Show simple item record

VIOLATION OF SUCTION FUNCTION OF THE SMALL INTESTINE AT POSTRESECTION PORTAL HYPERTENSION

НАРУШЕНИЯ ВСАСЫВАЮЩЕЙ ФУНКЦИИ ТОНКОЙ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦИОННОЙ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ;
ПОРУШЕННЯ ВСМОКТУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

dc.creatorHnatiuk, M. S.
dc.creatorTatarchuk, L. V.
dc.date2018-07-11
dc.date.accessioned2020-02-20T09:18:51Z
dc.date.available2020-02-20T09:18:51Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8922
dc.identifier10.11603/2415-8798.2018.2.8922
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12682
dc.descriptionThe liver resection is widely used in modern surgical clinics. Removal of large volumes of liver leads to postresection portal hypertension, which is complicated by bleeding from varicose veins of the esophagus, stomach, rectum, ascites, splenomegaly, secondary hypersplenism, parenchymal jaundice, and portosystemic encephalopathy. The widespread prevalence of this pathology, high mortality from its complications indicates that it is an important medical and social problem.The aim of the study – to learn the features of the suction function of the small intestine at postresection portal hypertension.Materials and Methods. The research was conducted on 45 laboratory-sexually mature white male rats, which were divided into 3 groups. The 1 group consisted of 15 intact virtually healthy animals, 2–15 rats after resection of the left lateral part – 31.5 % of liver parenchyma, 3–15 animals after removal of the right and left lateral parts of the liver (58.1 %). One month after the start of the experiment, the suction function of the small intestine was investigated for the D-xylose test. It is specified chemical agent is an inert carbohydrate which is absorbed by passive diffusion. D-xylose is not metabolized in the human body and animals, is excreted in the urine, fully and adequately reflects the suction function of the small intestine. From the small intestine made histological micropreparations. Morphometrically determined the height of the epitheliocytes of the mucousa of the intestine, the diameter of their nuclei, nuclearcytoplasmic relations in them, the relative volume of their damage. Quantitative indicators were processed statistically.Results and Discussion. It was found that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, the content of D-xylose in urine decreased by only 5.1 %, indicating a slight disruption of the absorption function of the small intestine, and resection 58.1 % of the liver decreased of D-xylose in urine by 28.6 %. The latter figure testified to a marked violation of the suction function of the small intestine. One month after resection, 58.1 % of liver parenchyma decreased the height of epithelial cells by 19.4 % compared with the same control quantitative morphological parameters, and the diameter of their nuclei – only by 2.3 %. Non-uniform disproportionate changes in spatial characteristics of the nucleus and cytoplasm of the epithelial cells resulted in marked violations of nuclear-cytoplasmic relations in these cells. At the same time, the indicated morphometric parameter is statistically significantly (p <0.001) increased by 47.9 %, which indicated an alteration of structural cellular homeostasis. Relative volume of damaged endothelial cells a month after removal of 58.1 % of liver parenchyma increased 21.3 times. Significant correlation between the concentration of D-xylose in urine, nuclear-cytoplasmic ratios in epitheliocytes and the relative volume of damaged epithelial cells was found, which allowed to confirm the close relationship between structural changes in mucosa of the intestine and violation of the suction function in the simulated experimental conditions. Consequently, significant resection of the liver parenchyma leads to posresection portal hypertension, severe lesions of the mucosa of the intestine, which significantly impairs the suction function of the small intestine.Conclusions. Resection of 58.1 % of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and severe structural rearrangement of the epitheliocytes of the mucosa of the small intestine, which is confirmed by a disturbance in their cellular structural homeostasis and a significant increase in the relative volume of their damage, which was complicated by a significant violation of the suction function of the small intestine.en-US
dc.descriptionРезекция печени широко применяется у современных хирургических клиниках. Удаление больших объемов печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии, что осложняется кровотечением с варикозно расширенных вен пищевода, желудка, прямой кишки, асцитом, спленомегалией, вторичным гиперспленизмом, паренхиматозной желтухой и портосистемной энцефалопатией. Широкое распространение этой патологии, високая смертность от ее осложнений свидетельствует, что она является важной медицинской и социальной проблемой.Цель исследования – изучить особенности всасывательной функции тонкой кишки при пострезекционной портальной гипертензии.Материалы и методы. Исследования проведены на 45 лабораторных половозрелых белых крысах-самцах, которые были разделены на 3 группы. Первая группа включала 15 интактных практически здоровых животных, вторая – 15 особей после резекции левой боковой доли – 31,5 % паренхимы печени, третья – 15 животных после удаления правой и левой боковых долей печени (58,1 %). Через месяц от начала эксперимента изучали всасывающую функцию тонкой кишки по D-ксилозному тесту. Названное химическое вещество является инертным углеводом, который абсорбируется путем пассивной диффузии. D-ксилоза не метаболизируется в организме человека и животных, выводится с мочой, полноценно и адекватно отражает всасывающую функцию тонкой кишки. С тонкой кишки изготовляли гистологические микропрепараты. Морфометрически определяли высоту эпителиоцитов слизистой оболочки кишки, диаметр их ядер, ядерно-цитоплазматические отношения у них, относительный объем их повреждений. Количественные показатели обрабатывали статистически.Результаты исследований и их обсуждение. Выявлено, что через месяц после резеции 31,5 % паренхимы печени содержание D-ксилозы у моче уменьшилось всего на 5,1 %, указывая на незначительное нарушение всасывающей функции тонкой кишки, а при уделении 58,1 % объема печени – на 28,6 %. Последний показатель свидетельствовал о выраженном нарушении всасывающей функции тонкой кишки. Через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени высота эпителиоцитов уменьшилась на 19,4 %, в сравнении с таким же контрольным количественным морфологическим показателем, а диаметр их ядер – всего на 2,3 %. Неравномерные, диспропорциональные изменения пространственных характеристик ядра и цитоплазмы эпителиоцитов приводили к выраженным нарушениям ядерно-цитоплазматических отношений у этих клетках. При этом указанный морфометрический параметр статистически достоверно (р<0,001) увеличился на 47,9 %, что свидельствовало о нарушениях структурного клеточного гомеостаза. Относительный объем поврежденных эпителиоцитов слизистой оболочки тонкой кишки через месяц посля удаления 58,1 % паренхимы печени увеличился у 30,6 разa. Мeжду концентрацией D-ксилозы у моче, ядерно-цитоплазматическими отношениями в эпителиоцитах и относительным объемом поврежденных эпителиоцитов выявлены обратные значительные кореляционные связи, что позволило судить о наличии тесной зависимости между структурными изменениями у слизистой оболочке тонкой кишки и нарушениями ее всасывающей функции у смоделированных экспериментальных условиях. Таким образом, значительные резекции паренхимы печени приводят к пострезекционной портальной гипертензии, выраженным повреждениям слизистой оболочки тонкой кишки, что существенноухудшает ее всасывающую функцию.Выводы. Резекция 58,1 % паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженной структурной перестройке эпителиоцитов слизистой оболочки тонкой кишки, которое подтверждалось нарушением у них клеточного структурного гомеостаза и значительным увеличением относительного объема их повреждений, что осложнялось существенным ухудшением всасывающей функции тонкой кишки.ru-RU
dc.descriptionРезекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широке розповсюдження даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою.Мета дослідження – вивчити особливості всмоктувальної функції тонкої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії.Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи. Перша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 особин після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Через один місяць від початку експерименту досліджували всмоктувальну функцію тонкої кишки за D-ксилозним тестом. Вказаний хімічний середник є інертним вуглеводом, який абсорбується шляхом пасивної дифузії. D-ксилоза не метаболізується в організмі людини і тварин, виводиться із сечею, повноцінно та адекватно відображає всмоктувальну функцію тонкої кишки. Із тонкої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично визначали висоту епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у них, відносний об’єм їх ушкоджень. Кількісні показники обробляли статистично.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки вміст D-ксилози у сечі зменшився всього на 5,1 %, вказуючи на незначне порушення всмоктувальної функції тонкої кишки, а при видаленні 58,1 % об’єму печінки – на 28,6 %. Останній показник свідчив про виражене порушення всмоктувальної функції тонкої кишки. Через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки висота епітеліоцитів зменшилася на 19,4 %, порівняно з аналогічним контрольним кількісним морфологічним показником, а діаметр їх ядер – всього на 2,3 %. Нерівномірні диспропорційні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми епітеліоцитів призводили до виражених порушень ядерноцитоплазматичних відношень у цих клітинах. При цьому вказаний морфометричний параметр статистично достовірно (р<0,001) збільшився на 47,9 %, що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки зріс у 30,6 раза. Між концентрацією D-ксилози у сечі, ядерно-цитоплазматичними відношеннями в епітеліоцитах та відносним об’ємом ушкоджених епітеліоцитів виявлені зворотні значні кореляційні зв’язки, що дозволило ствердити про наявність тісної залежності між структурними змінами у слизовій оболонці тонкої кишки та порушенням її всмоктувальної функції в змодельованих експериментальних умовах. Отже, значні резекції паренхіми печінки призводять до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених уражень слизової оболонки тонкої кишки, що суттєво погіршує її всмоктувальну функцію.Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки, яке підтверджується порушенням в них клітинного структурного гомеостазу та значним зростанням відносного об’єму їх ушкоджень, що ускладнювалося істотним погіршанням всмоктувальної функції тонкої кишки.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8922/8418
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 2 (2018)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 2 (2018)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 2 (2018)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2018.2
dc.subjectliver resectionen-US
dc.subjectsmall intestineen-US
dc.subjectsuctionen-US
dc.subjectmorphometry.en-US
dc.subjectрезекция печениru-RU
dc.subjectтонкая кишкаru-RU
dc.subjectвсасываниеru-RU
dc.subjectморфометрия.ru-RU
dc.subjectрезекція печінкиuk-UA
dc.subjectтонка кишкаuk-UA
dc.subjectвсмоктуванняuk-UA
dc.subjectморфометрія.uk-UA
dc.titleVIOLATION OF SUCTION FUNCTION OF THE SMALL INTESTINE AT POSTRESECTION PORTAL HYPERTENSIONen-US
dc.titleНАРУШЕНИЯ ВСАСЫВАЮЩЕЙ ФУНКЦИИ ТОНКОЙ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦИОННОЙ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИru-RU
dc.titleПОРУШЕННЯ ВСМОКТУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record