Show simple item record

PRODROMAL PERIOD OF PSYCHOSIS: CLINICAL-PSYCHOPATHOLOGICAL AND PATHOPSYCHOLOGICAL REGULARITIES OF FORMATION, CRITERIA FOR DIAGNOSIS AND PRINCIPLES OF PREVENTION

ПРОДРОМАЛЬНЫЙ ПЕРИОД ПСИХОЗА: КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ И ПАТОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ, КРИТЕРИИ ДИАГНОСТИКИ И ПРИНЦИПЫ ПРОФИЛАКТИКИ;
ПРОДРОМАЛЬНИЙ ПЕРІОД ПСИХОЗУ: КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ, КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ

dc.creatorMaruta, N. O.
dc.creatorBilous, V. S.
dc.date2018-01-13
dc.date.accessioned2020-02-20T09:14:27Z
dc.date.available2020-02-20T09:14:27Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8214
dc.identifier10.11603/2415-8798.2017.4.8214
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12616
dc.descriptionAn improvement of mental health of a population is one of the most important tasks of the public health care in all countries worldwide. In this sense, a special significance belongs to an early intervention in the prodromal stage of psychosis, which enables a prevention of development of the pathological process and saving social functioning and life quality of patients.The aim of the study – to investigate clinical-psychopathological and pathopsychological regularities of formation of the prodromal period of psychosis in order to define risk factors of psychosis formation and to work out preventive measures.Materials and Methods. To solve these tasks, a complex of methods was used as it stated below: I. Clinical-psychopathological method. II. Psychometric methods: the scale for assessment of productive and negative symptoms PANSS ; the Scale of Suicidal Risk (Los Angeles Suicidology Center); the scale of prodromal symptoms SOPS ; the scale of detection of clinical-dynamic variant of the prodromal period course; the scale of a structured interview to assess a premorbid status PAS -SI. III. Psychodiagnostic methods: K. Leonhard. Schmischek Questionnaire to define character accentuations; L.I. Vasserman’s method for diagnosis of a social frustration level modified by V.V. Boiko; the method for assessment of integrative index of life quality. IV. Methods of mathematical statistics with calculation of means, their deviations, correlation analysis. During the study course, 137 patients with the first diagnosed psychosis: 65 patients (2nd or 3rd hospitalization) with diagnosis of paranoid schizophrenia (PS ch) (F20.0); 72 patients (1st hospitalization) with diagnosis of acute polymorph psychotic disorder (APPD ) (F23.0, F23.1) were examined. All the patients were examined both in real time frameworks and retrospectively. An investigation of clinical-psychopathological PPP peculiarities in patients with PS ch and APPD demonstrated that in patients with PS ch in their PPP clinical picture there were a predominance of: thinking disorders (a conceptual disorganization) (in 26.6 % of cases; p<0.01); a passive-apathic social withdrawal (in 30.8 % of cases; p<0.05); a social isolation (solitude) (in 33.8 % of cases; p<0.01); a stereotypical thinking (in 30.8 % of cases; p<0.05); a decreased emotional expression (in 40.0 % of cases; p<0.01); suspiciousness, fear of persecution (persecutory ideas) (in 30.8 % of cases; p<0.05). Moderate and middle degrees of manifestations of these features in the examined patients should be pointed out.Results and Discussion. In patients with APPD in their PPP there was a predominance of such clinical-psychopathological symptoms as a decreased stress tolerability (in 43.1 % of cases; p<0.01); a hallucinatory behavior (impairments of perception / hallucinations) (in 26.4 % of cases; p<0.01); excitement (in 25.0 % of cases; p<0.05); anxious conditions (in 39.1 % of cases; p<0.01); tension (in 34.7 % of cases; p<0.01); attention problems (in 30.6 % of cases; p<0.05); sleep disorders (in 27.8 % of cases; p<0.01); unnatural contents of thoughts (odd thinking) (in 27.8 % of cases; p<0.01). A moderate degree of manifestation of abovementioned features should be pointed out. In accordance to results of the investigation, we may state that in patients with PS ch in their PPP there is a predominance of negative symptoms (3.3±1.2 points; p<0.05), whereas in patients with APPD in their PPP there are more often symptoms of disorganization (2.9±0.7 points; p<0.05) and general symptoms (2.7±1.3 points; p<0.05).Conclusions. Taking into account the clinical-psychopathological and pathopsychological peculiarities, which were found out for patients in PPP in PS ch and APPD , a program of the early intervention was worked out as result of this work. The program is based on usage of psychopharmacotherapy, psychotherapy, and social-environmental influences.en-US
dc.descriptionУкрепление психического здоровья населения является одной из важнейших задач общественного здравоохранения во всех странах мира. В этом смысле особое значение придается раннему вмешательству в продромальную стадию психоза, которое позволяет предотвратить развитие патологического процесса, сохранить социальное функционирование и качество жизни пациентов.Цель исследования – изучить клинико-психопатологические и патопсихологические закономерности развития продромальной стадии психоза для выявления факторов риска формирования психоза и разработки профилактических мероприятий.Материалы и методы. Для решения поставленных задач в работе был использован следующий комплекс методов исследования: I – Клинико-психопатологический метод. II – Психометрические методы: шкала оценки продуктивной и негативной симптоматики PANSS; шкала суицидального риска (Лос-Анджелесского суицидологического центра) шкала продромальных симптомов SOPS ; шкала определения клинико-динамического варианта течения продромального периода; шкала структурированного интервью для оценки преморбидного статуса – PAS -SI. III – Психодиагностические методики: опросник К. Леонгарда–Шмишека для определения акцентуаций характера; методика диагностики уровня социальной фрустрированности Л. И. Вассермана в модификации В. В. Бойко; методика оценки интеграционного показателя качества жизни. IV – Методы статистической обработки полученных данных с определением средних величин, их ошибок, корреляционного анализа. В процессе выполнения работы были обследованы 137 пациентов с впервые выявленным психозом 65 пациентов (вторая–третья госпитализации) – с диагнозом параноиднои шизофрении (ПШ) (F20.0); 72 пациента (первая госпитализация) – с диагнозом острого полиморфного психотического расстройства (ГППР) (F23.0, F23.1). Все пациенты были обследованы как в формате реального времени, так и ретроспективно. Изучение клинико-психопатологических особенностей продромального периода психоза ППП у пациентов ПШ и ГППР показало, что в клинике ППП больных ПШ преобладают: расстройства мышления (концептуальная дезорганизация) – в 26,2 % случаев (р<0,01); пассивно-апатичная социальная отстраненность – в 30,8 % случаев (р<0,05); социальная изоляция (уединение) – в 33,8 % случаев (р<0,01); стереотипное мышление – в 30,8 % случаев (р<0,05); снижение выраженности эмоций – в 33,8 % случаев (р<0,05); эмоциональная отчужденность – в 40,0 % случаев (р<0,01); подозрительность, страх преследования (персекуторная идея) – в 30,8 % случаев (р<0,05). Следует отметить умеренную и среднюю степени выраженности указанных признаков в обследованных.Результаты исследований и их обсуждение. У больных с ГППР в ППП преобладали клинико-психопатологические симптомы: снижение толерантности к стрессу – в 43,1 % случаев (р<0,01); галлюцинаторная поведение (нарушение перцепции/галлюцинации) – в 26,4 % случаев (р<0,01); возбуждение – в 25,0 % случаев (р<0,05); тревожное состояние – в 31,9 % случаев, (р<0,01); напряженность – в 34,7 % случаев (р<0,01); нарушения внимания – в 30,6 % случаев (р<0,05); расстройства сна – в 27 8 % случаев (р<0,01); неестественное содержание мышления (причудливое мышления) – в 27,8 % случаев (р<0,01). Следует отметить умеренную степень выраженности вышеперечисленных признаков. Согласно результатам исследования, можно констатировать, что у больных ПШ в ППП преобладают негативные симптомы (3,3±1,2) балла (р<0,05), тогда как у больных ГППР в ППП чаще бывают симптомы дезорганизации (2,9±0,7) балла (р<0,05) и общие симптомы – (2,7±1,3) балла (р<0,05).Выводы. С учетом клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей, выявленных у пациентов в ППП при ПЖ и ГППР, в данном исследовании была разработана программа раннего вмешательства, которая базировалась на применении психофармакотерапии, психотерапии и социально-средовых воздействий.ru-RU
