АНАЛІЗ ОБІЗНАНОСТІ ЖІНОК ДІТОРОДНОГО ВІКУ ЩОДО ПРИЧИН ПЕРЕДЧАСНОГО НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ

Abstract

Дана кваліфікаційна робота присвячена вивченню та аналізу обізнаності жінок репродуктивного віку про основні причини передчасних пологів та народження недоношених немовлят, адже навчання жінок є важливою частиною медсестринського процесу в профілактиці даної патології. У роботі проведено аналіз основних причин недоношеності у світі, сучасних міжнародних і вітчизняних досліджень щодо впливу різних чинників на частоту недоношеності та вивчено і вперше оцінено обізнаність українських жінок дітородного віку щодо цього. На основі отриманих результатів запропоновано удосконалений підхід щодо актуального завдання медсестринства, а саме профілактики та навчання жінок причин недоношеності залежно від віку та освіти. Народження недоношених немовлят залишається поширеною проблемою у світі і незважаючи на можливості сучасної медицини та удосконалення методів діагностики, лікування та виходжування немовлят, їх частота у світі не знижується, а смертність серед цієї групи немовлят домінує. Загалом, у світі значна кількість наукових досліджень присвячена вивченню зв’язку між різноманітними чинниками такими як шкідливі звички, психологічний стан, різноманітними захворюваннями, харчовим статусом, та навіть рівнем освіти жінок з передчасними пологами. Значна увага приділяється вивченню ефективності медсестринського догляду за немовлятами та навчанню їх матерів/доглядальників. Проте, практично не зустрічається досліджень, які б оцінювали загальні знання жінок про причини недоношеності, адже самоусвідомлення та розуміння вагітною можливих наслідків дозволить більш ефективно проводити медсестринське спостереження та навчання і відповідно попередити виникнення передчасних пологів. У зв’язку цим нами було проведено опитування 68 жінок, віком від 19 років до 49 років, який в середньому був 31,8 ± 8,0 років. Усі учасники дослідження дали добровільну згоду на участь в дослідженні та були поінформовані про його мету. Жінки заповнили анонімну анкету, розроблену автором самостійно, що містила 21 питання про причини недоношеності та такі дані, як вік, освіта, сімейний та соціальний стан, наявність дітей, стан здоров’я. Усі жінки були поділені на групи залежно від рівня освіти: до групи з повною вищою освітою увійшло 37 опитаних (54,4%), до осіб із середньою чи середньою спеціальною освітою було включено 31 респондентку (45,6%). Враховувався також і вік учасниць: 24 роки і менше – ранній репродуктивний вік (n=18), 25-34 роки – середній репродуктивний вік (n=25), 35 років і вище – пізній репродуктивний вік (n=25). При аналізі знань жінок використано міжнародну систему оцінки: менше 10 % респондентів відповіли правильно – погані / дуже низькі знання, від 10 % до 29 % опитаних знали відповідь – знання нижче середнього або недостатня обізнаність, 30 % - 69 % - середній рівень знань / достатня обізнаність, 70 % - 90% – знання вище середнього або добра обізнаність та 90 % і вище – відмінні знання / висока обізнаність. Аналізуючи результати опитування виявлено, що жінки різного віку та рівня освіти не відрізнялися між собою за сімейним і матеріальним станом та наявністю дітей. Трохи більше половини обстежених були одружені (69,1%) та мали дітей (66,2%), а ще 11,8% були або намагалися завагітніти; більшість мала середній (60,3%) матеріальний статус. Частота випадкових вагітностей (26,5%) була нижчою порівняно із загально світовою (48%), проте зростала із віком та домінувала у жінок 35 років і старших. Народження недоношеної дитини чи немовляти із масою тіла менше як 2500 г (17,6% та 11,8% відповідно) були вищими за всеукраїнські показники, проте співставними із світовою статистикою (від 4% до 16,0%), переважали у жінок 35 років і старших, і не залежали від отриманої освіти. Половина (57,4%) опитаних мали ті чи інші ускладнення під час попередніх вагітностей, що може бути причиною недоношеності в опитаних жінок. Ця частота зростала із віком, та переважала у жінок із вищою освітою. Окрім того, частота генітальних захворювань загалом була вищою у жінок із вищою освітою. Тоді як щодо екстрагенітальної патології такого зв’язку виявлено не було. Серед екстрагенітальної патології домінували розлади маси тіла, а на 2-у місці