Show simple item record

К ВОПРОСУ ЭТАПНОГО ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПОСЛЕ ХИРУРГИЧЕСКОЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ МИОКАРДА;
ДО ПИТАННЯ ЕТАПНОГО ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДА

dc.creatorKolodenko, O. V.
dc.date2017-11-01
dc.date.accessioned2019-09-23T16:31:33Z
dc.date.available2019-09-23T16:31:33Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8075
dc.identifier10.11603/2415-8798.2017.3.8075
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12477
dc.descriptionAmong the methods of surgical treatment of coronary heart disease (CHD ), coronary anesthesia and mammary coronary artery bypass graft are most commonly used. The purpose of any of these cardiosurgical interventions is to restore coronary blood flow, eliminate the main clinical manifestations of coronary heart disease, improve the quality and life expectancy of operated patients and increase their physical capacity.The aim of the study – to learn the clinical, functional and psychological characteristics of patients with coronary heart disease after surgical revascularization of the myocardium at admission for rehabilitation at different times after surgery and to develop and study the effectiveness of the program of medical rehabilitation.Materials and Methods. According to our observation, there were 65 patients at the age of 58.7 ± 8.9 after aortic coronary artery bypass grafting, which were received at restoration treatment at different times. Patients in the first group (17 people) received rehabilitation 7 days after surgery, patients in the second group (48 persons) – 1 to 2 months after surgery. The research algorithm (before and after treatment) included complete clinical observation of the objective and subjective status of patients, laboratory diagnosis (biochemical blood test, lipidogram, blood sugar, insulin, NOMA index, leptin) and instrumental methods of examination (ECG, ultrasound scan) Heart, ECG monitoring for holter, measurement of blood pressure, heart rate, six-minute test (TCH)). To assess the psychological state, the HADS scale and the Spielberger scale of anxiety were used, and the quality of life was estimated on the scale SF-36. The course of regenerative treatment (VL ) included: a mode of motor activity, trained, climatic, diet, physiotherapy (magnetolazerotherapy), balneotherapy ("dry" carbonic baths) and exercise therapy. The course of treatment was 21 days.Results and Discussion. After the course of regenerative treatment, we observed a decrease in anxiety by 27.4 % in the first group and by 25.6 % in the second, depression – by 25.3 % and 21.7 % in the first and second group, respectively; reduction in reactive anxiety in both groups by 31.8 % and 26.4 % (p≤0.05), as well as a significant increase in the distance that the patient could undergo in 6 minutes in both groups by 18.3 % and 10.5 % respectively; increase of physical activity tolerance by 43.1 and 35.0 % (p≤0.05) and quality of life indicators.Conclusions. Thus, early onset of rehabilitation contributes to the restoration of the psycho-emotional state, increase of physical capacity, which will strengthen the effect of surgical and medical treatment received in the stationary phase, adapt the patient to future household loads, social communication, work activity.en-US
dc.descriptionСреди методов хирургического лечения ишемической болезни сердца (ИБС ) чаще всего используют аортокоронарное (АКШ) и мамокоронарное шунтирование (МКШ), чрезкожные вмешательства на коронарных сосудах. Целью любого из названных кардиохирургических вмешательств является восстановление коронарного кровотока, устранение основных клинических проявлений ИБС , повышение качества и продолжительности жизни оперированных больных и их физической работоспособности.Цель исследования – изучить клинические, функциональные и психологические особенности больных ишемической болезнью сердца после хирургической реваскуляризации миокарда при поступлении на реабилитацию в разные сроки после операции и разработать и изучить эффективность программы медицинской реабилитации.Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 65 пациентов в возрасте (58,7±8,9) лет после аортокоронарного шунтирования, поступивших на восстановительное лечение в разные сроки. Пациенты первой группы (17 человек) поступили на реабилитацию через 7 суток после оперативного вмешательства, пациенты второй группы (48 человек) – 1–2 месяца после операции. Алгоритм исследования (до и после лечения) включал полное клиническое наблюдение за объективным и субъективным состоянием пациентов, лабораторную диагностику (биохимический анализ крови, липидограмма, сахар крови, инсулин, индекс НОМА, лептин) и инструментальные методы исследования (ЭКГ, УЗИ сердца, холтеровское мониторирование ЭКГ, измерение артериального давления, частоты сердечных сокращений, шестиминутный тест (ТСХ )). Для оценки психологического состояния использовали шкалу шкалу HADS и шкалу тревожности Спилбергера, качество жизни оценивали по шкале SF-36. Курс восстановительного лечения (ВЛ) включал: режим двигательной активности щадящетренирующий, климато-, дието-, физио- (магнитолазеротерапия), бальнеотерапию (“сухие” углекислые ванны) и ЛФК. Курс лечения составил 21 день.Результаты исследований и их обсуждение. После курса восстановительного лечения мы наблюдали уменьшение тревоги на 27,4 % в первой группе и на 25,6 % во второй, депрессии – на 25,3 и 21,7 % в первой и второй группах соответственно; снижение реактивной тревожности в обеих группах на 31,8 и 26,4 % (р≤0,05), а также существенное увеличение расстояния, которое может пройти больной за 6 мин в обеих группах на 18,3 и 10,5 % соответственно, повышение толерантности к физической нагрузке – на 43,1 и 35,0 % (р≤0,05) и показателей качества жизни.Выводы. Р аннее начало реабилитации способствует восстановлению психоэмоционального состояния, повышению физической работоспособности, позволит закрепить эффект хирургического и медикаментозного лечения, полученного на стационарном этапе, адаптировать больного к будущим бытовым нагрузкам, социальным общениям, трудовой деятельности.ru-RU
dc.descriptionСеред методів хірургічного лікування ішемічної хвороби серця (ІХС ) найчастіше використовують аортокоронарне (АКШ) та мамокоронарне шунтування (МКШ), черезшкірні втручання на коронарних судинах. Метою будь-якого з названих кардіохірургічних втручань є відновлення коронарного кровотоку, усунення основних клінічних проявів ІХС , підвищення якості та тривалості життя оперованих хворих та їх фізичної працездатності.Мета дослідження – вивчити клінічні, функціональні та психологічні особливості хворих на ішемічну хворобу серця після хірургічної реваскуляризації міокарда при надходженні на реабілітацію в різні терміни після операції та розробити і вивчити ефективність програми медичної реабілітації.Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 65 пацієнтів у віці (58,7±8,9) року після аортокоронарного шунтування, які госпіталізовані на відновлювальне лікування у різні терміни. Пацієнтів першої групи (17 осіб) прийнято на реабілітацію через 7 діб після операційного втручання, пацієнтів другої групи (48 осіб) – 1–2 місяці після операції. Алгоритм дослідження (до і після лікування) включав повне клінічне спостереження за об’єктивним і суб’єктивним станом пацієнтів, лабораторну діагностику (біохімічний аналіз крові, ліпідограма, цукор крові, інсулін, індекс НОМА, лептин) та інструментальні методи дослідження (ЕКГ, УЗД серця, холтерівське моніторування ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, шестихвилинний тест (ТШХ )). Для оцінки психологічного стану використовували шкалу HADS та шкалу тривожності Спілбергера, якість життя оцінювали за шкалою SF-36. Курс відновлювального лікування (ВЛ) включав: режим рухової активності щаднотренувальний, клімато-, дієто-, фізіо- (магнітолазеротерапія), бальнеотерапію (“сухі” вуглекислі ванни) та ЛФК. Курс лікування склав 21 день.Результати досліджень та їх обговорення. Після курсу відновлювального лікування ми спостерігали зменшення тривоги на 27,4 % в першій групі та на 25,6 % в другій, депресії – на 25,3 та 21,7 % у першій та другій групах відповідно; зниження реактивної тривожності в обох групах на 31,8 та 26,4 % (р≤0,05), а також суттєве підвищення відстані, яку може пройти хворий за 6 хв в обох групах на 18,3 та 10,5 % відповідно, підвищення толерантності до фізичного навантаження – на 43,1 та 35,0 % (р≤0,05) та показників якості життя.Висновки. Ранній початок реабілітації сприяє відновленню психоемоційного стану, підвищенню фізичної працездатності, що дозволить закріпити ефект хірургічного та медикаментозного лікування, отриманого на стаціонарному етапі, адаптувати хворого до майбутніх побутових навантажень, соціального спілкування, трудової діяльності.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8075/7527
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No 3 (2017)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 3 (2017)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 3 (2017)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2017.3
dc.subjectregenerative treatmenten-US
dc.subjectischemic heart diseaseen-US
dc.subjectsurgical revascularization of myocardiumen-US
dc.subjectpharyngealen-US
dc.subjectquality of life.en-US
dc.subjectвосстановительное лечениеru-RU
dc.subjectишемическая болезнь сердцаru-RU
dc.subjectхирургическая реваскуляризация миокардаru-RU
dc.subjectэтапностьru-RU
dc.subjectкачество жизни.ru-RU
dc.subjectвідновлювальне лікуванняuk-UA
dc.subjectішемічна хвороба серцяuk-UA
dc.subjectхірургічна реваскуляризація міокардаuk-UA
dc.subjectетапністьuk-UA
dc.subjectякість життя.uk-UA
dc.titleTO QUESTION OF STEP-RELATIVE TREATMENT OF PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AFTER SURGICAL MOVICARDS RAVASCULARIZATIONen-US
dc.titleК ВОПРОСУ ЭТАПНОГО ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПОСЛЕ ХИРУРГИЧЕСКОЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ МИОКАРДАru-RU
dc.titleДО ПИТАННЯ ЕТАПНОГО ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДАuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record