Show simple item record

FREQUENCY OF POLYMORPHIC GENE VARIANTS IN PATIENTS WITH AUTOIMMUNE THYROIDITIS AND THYROID ADENOMA

ЧАСТОТА ПОЛИМОРФНЫХ ВАРИАНТОВ ГЕНОВ У БОЛЬНЫХ АВТО-ИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ И АДЕНОМОЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ;
ЧАСТОТА ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ У ХВОРИХ НА АВТО-ІМУННИЙ ТИРЕОЇДИТ І АДЕНОМУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

dc.creatorSheremet, M. I.
dc.creatorSidorchuk, L. P.
dc.creatorShidlovskyi, V. A.
dc.creatorBedenyuk, A. D.
dc.creatorKurochkin, H. S.
dc.creatorLevitsky, A. V.
dc.date2017-08-17
dc.date.accessioned2019-09-23T16:31:28Z
dc.date.available2019-09-23T16:31:28Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/7849
dc.identifier10.11603/2415-8798.2017.2.7849
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12453
dc.descriptionNowadays, the issues of etiology, pathogenesis, diagnosis and surgical treatment of such a combined pathology as nodular goiter and autoimmune thyroiditis (AIT) remain relevant. Autoimmune thyroiditis, as a background disease of nodular goiter, in which hypothyroidism almost always develops, has not yet been studied enough. Timely and accurate diagnosis of nodular forms of goiter against the background of autoimmune thyroiditis is important in the choice of the method of treatment of nodular thyroid pathology, indications, volume and nature of surgical treatment. All this causes the urgency of studies aimed at studying the features of pathogenesis and the course of nodular colloidal goiter against the background of autoimmune thyroiditis (NCGAIN). The presence of family forms of the disease and genealogical research data is evidence of the important role of the genetic factor in the pathogenesis of AIT [1011]. Confirming their opinion that as a result of a complete genetic scan, some loci associated with AIT were found, with the genes HLA (human leukocyte antigen) of the system and protein-4 associated with cytotoxic T-cells playing a key role in the predisposition, Lymphocytes (Cytotoxic T lymphocyte-associated-protein 4, CTLA4) [12-17]. But the influence of these genes on the overall genetic predisposition to AIT is only about 5 %.The aim of the study – to conduct an analysis of the frequency of polymorphic variants of the genes BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1 / Fas (rs2234767) in patients with thyroid gland pathology, taking into account its type (BACK, ASHP-adenoma of the thyroid gland), changes in functional active thyroid gland (euthyroidism, subclinical and clinical hypothyroidism) and the degree of thyroid gland enlargement (IB, II and III items).Materials and Methods. The frequency of polymorphic variants of the genes BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1 / Fas (rs2234767) in 125 patients operated on the thyroid nodular pathology with its species taken into account – changes in functional activity of the thyroid gland (euthyroidism, subclinical and clinical hypothyroidism) and the degree of thyroid gland enlargement (IB, II and III century). Also, 25 practically healthy donors were examined. Investigation of gene polymorphism was carried out by real-time polymerase chain reaction.Results and Discussion. Hyperplasia of the thyroid gland in patients in general, as well as in such with NGAIT, is associated with the wild A gene of the CTLA-4 gene (AA and AG genotypes): IB and III degree of hyperplasia were significantly more frequent in carriers of the AA genotype by 30.13 % and 26–35 % (χ2= 9.26, p = 0.01), and the degree of thyroid gland enlargement in patients with AG genotype is 33.52 % and 34.04 % (χ2= 12.34; P = 0.002), respectively. The pathology of the thyroid gland as a whole has an unreliable chance of inheritance depending on the polymorphism of the genes BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775) and APO-1 / Fas (rs2234767).Conclusions. The presence of a polymorphic variant of the CTLA-4 gene in the genome of a patient with an AG increases the risk of hyperplasia of the thyroid gland of the second degree twice (OR = 4.69, 95 % CI OR: 1.60–13.69, p = 0.004), whereas the carriage of the main allele in the homozygous state (AA-genotype), on the contrary, is effective preventive and makes the chances of hyperplasia of the thyroid gland of II-degree low in the surveyed population (OR = 0.46, 95 % CI OR: 0.09–0.73, p = 0.009). The remaining polymorphisms of the analyzed genes do not associate with risk neither NСGAIT, TA, nor thyroid function, or the degree of its increase.en-US
dc.descriptionНа сегодня вопросы этиологии, патогенеза, диагностики и хирургического лечения такой сочетанной патологии как узловой зоб и аутоиммунный тиреоидит (АИТ) сохраняют свою актуальность. Аутоиммунный тиреоидит, как фоновое заболевание узлового зоба, при котором практически всегда развивается гипотиреоз, на сегодня еще изучен недостаточно. Своевременная и точная диагностика узловых образований щитовидной железы (ЩЖ) на фоне АИТ имеет важное значение в выборе метода лечения узловой тиреоидной патологии, показаний, объема и характера оперативного лечения. Все это обусловливает актуальность исследований, направленных на изучение особенностей патогенеза и течения узлового зоба на фоне аутоиммунного тиреоидита. Наличие семейных форм заболевания и данные генеалогических исследований является доказательством важной роли генетического фактора в патогенезе АИТ. Подтверждают их мнение сведения о том, что в результате полного генетического сканирования были обнаружены некоторые локусы, ассоциированные с АИТ, при этом ключевую роль в предрасположенности играют гены HLA (human leukocyte antigen) системы и протеин-4, ассоциированный с цитотоксическими Т-лимфоцитами (Cytotoxic T lymphocyte-associated-protein 4, CTLA-4). Но влияние этих генов на общую генетическую предрасположенность к АИТ составляет лишь около 5 %.Цель исследования – провести анализ частоты полиморфных вариантов генов BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1 / Fas (rs2234767) у больных с патологией щитовидной железы с учетом ее вида (узловой коллоидный зоб на фоне аутоиммунного тиреоида (УКЗАИТ), аденомы щитовидной железы (АЩЗ)), изменений функциональной активности щитовидной железы (эутиреоз, субклинический и клинический гипотиреоз) и степени увеличения щитовидной железы (ІБ, II и III ст.).Материалы и методы. Проведен анализ частоты полиморфных вариантов генов BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1/FAS (rs2234767) у 125 больных, оперированных по поводу узловой патологии щитовидной железы с учетов ее вида – УКЗАИТ, АЩЗ, изменений функциональной активности щитовидной железы (еутиреоз, субклинический и клинический гипотиреоз) и степени увеличения щитовидной железы (ІБ, II и III ст.). Также обследовано 25 практически здоровых доноров. Исследование полиморфизма генов проводили методом полимеразной цепной реакции в режиме реального времени.ISSN 1681-276X. ВІСНИК НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 2017. № 271.Результаты исследований и их обсуждение. Гиперплазия ЩЖ у больных в целом, а также в таких с УКЗАИТ ассоциирует с диким А-аллелем гена CTLA-4 (АА- и AG-генотипы): ІБ и III степени гиперплазии достоверно чаще были у носителей ААгенотипа на 30,13 и 26 35 % (χ2=9,26; р=0,01), а ІІ степень увеличения щитовидной железы – у больных с AG-генотипом на 33,52 и 34,04 % (χ2=12,34; р=0,002) соответственно. Патология ЩЖ в целом имеет недостоверные шансы на наследование в зависимости от полиморфизма генов BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775) и APO-1/FAS (rs2234767).Выводы. Наличие в геноме больного AG полиморфного варианта гена CTLA-4 повышает риск гиперплазии щитовидной железы II степени вдвое (OR = 4,69; 95 % CI OR: 1,60–13,69; p=0,004), тогда как носительство основного аллеля в гомозиготном состоянии (АА-генотип) наоборот является эффективным предупредительным и делает шансы на гиперплазию щитовидной железы II степени низким в обследованной популяции (OR=0,46; 95 % CI OR: 0,09–0,73; p=0,009). Остальные полиморфизмы анализируемых генов не ассоциируют с риском ни АЩЗ, УКЗАИТ, ни функции ЩЖ, или степени ее увеличения.ru-RU
dc.descriptionНа сьогодні питання етіології, патогенезу, діагностики та хірургічного лікування такої поєднаної патології як вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит (АІТ) зберігають свою актуальність. Автоімунний тиреоїдит, як фонове захворювання вузлового зоба, при якому практично завжди розвивається гіпотиреоз, на даний час ще вивчено недостатньо. Очевидна роль генетичних факторів у їх розвитку. Своєчасна і точна діагностика вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) на фоні АІТ має важливе значення у виборі методу лікування вузлової тиреоїдної патології, показань, обсягу і характеру операційного лікування. Наявність сімейних форм захворювання і дані генеалогічних досліджень є доказом важливої ролі генетичного фактора в патогенезі АІТ. Підтверджують їх думку відомості про те, що в результаті повного генетичного сканування були виявлені деякі локуси, асоційовані з АІТ, при цьому ключову роль у схильності відіграють гени HLA (human leukocyte antigen) системи і протеїн-4, асоційований із цитотоксичними Т-лімфоцитами (Cytotoxic T lymphocyte-associated-protein 4, CTLA4). Але вплив цих генів на загальну генетичну схильність до АІТ становить лише близько 5 %.Мета дослідження – провести аналіз частоти поліморфних варіантів генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1/Fas (rs2234767) у хворих з патологією ЩЗ із урахуванням її виду (вузловий колоїдний зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту (ВКЗАІТ), аденоми щитоподібної залози (АЩЗ)), змін функціональної активності ЩЗ (еутиреоз, субклінічний та клінічний гіпотиреоз) та ступеня збільшення ЩЗ (ІБ, ІІ і ІІІ ст.).Матеріали і методи. Проведено аналіз частоти поліморфних варіантів генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1/ Fas (rs2234767) у 125 хворих, оперованих з приводу вузлової патології ЩЗ із урахуванням її виду – ВКЗАІТ, АЩЗ, змін функціональної активності ЩЗ (еутиреоз, субклінічний та клінічний гіпотиреоз) та ступеня збільшення ЩЗ (ІБ, ІІ і ІІІ ст.). Також обстежено 25 практично здорових донорів. Дослідження поліморфізму генів проводили методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу.Результати досліджень та їх обговорення. Гіперплазія ЩЗ у хворих загалом, а також у таких із ВКЗАІТ асоціює з диким А-алелем гена CTLA-4 (АА- і AG-генотипи): ІБ та ІІІ ступені гіперплазії вірогідно частіше були у носіїв АА-генотипу на 30,13 і 26,35 % (χ2=9,26; р=0,01), а ІІ ступінь збільшення ЩЗ – у хворих із AG-генотипом на 33,52 і 34,04 % (χ2=12,34; р=0,002) відповідно. Патологія ЩЗ загалом має невірогідні шанси на успадкування залежно від поліморфізму генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775) та APO-1/Fas (rs2234767).Висновки. Наявність у геномі хворого AG поліморфного варіанта гена CTLA-4 підвищує ризик гіперплазії ЩЗ ІІ ступеня удвічі (OR=4,69; 95 % СІ OR: 1,60–13,69; p=0,004), тоді як носійство основного алеля у гомозиготному стані (АА-генотип) навпаки є протективним і робить шанси на гіперплазію ЩЗ ІІ ступеня найнижчими в обстеженій популяції (OR=0,46; 95 % СІ OR:0,09– 0,73; p=0,009). Решта поліморфізмів аналізованих генів не асоціюють із ризиком ні АЩЗ, ВКЗАІТ, ні функції ЩЗ, чи ступеня її збільшення.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/7849/7416
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No 2 (2017)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 2 (2017)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 2 (2017)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2017.2
dc.subjectnodular colloidal goiter on the background of autoimmune thyroiditisen-US
dc.subjectthyroid adenomaen-US
dc.subjectfunctional stateen-US
dc.subjecthyperplasiaen-US
dc.subjectpolymorphisms of APO-1 / FASen-US
dc.subjectCTLA-4 and BCL-2 genes.en-US
dc.subjectузловой коллоидный зоб на фоне аутоиммунного тиреоидитаru-RU
dc.subjectаденома щитовидной железыru-RU
dc.subjectфункциональное состояниеru-RU
dc.subjectгиперплазияru-RU
dc.subjectполиморфизмы генов APO-1/FASru-RU
dc.subjectCTLA-4 и BCL-2.ru-RU
dc.subjectвузловий колоїдний зоб на фоні автоімунного тиреоїдитуuk-UA
dc.subjectаденома щитоподібної залозиuk-UA
dc.subjectфункціональний станuk-UA
dc.subjectгіперплазіяuk-UA
dc.subjectполіморфізми генів APO-1/FASuk-UA
dc.subjectCTLA-4 та BCL-2.uk-UA
dc.titleFREQUENCY OF POLYMORPHIC GENE VARIANTS IN PATIENTS WITH AUTOIMMUNE THYROIDITIS AND THYROID ADENOMAen-US
dc.titleЧАСТОТА ПОЛИМОРФНЫХ ВАРИАНТОВ ГЕНОВ У БОЛЬНЫХ АВТО-ИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ И АДЕНОМОЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫru-RU
dc.titleЧАСТОТА ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ У ХВОРИХ НА АВТО-ІМУННИЙ ТИРЕОЇДИТ І АДЕНОМУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record