РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПРИ МАСОВОМУ НАДХОДЖЕНІ ПАЦІЄНТІВ НА РАННЬОМУ ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Abstract

Кваліфікаційна робота ґрунтується на ретроспективному досліджені, аналізу та узагальнення готовності приймальних відділень, та участі медичних сестер на всіх етапах сортування пацієнтів при масовому поступленні, враховуючи критичну ситуацію в Україні. Масові поступлення пацієнтів завжди були актуальним питанням і найслабшою ланкою в роботі кожного лікувального закладу, що звик працювати в штатному розкладі. Основним завданням наукової роботи, було дослідити слабкі ланки впровадження протоколу масового поступлення, та акцентувати увагу на їх вирішення. Медична сестра відіграє чи не малу роль в організації та забезпечені виконання протоколу, тому знання сортувальних системи, використання їх в практиці є особливим акцентом при функціонуванні лікарні в надзвичайній ситуації. Гіркий досвід показав, що готовність лікарень до масових поступлень розпочинається з моменту відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги , тому основні акценти при нашому дослідженні будуть проставлені на особливості функціонування даних відділень та ролі медичних сетер, організації проведення сортування та надання екстреної невідкладної допомоги травмованим пацієнтам різного ступеня важкості. Основним завдання при обмеженому ресурсі в системі охорони здоров’я, є використання медичного персоналу та технічного забезпечення, щоб надати якісну медичну допомогу, як найбільшій кількості пацієнтів та врятувати найбільше життів. Це можна досягнути завдяки використанню системи сортування та попереднього відпрацювання її на всіх етапах за допомогою стимуляційного навчання. Необхідність приймати правильні рішення, щодо розподілу ресурсів охорони здоров’я, коли потреби значно перевищують можливості, завжди було не простим завданням для всіх закладів охорони здоров’я, що були залучені в реагування при виникненні надзвичайного стану. Для вирішення питання масового поступлення залучаються всі рівні закладів охорони здоров’я, щоб забезпечити якісне втілення протоколу реагування при надзвичайні ситуації (НС). Незважаючи на те, що в виконання протоколу залучені всі працівники, важливо зрозуміти, що не всі потреби постраждалих, які поступають в даний лікувальний заклад (ЛЗ) можна задовольнити терміново, необхідно здійснити раціоналізацію з використанням відповідного інструменту орієнтування для максималізації переваг екстреного вручання в стан здоров’я пацієнта. Цей орієнтир, що визначає, яким чином мають використовуватися обмежені ресурси охорони здоров’я для отримання найбільшого ефекту, називається шкалою сортування. Іншими словами це означає «найбільше за найбільше». Цю мету частково можна досягнути за допомогою системи сортування але важливо, щоб медичні працівники розуміли її і використовували у своїй практиці [1]. Навіть у випадку наявності відповідної інфраструктури, покращення служби невідкладної медичної допомоги залишається важливим шляхом покращення якості та своєчасності медичних послуг для травмованих пацієнтів в масових випадках. Одним з способів для досягнення цього, як згадувалося вище є використання системи сортування та активне залучення медичних сестер. Одержаний цифровий матеріал опрацьовували з використанням програмного пакету STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), серійний номер диска BXXR303F737429FA-8. Використовували варіаційний та альтернативний аналіз. При варіаційному аналізі розраховували середнє арифметичне (M), середньоквадратичне відхилення та похибку середньої арифметичної (m). При альтернативному аналізі встановлювали частоту ознаки у відсотках (M) та її середню похибку (m). Вірогідність відмінностей оцінювали за параметричним критерієм Стьюдента для рівня значущості р0,05 Для виконання нашої роботи в аналіз було включено 150 медичних сестер лікарень з різним рівнем надання медичних послуг та різних відділень. До уваги брали загальний стаж роботи в відділенні, розподіл згідно вікових категорій та ставлення до проведення сортування при масовому надходженні пацієнтів в ВЕМД та досвід у проведенні сортування . В дослідження увійшли медичні сестри наступних відділень: екстреної (невідкладної) медичної допомоги n = 40 (26,63,6), реанімації та анестезіології n =60 (40,04,0), терапевтичне відділення n = 12 (8,02,2), оперативної хірургії n = 18 (12,0 2,7), постові медичні сестри n = 12(12,02,7), медичні сестри функціональних кабінетів n = 3 (2,011,2), інші n = 5 (3,331,5), що є статистично ймовірно та р <0.05. Медичних сестер було розподілено на три вікові категорії: від 20 -30 років n = 48 (32  6.7), від 31- 40 років n = 45 (30  6.8), від 41 до 50 років n = 57 (38  6.4) , для розуміння можливого досвіду та в подальшому аналізу стажу роботи. З отриманих даних, можемо відмітити, що медичні сестри вікової категорії від 41 до 50 років (38  6.4), домінували над іншими віковими категоріями, є статично вірогідним р <0.05 та підтверджує очікуваний результат. В опитування увійшло n= 55 (36.66  3.9), що мають стаж роботи до 5 років, від 5 до 10 років n=30 (220,0 3,3), від 10 до 20 років n= 37 ( 24.663.5) . Категорія медичних сестер від 20 до 30 років та більше 30років знаходяться в одному статистичному діапазоні n = 14 (9,33 2,4). При аналізі стажу роботи медичних сестер згідно відділень, анкет та статистичного аналізу, можна зробити наступні висновки, що в відділенні екстреної (невідкладної) допомоги домінують медичні сестри з стажем роботи від 10 до 20 років n= 20 (54,058,2), медичні сестри - до 5років n = 10(18.18  5.2) від 5 до 10 років n= 10(33,38,6), що статистично стаж роботи медичних сестер від 5 до 10 років переважає над 5 роками. В відділені екстреної та невідкладної медичної допомоги переважали медичні сестри вікової категорії від 41- 50 років, в відділені реанімації та інтенсивної терапії також домінувала ця вікова категорія, хоча в більшості випадків стаж роботи в цих відділеннях, був значно менше від очікуваного. Наступним етапом необхідним для налаштованості медичних сестер до участі у сортуванні був складений опитувальник, з акцентами на попередній досвід у сортуванні та прогнозованості на майбутню можливу участь при масовому надходженні пацієнтів. З отриманих результатів: повністю погодилися брати участь у сортуванні n= 9 (14,064,2), та при необхідності n= 3 (9,37  5,2), що є надзвичайно мізерними показниками. Щоб збільшити співвідношення в більш позитивну сторону, керівництву лікарні необхідно ставити акцент на медичних сестер, їхньому навчанні та активній участі при НС, коли весь ресурс та доцільне його використання, прямо пропорційно впливає на виживання пацієнтів.