Показати скорочений опис матеріалу

МУЗЫКАЛЬНЫЙ СЛУХ У ПАЦИЕНТОВ С ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ И ШИЗОАФФЕКТИВНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ: МЕТОДИКА ОПРЕДЕЛЕНИЯ И РЕЗУЛЬТАТЫ;
МУЗИЧНИЙ СЛУХ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ШИЗОАФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

dc.creatorKostyuchenko, N. V.
dc.creatorFilts, O. O.
dc.date2018-10-12
dc.date.accessioned2020-02-20T09:18:58Z
dc.date.available2020-02-20T09:18:58Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9224
dc.identifier10.11603/2415-8798.2018.3.9224
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12715
dc.descriptionThe work outlined the methodology of diagnosis of ear for music and the results of its determination in patients with paranoid schizophrenia and schizoaffective disorder compared with healthy individuals. The aim of the study – scientific substantiation of the importance and efficiency of the methodology of diagnosis of ear for music in patients with paranoid schizophrenia and schizoaffective disorder. Materials and Methods. The paper surveyed the ear for music in 160 people aged 18 to 35 years, out of them 40 patients with paranoid schizophrenia (F20), 40 patients with schizoaffective disorder (F25), who were treated at the third clinical department of CI of the Lviv Regional Clinical Psychiatric Hospital for the period 2015 and 80 healthy persons. Laboratory diagnosis of ear for music was conducted on the basis of the adapted methodology of J. Ayot. The general laboratory diagnostic test consisted of seven subtest, each of which was aimed at revealing the quality of the perception of music. Results and Discussion. Comparison of psychoacoustic properties among healthy and sick persons showed a reliable (p<0.05) difference in these groups not only in general, but also by gender. The largest number of patients of both sexes had developed the ear for music among patients with schizoaffective disorder – (80.00±6.32) % (92.86±6.88) % men and (73.08±8.70) % women with this pathology). In the group of patients with paranoid schizophrenia was the lowest specific weight of persons with the developed ear for music – (30.00±7.25) % (33.33±8.21) % men and (14.29±13.23) % women of this group). In the control group of healthy individuals, specific weight of people with advanced ear for music was (66.25±5.29) % (59.26±9.46) % men and (69.81±6.31) % women). Conclusions. This study demonstrated the feasibility of determining musical abilities in patients with Schizophrenia Spectrum Disorders, which would allow to broaden the prognostic-diagnostic perspectives in psychiatric practice.en-US
dc.descriptionВ работе приведена методика диагностики музыкального слуха и результаты его определения у пациентов с параноидной шизофренией и шизоаффективным расстройством по сравнению со здоровыми лицами. Цель исследования – научно обосновать важность и эффективность методики диагностики музыкального слуха у пациентов с параноидной шизофренией и шизоаффективным расстройством. Материалы и методы. В работе исследовали музыкальный слух в 160 человек в возрасте от 18 до 35 лет, из которых 40 – с параноидной шизофренией (F20), 40 пациентов с шизоаффективным расстройством (F25), проходивших лечение в третьем клиническом отделении КУ “Львовская областная клиническая психиатрическая больница” за период 2015–2017 гг. и 80 здоровых лиц. Лабораторную диагностику музыкального слуха проводили на основе адаптированной методики Дж. Айот. Общий лабораторный диагностический тест состоял из семи субтестов, каждый из которых был направлен на выявление качества восприятия музыки. Результаты исследований и их обсуждение. Сравнение психоакустических свойств между здоровыми и больными людьми показало достоверное (р<0,05) различие в этих группах не только в целом, но и по полу. Наибольшее количество лиц обоих полов имело развитый музыкальный слух среди пациентов с шизоаффективным расстройством – (80,00±6,32) % ((92,86±6,88) % мужчин и (73,08±8,70) % женщин с данной патологией). В группе пациентов с параноидной шизофренией был наименьший процент лиц с развитым музыкальным слухом – (30,00±7,25) % ((33,33±8,21) % мужчин и (14,29±13,23) % женщин этой группы). В контрольной группе здоровых лиц процент людей с развитым музыкальным слухом составил (66,25±5,29) % ((59,26±9,46) % мужчин и (69,81±6,31) % женщин). Выводы. Данное исследование показывает целесообразность определения музыкальных способностей у пациентов с психопатологическими состояниями, так называемого эндогенного спектра, что позволит расширить прогностически-диагностические перспективы в психиатрической практике.ru-RU
dc.descriptionУ роботі наведено методику діагностики музичного слуху та результати його визначення у пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом порівняно зі здоровими особами. Мета дослідження – науково обґрунтувати важливість та ефективність методики діагностики музичного слуху в пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом. Матеріали і методи. У роботі досліджували музичний слух у 160 осіб віком від 18 до 35 років, з яких 40 пацієнтів із параноїдною шизофренію (F20), 40 – із шизоафективним розладом (F25), які проходили лікування у третьому клінічному відділенні КЗ “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” за період 2015–2017 рр. та 80 здорових осіб. Лабораторну діагностику музичного слуху проводили на основі адаптованої методики Дж. Айот. Загальний лабораторний діагностичний тест складався із семи субтестів, кожен з яких було спрямовано на виявлення якості сприйняття музики. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння психоакустичних властивостей поміж здоровими та хворими особами показало достовірну (р<0,05) різницю у цих групах не тільки в цілому, але й за статтю. Найбільша кількість осіб обох статей мала розвинутий музичний слух серед пацієнтів із шизоафективним розладом – (80,00±6,32) % ((92,86±6,88) % чоловіків та (73,08±8,70) % жінок із цією патологією). У групі пацієнтів із параноїдною шизофренією була найменша частка осіб із розвиненим музичним слухом – (30,00±7,25) % ((33,33±8,21) % чоловіків та (14,29±13,23) % жінок цієї групи). У контрольній групі здорових осіб частка людей із розвиненим музичним слухом становила (66,25±5,29) % ((59,26±9,46) % чоловіків та (69,81±6,31) % жінок). Висновки. Дане дослідження показує доцільність визначення музичних здібностей у пацієнтів із психопатологічними станами, так званого ендогенного спектра, що дозволить розширити прогностично-діагностичні перспективи в психіатричній практиці.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9224/9207
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 3 (2018); 76-79en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 3 (2018); 76-79ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 3 (2018); 76-79uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2018.3
dc.subjectmethodologyen-US
dc.subjectear for musicen-US
dc.subjectschizophreniaen-US
dc.subjectschizoaffective disorderen-US
dc.subjectметодикаru-RU
dc.subjectмузыкальный слухru-RU
dc.subjectшизофренияru-RU
dc.subjectшизоаффективное расстройствоru-RU
dc.subjectметодикаuk-UA
dc.subjectмузичний слухuk-UA
dc.subjectшизофреніяuk-UA
dc.subjectшизоафективний розладuk-UA
dc.titleAN EAR FOR MUSIC IN PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA AND SCHIZOAFFECTIVE DISORDER: METHODOLOGY OF DETERMINATION AND RESULTSen-US
dc.titleМУЗЫКАЛЬНЫЙ СЛУХ У ПАЦИЕНТОВ С ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ И ШИЗОАФФЕКТИВНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ: МЕТОДИКА ОПРЕДЕЛЕНИЯ И РЕЗУЛЬТАТЫru-RU
dc.titleМУЗИЧНИЙ СЛУХ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ШИЗОАФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу