ДІАГНОСТИКА ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ МАСИВНИХ КРОВОТЕЧ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ШОЦІ У ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ (за досвідом надання медичної допомоги під час ведення бойових дій по стримуванню збройної агресії російської федерації проти України)

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглядаються особливості участі медичної сестри у складі лікарської бригади при проведенні діагностики та інтенсивної терапії воїнам України, які отримали поранення під час ведення бойових дій проти російських агресорів. Робота виконана на матеріалах особистої участі авторки у функціонуванні підрозділу медичної допомоги (передової мобільної лікарсько-сестринської бригади) під час бойових дій на Бахмутському напрямку. В основу дослідження покладено аналіз клінічного перебігу травматичного шоку у пацієнтів з вогнепальним пораненням кінцівок на догоспітальному етапі, а саме – транспортування до ПХГ/ВМГ. Роботу виконано під час російсько-Української війни у 2015-2016 роках та 2022-2023 роках. Поранених було розділено на 2 групи в залежності від року надання допомоги та медичних протоколів, що на той час використовувались. Вихідні показники системної гемодинаміки та шокового індексу істотно не відрізнялися в двох групах, тому групи визнані однорідними. До складу першої групи увійшло 24 військовослужбовців з пораненнями кінцівок з розвитком масивної кровотечі та геморагічного шоку, яким надавали медичну допомогу під час транспортування до медичних установ реанімобілем у 2015-2016 роках. Плече евакуації у цій групі складало 1-2 години. Пораненим застосовували інфузійну терапію кристалоїдними та колоїдними розчинами. До другої групи увійшло 25 військовослужбовців з пораненнями кінцівок, розвитком масивних крововтрат та геморагічного шоку, яким надавали допомогу під час транспортування до медичних установ реанімобілем у 2022-2023 роках. Плече евакуації у цій групі складало 20-30 хвилин. Їм застосовували інфузійно - трансфузійну терапію із використанням розчинів кристалоїдів, еритроцитної маси та плазми крові. Установлено, що між показниками гемодинаміки, притаманними пораненим бійцям в першій та другій групі до- та після проведення інфузійно-трансфузійної терапії існує статистично значуща різниця. Проте, між 1 та 2 групах на етапі передачі пацієнтів також існує істотна статистична значущість (Р ≤ 0,05), що свідчить про клінічну перевагу тактики переливання компонентів крові при геморагічному шоці над використанням колоїдних розчинів.