ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ СТОПІ
Abstract
Одним із найпоширеніших захворювань є цукровий діабет, а ведення пацієнтів із діабетичними ураженнями нижніх кінцівок залишається однією з актуальних проблем медицини в усьому світі.
Синдром діабетичної стопи та виразки, які виникають при цьому синдромі стають все більш серйозною проблемою охорони здоров’я як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, і є основною причиною госпіталізацій, а також основною причиною ампутацій нижніх кінцівок у діабетиків. Багатьом хворим на цукровий діабет, які мали виразку стопи проводять ампутацію кінцівки і вони стають інвалідами. Результати лікування багатьох пацієнтів із діабетичними виразками стопи залишаються незадовільними, що змушує лікарів постійно випробовувати нові методи і засоби загоєння.
Цукровий діабет разом із своїми ускладненнями викликає такі психоемоційні розлади, як депресія, загальна слабкість, дратівливість, неможливість зосередитися, неуважність, зниження лібідо та інші, які впливають на якість життя (ЯЖ) хворих. Оцінка ЯЖ є важливою не лише для визначення стану пацієнта на даний момент, а й може впливати на вибір тактики лікування, також можна спрогнозувати перебіг захворювання. Покращення прогнозу перебігу захворювання є основною метою лікування, збільшення тривалості та якості життя.
На даний час актуальною тенденцією є активне застосування реабілітаційних методів у комплексі з стандартним лікуванням. Фізіотерапія та кінезіотерапія можуть в деякій мірі замінити або суттєво обмежити потребу у медикаментозному лікуванні за рахунок самостійного лікувального ефекту або потенціювання дії ліків. Одним із таких методів є застосування світлотерапії поляризуючим світлом апарату Біоптрон, який має широкий спектр біологічних ефектів, що може впливати на різні ланки патологічного процесу. Також застосування різних методик кінезіотерапії за рахунок покращення кровообігу, який значно порушується при СДС, ефективно впливає на загоєння виразок на нижніх кінцівках.
Проблема дослідження і розробки нових доступних і високо ефективних способів лікування хронічних виразок у пацієнтів з ЦД та СДС, як і раніше, залишається актуальним питанням. У більшості випадків немає можливості досягти адекватної компенсації кровообігу тільки за допомогою стандартного лікування. У зв’язку з цим, з метою поліпшення кровообігу в тканинах, і як наслідок, покращення регенерації, доцільне використання комплексного лікування із застосуванням реабілітаційних методів.
Отже, актуальність і доцільність вибраної нами теми дослідження «Ефективність застосування методів фізичної терапії при діабетичній стопі» визначають ефективність світлотерапії поляризуючим світлом та кінезіотерапії за методикою Buerger–Allen.
Мета роботи – підвищити ефективність лікування синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет шляхом впливу на зменшення площі виразки і покращення якості життя пацієнтів при впроваджені в лікувальний процес використання поляризуючого світла апаратом Біоптрон та кінезіотерапевтичних вправ за методикою Buerger–Allen.