була АГ та інші СС захворювання, частота яких не залежала від віку чи рівня освіти. Основним зовнішнім соціальним чинником, що може призводити до недоношеності були стрес чи відчуття тривоги у 70,6% респондентів, що в значній мірі пов’язано із війною, адже опитування проводилося в 2022 – 2023 роках співпадає із загально-українськими даними Встановлено, що жінки мали різні знання щодо різних причин невиношування / передчасних пологів, що відрізнялися від віку чи рівня освіти респондентів. Хоча більшість опитаних знали про мінімальний термін між вагітностями в 2 роки, проте його важливість частіше відмічали жінки раннього репродуктивного віку (77,8%) порівняно із іншими віковими групами (36,0% та 40,0%) (р<0.05). Опитані із вищою освітою були краще обізнані щодо впливу урогенітальних інфекцій (80,0%) та стресу (73,1%) порівняно із особами із середньою освітою (54,2 % та 45,8% відповідно) (р<0.05). Загалом, більшість опитаних продемонстрували середні знання щодо основних причин невиношування, які практично не відрізнялися залежно від віку, проте різнилися залежно від рівня освіти. Зокрема, жінки віком ≤24 років дещо рідше показували середні знання, та частіше виявляли недостатню обізнаність порівняно із іншими віковими групами, проте достовірної статистичної різниці виявлено не було. У жінок із вищою освітою частіше спостерігалися добрі знання, порівняно з опитаними із середньою освітою, у яких переважав середній рівень знань. Виявлено, що високі / відмінні знання не були продемонстровані жодною із учасниць, тоді як низькі знання щодо окремих чинників були у жінок із середньою освітою. Важливим виявилася обізнаність щодо додаткового прийому фолієвої кислоти та заліза. Встановлено, що жінки 25-34 років були краще обізнані щодо додаткового прийому фолієвої кислоти під час вагітності порівняно із іншими віковими групами, що може бути пояснено тим, що вони були більш насторожені щодо ймовірної вагітності, адже 16,0 % респондентів цієї групи були вагітні а ще 8,0% намагалися завагітніти на момент опитування, тоді як в інших вікових групах таких було значно менше. Важливим виявилося, що незважаючи на в загальному достатні знання (66,2%) щодо преконцепційного прийому фолієвої кислоти, фактично значно менше жінок (38,3%) її приймали (p<0.05). Профілактичне вживання синтетичної фолієвої кислоти має важливе медико-соціальне значення в профілактиці розвитку вад нервової трубки, тому враховуючи відсутність обов’язкової фортифікації продуктів харчування нею, медичні сестри повинні звернути особливу увагу на інформування жінок дітородного віку щодо її прийому. Це стосується усіх, не залежно від освіти чи віку, адже нами не було виявлено різниці щодо цього. Несподіваними виявились результати опитування щодо профілактичного прийому заліза під час вагітності. Більшість респондентів вважали, що його треба приймати перед вагітністю (47,1%), а не під час (27,9%) (р<0.05). Тоді як, згідно рекомендацій ВООЗ, необхідно приймати 30-60 мг заліза під час вагітності, причому більш висока доза бажана в країнах, де частота анемії у вагітних складає ≥40% від загальної кількості. Отже, медичним сестрам необхідно проводити навчання причин недоношеності щодо яких жінки продемонстрували недостатню чи низьку обізнаність, а саме: віку жінки до 18 років, чи віку після 50 років, народження недоношеної дитини в анамнезі, багатоплідної вагітності, відсутності соціальної підтримки. Додатково жінки із середньою освітою потребують інформування щодо фізичного / психічного насилля, пізнього чи відсутнього антенатальнього медичного нагляду та негативного впливу зовнішнього середовища (радіація, токсини, тощо). Важливим є навчання жінок, що планують вагітніти / вагітних щодо правильного збалансованого харчування, адже в кожного є різні уявлення щодо цього і це є більш важливим, ніж додатковий прийом різних вітамінів чи мінералів. Щодо останніх, все ж таки необхідним є поширення знань щодо щоденного прийому 400 мкг синтетичної фолієвої кислоти усім жінках репродуктивного віку в Україні поки не введена обов’язкова фортифікація продуктів харчування. Особливої уваги потребує інформування вагітних щодо профілактичного прийому 30 мг заліза для попередження розвитку анемії, яка є однією із найчастіших причин розвитку ускладнень під час вагітності та недоношеності.