dc.descriptionЗміцнення психічного здоров’я населення є одним із найважливіших завдань громадської охорони здоров’я в усіх країнах світу. В цьому сенсі особливого значення надають ранньому втручанню у продромальну стадію психозу, що дозволяє запобігти розвитку патологічного процесу, зберегти соціальне функціонування і якість життя пацієнтів.Мета дослідження – вивчити клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу і розробки профілактичних заходів.Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у роботі було використано такий комплекс методів дослідження: I – Клініко-психопатологічний метод. II – Психометричні методи: шкала оцінки продуктивної і негативної симптоматики PANSS; шкала суїцидального ризику (Лос-Анджелеського суїцидологічного центру); шкала продромальних симптомів SOPS; шкала визначення клініко-динамічного варіанту перебігу продромального періоду; шкала структурованого інтерв’ю для оцінки преморбідного статусу – PAS -SI. III – Психодіагностичні методики: опитувальник К. Леонгарда–Шмішека для визначення акцентуацій характеру; методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. І. Вассермана у модифікації В. В. Бойко; методика оцінки інтеграційного показника якості життя. IV – Методи статистичної обробки отриманих даних з визначенням середніх величин, їх помилок, кореляційного аналізу. У процесі виконання роботи було обстежено 137 пацієнтів із вперше виявленим психозом: 65 пацієнтів (друга–третя госпіталізації) – з діагнозом параноїдної шизофренії (ПШ) (F20.0); 72 особи (перша госпіталізація) – з діагнозом гострого поліморфного психотичного розладу (ГППР) (F23.0, F23.1). Усі пацієнти були обстежені як у форматі реального часу, так і ретроспективно. Вивчення клініко-психопатологічних особливостей продромального періоду психозу (ППП) у хворих ПШ та ГППР показало, що у клініці ППП пацієнтів із ПШ переважають: розлади мислення (концептуальна дезорганізація) – в 26,2 % випадків (р<0,01); пасивно-апатична соціальна відстороненість – у 30,8 % випадків (р<0,05); соціальна ізоляція (усамітнення) – в 33,8 % випадків (р<0,01); стереотипне мислення – у 30,8 % випадків, при (р<0,05), зниження вираження емоцій – у 33,8 % випадків (р<0,05); емоційне відчуження – у 40,0 % випадків (р<0,01), підозрілість, страх переслідування (персекуторні ідеї) – у 30,8 % випадків (р<0,05). Необхідно відмітити помірний та середній ступені вираження зазначених ознак в обстежених.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із ГППР у ППП переважали клініко-психопатологічні симптоми: зниження толерантності до стресу – в 43,1 % випадків (р<0,01); галюцинаторна поведінка (порушення перцепції / галюцинації) – у 26,4 % випадків (р<0,01); збудження – в 25,0 % випадків (р<0,05); тривожний стан – у 31,9 % випадків (р<0,01); напруження – в 34,7 % випадків (р<0,01); порушення уваги – у 30,6 % випадків (р<0,05); розлади сну – в 27,8 % випадків (р<0,01); неприродний вміст мислення (вигадливе мислення) – у 27,8 % випадків (р<0,01). Необхідно зазначити помірний ступінь вираження вищеперерахованих ознак. Згідно з результатами дослідження, можна констатувати, що у хворих на ПШ у ППП переважають негативні симптоми – (3,3±1,2) бала (р<0,05), тоді як у пацієнтів із ГППР у ППП частіше спостерігаються симптоми дезорганізації – (2,9±0,7) бала (р<0,05) і загальні симптоми – (2,7±1,3) бала (р<0,05).Висновки. З урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей, виявлених у пацієнтів у ППП при ПШ та ГППР, у даному дослідженні було розроблено програму раннього втручання, що базувалася на застосуванні психофармакотерапії, психотерапії та соціально-середовищних впливів.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8214/7842
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No. 4 (2017)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 4 (2017)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 4 (2017)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2017.4
dc.subjectprodromal period of psychosisen-US
dc.subjectparanoid schizophreniaen-US
dc.subjectacute polymorph psychotic disorderen-US
dc.subjectclinical-psychopathological and pathopsychological regularitiesen-US
dc.subjectdiagnosisen-US
dc.subjectprevention.en-US
dc.subjectпродромальный период психозаru-RU
dc.subjectпараноидная шизофренияru-RU
dc.subjectострое полиморфное психотическое расстройствоru-RU
dc.subjectклинико-психопатологические и патопсихологические закономерностиru-RU
dc.subjectдиагностикаru-RU
dc.subjectпрофилактика.ru-RU
dc.subjectпродромальний період психозуuk-UA
dc.subjectпараноїдна шизофреніяuk-UA
dc.subjectгострий поліморфний психотичний розладuk-UA
dc.subjectклініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірностіuk-UA
dc.subjectдіагностикаuk-UA
dc.subjectпрофілактика.uk-UA
dc.titlePRODROMAL PERIOD OF PSYCHOSIS: CLINICAL-PSYCHOPATHOLOGICAL AND PATHOPSYCHOLOGICAL REGULARITIES OF FORMATION, CRITERIA FOR DIAGNOSIS AND PRINCIPLES OF PREVENTIONen-US
dc.titleПРОДРОМАЛЬНЫЙ ПЕРИОД ПСИХОЗА: КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ И ПАТОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ, КРИТЕРИИ ДИАГНОСТИКИ И ПРИНЦИПЫ ПРОФИЛАКТИКИru-RU
dc.titleПРОДРОМАЛЬНИЙ ПЕРІОД ПСИХОЗУ: КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ, КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record