленной тканевой регенерации. Материалы, относящиеся к перечисленным группам, имеют как положительные свойства, так и недостатки. Научные исследования последних лет показали, что самым высоким остеоиндуктивным потенциалом обладает аутогенная кость, в связи с чем она считается золотым стандартом, однако отсутствие легкости и возможности получения в достаточном количестве существенно ограничивает ее применение. В последние годы широкое распространение получили методы клеточной терапии, основанные на применении остеогенных клеток, полученных из различных тканевых источников: периферической крови, костного мозга, жировой ткани, надкостницы челюстей и т.д. По мере накопления и анализа данных, касающихся клеточной инженерии, формируется новое направление: разработка различных конструкций, которые по своим биологическим свойствам приближаются к нативной костной ткани. Мезенхимальные стромальные стволовые клетки (МСК), полученные из этих тканей, могут быть дифференцированы в фибробласты, а также в клетки костной ткани. Разработаны технологии формирования слоя костных клеток на искусственных носителях и в биоматериалах путем направленной остеодиференциации мезенхимальных стромальных стволовых клеток. Эти технологии используются с целью коррекции размеров и формы челюсти, других операций в челюстно-лицевой области, для замещения костных дефектов после цистэктомии. Выводы. Заполнение костных дефектов, образовавшихся после удаления радикулярных кист различными современными остеопластическими материалами, обеспечивает профилактику вторичного инфицирования раны, ускорение регенерации костной ткани и восстановление формы и функции челюстей, способствует стоматологической реабилитации пациентов.ru-RU
dc.descriptionУ практиці хірургічної стоматології 40,6 % операцій в умовах амбулаторного прийому складають операційні втручання з приводу радикулярних кіст щелеп. В основному застосовують радикальний метод хірургічного лікування – цистектомію. Якщо після хірургічного втручання рана гоїться під кров’яним згустком, то репаративна регенерація кісткової тканини в ділянці дефекту щелепи перебігає повільно, що підтверджується даними рентгенологічного дослідження. Тому розробка нових методів оптимізувального впливу на репаративний остеогенез є актуальною для сучасної медицини і стоматології. За останнє десятиріччя в наукових дослідженнях та в клінічній практиці досягнуто значного успіху у вирішенні цієї проблеми. Мета дослідження – провести поглиблений аналіз сучасної фахової літератури, присвяченої сучасним методам лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст. Матеріали і методи. У фондах наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та у відомих наукометричних базах інформації (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase) проведено пошук, огляд, аналіз та систематизацію фахових публікацій, присвячених проблемі застосування сучасних методів лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст. Результати досліджень та їх обговорення. Усі існуючі кістковопластичні матеріали поділяють, залежно від походження, на декілька груп, а саме: аутогенні, алогенні, ксеногенні, алопластичні (штучно синтезовані кісткові замінники) та композиційні. За вираженням індуктивного потенціалу, усі матеріали для заміщення кісткової тканини можна поділити на остеоіндуктивні, остеокондуктивні, остеонейтральні й матеріали для забезпечення скерованої тканинної регенерації. Результати наукових досліджень останніх років показали, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогенна кістка, тому її вважають золотим стандартом. Однак відсутність легкості й можливості отримання в достатній кількості істотно обмежує її застосування. В останні роки почали застосовувати методи клітинної терапії, що базуються на застосуванні остеогенних клітин, отриманих із різних тканинних джерел: периферійної крові, кісткового мозку, жирової тканини, окістя щелеп тощо. У міру накопичення й аналізу даних, що стосуються клітинної інженерії, формується новий напрямок: розробка різних конструкцій, які за своїми біологічними властивостями наближаються до нативної кісткової тканини. Мезенхімальні стромальні стовбурові клітини (МСК), отримані з цих тканин, можуть бути диференційовані у фібробласти, а також у клітини кісткової тканини. Розроблено технології формування шару кісткових клітин на штучних носіях і в біоматеріалах шляхом спрямованого остеодиференціювання мезенхімальних стромальних стовбурових клітин. Ці технології використовують з метою корекції розмірів і форми щелеп, інших операцій в щелепно-лицевій ділянці, для заміщення кісткових дефектів після цистектомії. Висновки. Виповнення кісткових дефектів, що утворились після видалення радикулярних кіст різноманітними сучасними остеопластичними матеріалами, забезпечує профілактику вторинного інфікування рани, прискорення регенерації кісткової тканини і відновлення форми і функції щелеп, сприяє стоматологічній реабілітації пацієнтів.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9403/9193
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 3 (2018); 5-12en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 3 (2018); 5-12ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 3 (2018); 5-12uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2018.3
dc.subjectbone defects of the jawen-US
dc.subjectradicular cysten-US
dc.subjectosteoplastyen-US
dc.subjectcell therapyen-US
dc.subjectкостные дефекты челюстейru-RU
dc.subjectрадикулярная кистаru-RU
dc.subjectостеопластикаru-RU
dc.subjectклеточная терапияru-RU
dc.subjectкісткові дефекти щелепuk-UA
dc.subjectрадикулярна кістаuk-UA
dc.subjectостеопластикаuk-UA
dc.subjectклітинна терапіяuk-UA
dc.titleMODERN METHODS OF TREATMENT OF BONE DEFECTS OF THE JAWS FORMED AFTER REMOVAL OF RADICULAR CYSTS (LITERATURE REVIEW)en-US
dc.titleСОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ КОСТНЫХ ДЕФЕКТОВ ЧЕЛЮСТЕЙ, ОБРАЗОВАВШИХСЯ ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ РАДИКУЛЯРНЫХ КИСТ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)ru-RU
dc.titleСУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ ЩЕЛЕП, ЩО УТВОРИЛИСЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДИКУЛЯРНИХ КІСТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)uk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу