Show simple item record

МЕДСЕСТРИНСКАЯ ОЦЕНКА ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ У ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА;
МЕДСЕСТРИНСЬКА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ В ОСІБ СТАРШОГО ВІКУ

dc.creatorНudyma, A. A.
dc.date2017-08-17
dc.date.accessioned2019-09-23T16:31:31Z
dc.date.available2019-09-23T16:31:31Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/7941
dc.identifier10.11603/2415-8798.2017.2.7941
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12465
dc.descriptionThe data indicate that chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in the elderly is often associated with cardiovascular disease. Therefore, primary prevention should concern the main factors of COPD – smoking and frequent respiratory diseases, secondary prevention of COPD should be aimed at systemic lesions development’ prophylaxis on the background of study pathology.The aim of the study – to learn the etiological factors of chronic obstructive pulmonary disease and comorbidity in the studied pathology.Materials and Methods. The study included 64 patients with COPD of varying severity who were inpatient treatment at the Pulmonologic department of the Ternopil University Hospital during 2016 on the exacerbation of COPD. The study included patients with COPD II, III and IV stages, which met the following criteria: hospitalization in hospital with regard to exacerbation of COPD; Age>60; an increase in FEV1 after inhalation with a short-acting β2 agonist of less than 12 %. The frequency of the most significant clinical conditions, which, according to recent research, is associated with an increased risk of death in COPD patients, was analyzed. To determine the statistical significance of (p) change from the initial level, the computer program Statistica 16.0 for Microsoft was used.Results and Discussion. The main risk factors for COPD include tobacco use and frequent respiratory diseases. In recent years, extrapulmonary COPD effects have been increasingly indicated, which predetermine the development of other pathologies that aggravate the course of some diseases that have common risk factors. Therefore, we analyzed the comorbid conditions in patients with COPD and identified their association with the main risk factors – tobacco and frequent respiratory diseases. It was found that 7.8 % of patients with COPD did not have concomitant pathology, while 92.2 % of the examined patients, besides COPD, suffered from one or more diseases. Analysis of concomitant pathology in patients with COPD indicates a predominance of cardiovascular pathology.Conclusions. It was found a high incidence of COPD and coronary heart disease, COPD and hypertension in patients grade III airway disorders, conduct educational work nurses should include prevention both COPD and cardiac abnormalities.en-US
dc.descriptionПолученные данные указывают на то, что хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) у лиц пожилого возраста часто сочетается с сердечно-сосудистой патологией. Поэтому первичная профилактика должна касаться основных факторов ХОБЛ – курения и частых респираторных заболеваний, вторичная профилактика ХОБЛ должна быть направлена на предупреждение развития системных поражений на фоне изучаемой патологии.Цель исследования – изучить этиологические факторы хронической обструктивной болезни легких и коморбидность при исследуемой патологии.Материалы и методы. В исследование было включено 64 больных ХОБЛ различной степени тяжести, которые находились на стационарном лечении в пульмонологическом отделении Тернопольской университетской больницы в течение 2016 г. по поводу обострения ХОБЛ. В исследование были включены больные с ХОБЛ II, IІI и IV степеней, которые отвечали следующим критериям: госпитализация в стационар по поводу обострения ХОБЛ; возраст>60 лет; прирост ОФВ1 после ингаляции β2агонистом короткого действия – менее 12 %. Была проанализирована частота наиболее значимых клинических состояний, которые, по данным последних исследований, ассоциируются с ростом риска смерти у больных ХОБЛ. Для определения статистической значимости (р) изменения от исходного уровня использовали компьютерную программу Statistica 16.0 for Microsoft.Результаты исследований и их обсуждение. К основным факторам риска развития ХОБЛ относятся курение и частые респираторные заболевания. В последние годы все чаще отмечаются экстрапульмональные эффекты ХОБЛ, которые обуславливают развитие других патологий, отягощают течение некоторых заболеваний, имеющих общие факторы риска. Мы проанализировали коморбидные состояния у больных ХОБЛ и определили их связь с основными факторами риска – курением и частыми респираторными заболеваниями. Выявлено, что 7,8 % пациентов с ХОБЛ не имели сопутствующей патологии, тогда как 92,2 % обследованных больных, кроме ХОБЛ, страдали еще от одного и более заболеваний. Анализ сопутствующей патологии у больных ХОБЛ указывает на преобладание сердечно-сосудистой патологии.Выводы. Учитывая то, что исследование установило высокую частоту ХОБЛ и ишемической болезни сердца и ХОБЛ и гипертонической болезни у пациентов обоих полов ІІІ степени тяжести нарушений проходимости дыхательных путей, проведение просветительской работы средним медицинским персоналом должна включать профилактику как ХОБЛ, так и кардиологических патологий.ru-RU
dc.descriptionОтримані дані вказують на те, що хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) в осіб старшого віку часто поєднується з серцево-судинною патологією. Тому первинна профілактика повинна стосуватися основних факторів ХОЗЛ – тютюнокуріння і частих респіраторних захворювань, вторинна профілактика ХОЗЛ має бути спрямована на попередження розвитку системних уражень на фоні досліджуваної патології.Мета дослідження – вивчити етіологічні фактори хронічного обструктивного захворювання легень та коморбідність при досліджуваній патології.Матеріали і методи. У дослідження було включено 64 хворих на ХОЗЛ різного ступеня тяжкості, які перебували на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні протягом 2016 р. з приводу загострення ХОЗЛ. У дослідження були включені хворі з ХОЗЛ II, IIІ і IV ступенів, які відповідали таким критеріям: госпіталізація в стаціонар з приводу загострення ХОЗЛ; вік>60 років; приріст ОФВ1 після інгаляції β2-агоністом короткої дії – менше 12 %. Була проаналізована частота найбільш значущих клінічних станів, які, за даними останніх досліджень, асоціюються зі зростанням ризику смерті у хворих на ХОЗЛ. Для визначення статистичної значущості (р) зміни від вихідного рівня використовували комп’ютерну програму Statistica 16.0 for Microsoft.Результати досліджень та їх обговорення. До основних факторів ризику розвитку ХОЗЛ відносяться тютюнокуріння й часті респіраторні захворювання. Останніми роками все частіше зазначаються екстрапульмональні ефекти ХОЗЛ, які зумовлюють розвиток інших патологій, що обтяжують перебіг деяких захворювань, які мають спільні фактори ризику. Ми проаналізували коморбідні стани у хворих на ХОЗЛ та визначили їх зв'язок з основними факторами ризику – тютюнокуріння й частими респіраторними захворюваннями. Встановлено, що 7,8 % пацієнтів із ХОЗЛ не мали супутньої патології, тоді як 92,2 % обстежених хворих, окрім ХОЗЛ, страждали від ще одного й більшого захворювання. Аналіз супутньої патології у пацієнтів із ХОЗЛ вказує на переважання серцево-судинної патології.Висновки. Враховуючи те, що дослідження встановило високу частоту ХОЗЛ та ішемічної хвороби серця і ХОЗЛ та гіпертонічної хвороби у пацієнтів обох статей ІІІ ступеня тяжкості порушень прохідності дихальних шляхів, проведення просвітни цької роботи середнім медичним персоналом має включати профілактику як ХОЗЛ, так і кардіологічних патологій.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/7941/7417
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No 2 (2017)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 2 (2017)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 2 (2017)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2017.2
dc.subjectchronic obstructive pulmonary diseaseen-US
dc.subjectcomorbidityen-US
dc.subjectcardiovascular disease.en-US
dc.subjectхроническая обструктивная болезнь легкихru-RU
dc.subjectкоморбидностьru-RU
dc.subjectсердечно-сосудистая патология.ru-RU
dc.subjectхронічне обструктивне захворювання легеньuk-UA
dc.subjectкоморбідністьuk-UA
dc.subjectсерцево-судинна патологія.uk-UA
dc.titleFEATURES OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE IN ELDERLYen-US
dc.titleМЕДСЕСТРИНСКАЯ ОЦЕНКА ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ У ЛИЦ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТАru-RU
dc.titleМЕДСЕСТРИНСЬКА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ В ОСІБ СТАРШОГО ВІКУuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record