INFLUENCE OF THE HEART RATE ON THE QUALITY OF LIFE AND SEVERITY OF ARRHYTHMIA SYMPTOMS IN PATIENTS WITH A PERMANENT ATRIAL FIBRILLATION NON-VALVULAR ETIOLOGY
ВЛИЯНИЕ ЧАСТОТЫ СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ТЯЖЕСТЬ СИМПТОМОВ АРИТМИИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОСТОЯННОЙ ФОРМОЙ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ НЕКЛАПАННОГО ГЕНЕЗА;
ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ТЯЖКІСТЬ СИМПТОМІВ АРИТМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ҐЕНЕЗУ
dc.creator | Sychov, O. S. | |
dc.creator | Romaniuk, P. B. | |
dc.creator | Hurianov, V. H. | |
dc.date | 2017-11-01 | |
dc.date.accessioned | 2019-09-23T16:31:34Z | |
dc.date.available | 2019-09-23T16:31:34Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8081 | |
dc.identifier | 10.11603/2415-8798.2017.3.8081 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12482 | |
dc.description | Atrial fibrillation (AF) is the most common chronic cardiac rhythm disorder and is rightly considered a 21st century epidemic. AF is usually associated with life quality worsening. That is why its improvement is one of the main tasks in the treatment of this group of patients.The aim of the study – to estimate the dynamic changes in the quality of life and the severity of arrhythmia symptoms (SAS ) in patients with a permanent atrial fibrillation non-valvular etiology during treatment with β-blockers (BB ), determination the critical value of the heart rate as a negative dynamic predictor of the life quality and SAS during 6 month monitoring, identification the preference for one of the HR control strategies.Material and Methods. 30 patients are consistently included in this study. The duration of observation was 238.3±17.0 days, the design consisted in 3 visits. Titration of the BB dose lasted 67.7±10.3 days (the interval between the first and second visits). Reception of the maximum or maximum tolerable dose of BB lasted 170.6±17.7 days (the interval between the second and final visits). ECG recording, Holter ECG, assessment of QoL and SAS were conducted during each of the visits.Results and Discussion. During follow-up period the resting heart rate in beats/min and ms by ECG on the first and second visits decreased significantly. At the same time, according to Holter ECG data, such a pattern was not found. When assessing life quality and SAS values, the number of points for the Minnesota living with heart failure questionnaire (MLH FQ) was significantly reduced at the 3rd visit, and the score for the physical health factor in the same questionnaire also decreased already at the 2nd visit. The conducted correlation analysis revealed a relationship between the score on the EHRA and SA F SAS scales with the mean daily HR value according to 24 h Holter ECG. When comparing both strategies strict control showed a significant advantage for the duration of the minimum, maximum and average RR intervals in beats/min and increasing their duration in ms, and consequently, the decrease in heart rate, according to ECG data (1, 2, 3 visits); decrease (1, 2, 3 visits), the mean maximum (1, 2, 3 visits), the mean minimum (1, 2, 3 visits), the mean in the active period (1, 2, 3 visits), the mean passive period (1 visit) heart rate in beats/min, circadian index (CI) (1, 2 visits), increase mean daily (1, 2, 3 visits), the mean maximum (1, 2, 3 visits), the mean minimum (1, 2, 3 visits), the mean in the active period (2, 3 visits), the mean in the passive period (1 visit), heart rate in ms according to the Holter ECG data.Conclusions. In patients with PA F non-valvular etiology during 6-month follow-up period Holter ECG was an objective indicator of heart rate control. Usage of BB for PA F has a positive effect on QoL by reducing the intensity of HF symptoms for the MLH FQ by improving the physical component of health. Fixed during Holter ECG mean daily HR > 91 beats/min is a predictor of SAS negative dynamics of the EHRA and SA F scales. Strict heart rate control shows a more pronounced effect on heart rate according to ECG and Holter ECG. None of the heart rate control strategies has demonstrated its benefits in terms of improving life quality and SAS . | en-US |
dc.description | Фибрилляция предсердий (ФП) – наиболее распространенное хроническое нарушение ритма сердца и по праву считается эпидемией XX I в. ФП обычно ассоциируется с ухудшением КЖ. Именно поэтому ее улучшения – одна из основных задач при лечении данной группы пациентов.Цель исследования – оценить динамические изменения качества жизни (КЖ) и тяжести симптомов аритмии (ТСА ) у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий неклапанного генеза на фоне применения β-адреноблокаторов (ББ ), определить критическое значение ЧСС , как предиктор негативной динамики КЖ и ТСА при 6-месячном наблюдении, выявить предпочтение одной из стратегий контроля ЧСС.Материалы и методы. 30 пациентов последовательно включены в данное исследование. Длительность наблюдения составила (238,3±17,0) дня, дизайн предусматривал 3 визита. Титрования дозы ББ проводилось (67,7±10,3) дня (интервал между первым и вторым визитами). Прием максимальной или максимально переносимой дозы ББ длился (170,6±17,7) дня (интервал между вторым и заключительным визитами). Запись ЭКГ, холтеровский мониторинг ЭКГ (ХМ ЭКГ) и анкетирование для оценки КЖ и ТСА проводились во время каждого из визитов.Результаты исследований и их обсуждение. Через 6 месяцев в обследуемой группе пациентов значимо снизилась средняя ЧСС покоя в уд./мин и мс по результатам ЭКГ по сравнению как с первым, так и со вторым визитами. При этом по данным ХМ подобной закономерности не обнаружено. При оценке показателей КЖ и ТСА значимо уменьшилось количество баллов по The Minnesota living with heart failure questionnaire (МАКЖБС Н) на 3 визите, также уменьшилось количество баллов по физическому фактору здоровья в этой же анкете, причем уже на 2 визите. Проведенный корреляционный анализ выявил связь количества баллов по шкалам ТСА EHRA и SA F с показателем среднесуточной ЧСС по данным 24-х ч ХМ ЭКГ. При сопоставлении обеих стратегий жесткий контроль показал значимое преимущество по снижению продолжительности минимального, максимального и среднего интервалов RR в уд./мин и повышение их продолжительности в мс, а следовательно и снижение ЧСС , по данным ЭКГ (1, 2, 3 визиты); снижение средней в сутки (1, 2, 3 визиты), средней максимальной (1, 2, 3 визиты), средней минимальной (1, 2, 3 визиты), средней в активный период (1, 2, 3 визиты), средней в пассивный период (1 визит) ЧСС в уд./мин циркадного индекса (ЦИ) (1, 2 визиты) и повышение средней за сутки (1, 2, 3 визиты), средней макси-мальной (1, 2, 3 визиты), средней минимальной (1, 2, 3 визиты), средней в активный период (2, 3 визиты), средней в пассивный период (1 визит) ЧСС в мс данным ХМ ЭКГ.Выводы. У пациентов с ПФФП неклапанного генеза в течение 6-месячного наблюдения 24-х часовой ХМ ЭКГ показал себя объективным показателем контроля ЧСС . Применение ББ при ПФФП имеет положительное влияние на КЖ путем снижения интенсивности симптомов СН по шкале МАЯЖХС Н за счет улучшения физического фактора здоровья. Зафиксирована во время ХМ ЭКГ среднесуточная ЧСС > 91 уд./мин является предиктором негативной динамики ТСА по шкалам EHRA и SA F. Жесткий контроль демонстрирует более выраженное влияние на ЧСС по данным ЭКГ и ХМ ЭКГ. Ни одна из стратегий контроля ЧСС не продемонстрировала своего превосходства по улучшению КЖ и ТСА. | ru-RU |
dc.description | Фібриляція передсердь (ФП) – найбільш поширене хронічне порушення ритму серця, що вважається епідемією XX I ст. ФП зазвичай асоціюється із погіршенням ЯЖ. Саме тому її поліпшення – одне із основних завдань при лікуванні даної групи пацієнтів.Мета дослідження – оцінити динамічні зміни якості життя (ЯЖ) та тяжкості симптомів аритмії (ТСА ) у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного ґенезу на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ ), визначити критичне значення ЧСС , як предиктор негативної динаміки ЯЖ та ТСА при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.Матеріали і методи. 