ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ОКРЕМИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВИШІВ

Abstract

‘Primum non nocere’ (лат.), або українською «насамперед, не зашкодь» - старий, як світ, але як ніколи актуальний принцип медичної етики, приписують всесвітньовідомому лікарю Гіпократу. Шкода, нанесена пацієнту, свідомо або несвідомо, суперечить самому визначенню принципів лікування та медицини. Комунікативні хвороби, в яких механізм передачі інфекційного захворювання здійснюється від однієї особи до іншої шляхом простого контакту або фомітами, аерозольним шляхом, біологічними рідинами, або фекально-оральним шляхом, становлять загрозу для неінфікованого пацієнта у випадку хворого лікаря. Як наслідок розпаду СРСР у грудні 1991 році, Україні та іншим новоутвореним незалежним державам дісталася у спадок система контролю працівників чутливих спеціальностей, професійна діяльність яких пов'язана з виконанням соціально-значимих робіт, при яких законодавчо передбачено проведення обов'язкових періодичних профілактичних медичних обстежень з метою попередження розповсюдження певних інфекційних захворювань. Таким чином, в Україні запроваджено обов’язковий документ, а саме особиста медична книжка форма 1-ОМК, для працівників галузей, перелік яких строго регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я України № 280 від 23.07.2002 року, для проведення попередніх та щорічних медичних оглядів. Законодачими актами України чітко визначені категорії працівників та перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, працівники яких підлягають обов’язковому веденню особистої медичної книжки. До них належать особи, що перебувають у частому контакті з іншими людьми або продуктами харчування, наприклад, на підприємствах харчової промисловості та громадського харчування або торгівлі, водопровідних спорудах, об'єктах комунального обслуговування, у лікувально-профілактичних, навчально-виховних та дошкільних закладах. Серед досліджень на інфекційні захворювання, перевірка яких вноситься у форму 1-ОМК, слід відзначити бактеріальні посіви на золотистий стафілокок та кишкові інфекції, мікроскопію з метою виявлення ентеробіозу, аналіз калу на наявність яєць гельмінтів, реакцію Вассермана – діагностика сифілісу. Цікаво, що подібні принципи обов’язкового медичного обстеження застосовуються поверхнево у країнах західного світу, з головним акцентом на вакцинацію від певних інфекційних захворювань, що може бути пов’язано з захистом прав людини та конфіденційністю інформації щодо її стану здоров’я. Однак варто зазначити, що перефразований афоризм французького письменника Франсуа Ларошфуко - «Моя свобода розмахувати руками закінчується там, де починається ніс сусіда», в наші часи відображає принцип обмеження будь-якого права людини, який стверджує, що права однієї людини закінчуються там, де починаються права іншої. Тому концепцію недопущення інфікованого лікаря до професійної діяльності, з метою уникнення інфікування пацієнтів, навіть шляхом певного ущемлення прав та свобод лікаря, слід переглянути на світовому рівні, оскільки питання доцільності запровадження обов’язкових медичних оглядів з перевірки носійства збудників деяких інфекційних захворювань серед певних категорій працівників залишається відкритим у глобальному контексті.

Мета дослідження - показати доцільність проведення моніторингу окремих інфекційних захворювань серед студентів медичних вузів.