30 пацієнтів послідовно включено у дане дослідження. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) дня, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) дня (інтервал між першим та другим візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) дня (інтервал між другим та заключним візитами). Запис ЕКГ, холтерівський моніторинг ЕКГ (ХМ ЕКГ) та анкетування для оцінки ЯЖ та ТСА проводились під час кожного із візитів.Результати досліджень та їх обговорення. Через 6 місяців у обстежуваної групи пацієнтів значно знизилась середня ЧСС спокою в уд./хв та мс за результатами ЕКГ порівняно як із першим, так із другим візитами. При цьому під час ХМ подібної закономірності не виявлено. При оцінці показників ЯЖ та ТСА значно зменшилась кількість балів за The Minnesota living with heart failure questionnaire (МАЯЖХС Н) станом на останній візит, також зменшилась кількість балів за фізичним фактором здоров’я у цій же анкеті, причому станом уже при другому візиті. Проведений кореляційний аналіз виявив зв’язок кількості балів за шкалами ТСА EHRA та SA F із показником середньодобової ЧСС за даними 24-х год ХМ ЕКГ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значну перевагу щодо зниження тривалості мінімального, максимального та середнього інтервалів R-R в уд./хв та підвищення їх тривалості в мс, а отже, і відповідне зниження ЧСС за даними ЕКГ (1, 2, 3 візити), зниження середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (1, 2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в уд./хв, циркадного індексу (ЦІ) (1, 2 візити) та підвищення середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в мс за даними ХМ ЕКГ.Висновки. У пацієнтів із ПФФП неклапанного ґенезу протягом 6-місячного спостереження 24-годинний ХМ показав себе об’єктивним показником контролю ЧСС . Застосування ББ при ПФФП має позитивний вплив на ЯЖ шляхом зниження інтенсивності симптомів СН за шкалою МАЯЖХС Н за рахунок поліпшення фізичного фактора здоров’я. Зафіксована під час ХМ ЕКГ середньодобова ЧСС >91 уд./хв є предиктором негативної динаміки ТСА за шкалами EHRA і SA F. Жорсткий контроль демонструє більш виражений вплив на ЧСС за даними ЕКГ та ХМ ЕКГ. Жодна із стратегій контролю ЧСС не продемонструвала своєї переваги щодо покращення ЯЖ та ТСА. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8081/7534 | |
dc.rights | Авторське право (c) 2017 Вісник наукових досліджень | uk-UA |
dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 | uk-UA |
dc.source | Bulletin of Scientific Research; No 3 (2017) | en-US |
dc.source | Вестник научных исследований; № 3 (2017) | ru-RU |
dc.source | Вісник наукових досліджень; № 3 (2017) | uk-UA |
dc.source | 2415-8798 | |
dc.source | 1681-276X | |
dc.source | 10.11603/2415-8798.2017.3 | |
dc.subject | permanent atrial fibrillation | en-US |
dc.subject | heart rate control | en-US |
dc.subject | quality of life | en-US |
dc.subject | symptoms severity of arrhythmia. | en-US |
dc.subject | постоянная форма фибрилляции предсердий | ru-RU |
dc.subject | контроль частоты сердечных сокращений | ru-RU |
dc.subject | качество жизни | ru-RU |
dc.subject | тяжесть симптомов аритмии. | ru-RU |
dc.subject | постійна форма фібриляції передсердь | uk-UA |
dc.subject | контроль частоти серцевих скорочень | uk-UA |
dc.subject | якість життя | uk-UA |
dc.subject | тяжкість симп- томів аритмії. | uk-UA |
dc.title | INFLUENCE OF THE HEART RATE ON THE QUALITY OF LIFE AND SEVERITY OF ARRHYTHMIA SYMPTOMS IN PATIENTS WITH A PERMANENT ATRIAL FIBRILLATION NON-VALVULAR ETIOLOGY | en-US |
dc.title | ВЛИЯНИЕ ЧАСТОТЫ СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ТЯЖЕСТЬ СИМПТОМОВ АРИТМИИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОСТОЯННОЙ ФОРМОЙ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ НЕКЛАПАННОГО ГЕНЕЗА | ru-RU |
dc.title | ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ТЯЖКІСТЬ СИМПТОМІВ АРИТМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ҐЕНЕЗУ | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
Files | Size | Format | View |
---|---|---|---|
There are no files associated with this item. |