This study focuses on the awareness of reproductive-age women regarding the causes of premature birth. The education of women plays a crucial role in the nursing process for preventing this pathology. In this study, we analyzed the primary causes of prematurity worldwide, as well as the current international and national researches regarding the impact of various factors on the frequency of prematurity. Additionally, it assesses the awareness of Ukrainian women of childbearing age regarding this issue for the first time. Based on the findings, a more effective approach for nurses is proposed, specifically focusing on prevention and education for women of different ages and educational backgrounds about the causes of prematurity. The issue of preterm birth continues to be a widespread problem globally. Despite advancements in modern medicine and improvements in diagnostic, treatment, and care methods for babies, the frequency of preterm births remains high and mortality rates among this group are concerning. A significant amount of scientific research is dedicated to understanding the relationship between various factors, such as unhealthy habits, psychological state, diseases, nutritional status, and even the education level of women, and the occurrence of premature birth. Additionally, there is a focus on studying the effectiveness of nursing care for premature infants and the training of their mothers or caregivers. However, there is a lack of studies evaluating women's general knowledge about the causes of prematurity. This is concerning because a pregnant woman's self-awareness and understanding of potential consequences can lead to more effective nursing monitoring and training, ultimately preventing premature birth. In this study, we surveyed 68 women aged 19 – 49 years, with an average age of 31.8 ± 8.0 years. All participants provided voluntary consent and were informed of the study's purpose. They completed an anonymous questionnaire, consisting of 21 questions about the causes of prematurity, as well as demographic information such as age, education, family and social status, presence of children, and health status. The participants were divided into two groups based on their level of education: 37 (54.4%) had completed higher education, while 31 (45.6%) had secondary or secondary special education. Additionally, the participants were categorized by age: 18 were in the early reproductive age group (24 years and under), 25 were in the middle reproductive age group (25-34 years), and 25 were in the late reproductive age group (35 years and older). To assess the women's knowledge, we used an international assessment system: less than 10% of respondents had poor/very low knowledge, 10-29% had below average/insufficient knowledge, 30-69% had average/sufficient knowledge, 70-90% had above average/good knowledge, and 90% and above had excellent/high knowledge. After analyzing the survey results, it was discovered that there were no significant differences among women of different ages and education levels in terms of family and financial status, as well as the presence of children. The majority of the participants were married (69.1%) and had children (66.2%), with an additional 11.8% either currently pregnant or trying to conceive. Most of the participants also reported having an average material status (60.3%). It was noted that the rate of accidental pregnancies (26.5%) was lower than the global average (48%), but increased with age, particularly among women aged 35 and older. The rate of premature births or infants with a body weight of less than 2500 g was higher in surveyed women (17.6% and 11.8%, respectively) compared to the all-Ukrainian average level, but similar to global statistics (ranging from 4% to 16.0%). These premature births were more common among women aged 35 and older, and were not influenced by their level of education. Out of the interviewees, 57.4% experienced some complications during previous pregnancies, which were found to be a potential cause of prematurity in the women interviewed. This percentage increased with age and was more prevalent among women with higher education. Additionally, women with higher education had a higher frequency of genital diseases. However, no correlation was found between extragenital pathology and education level. Among extragenital pathology, body weight disorders were the most common, followed by hypertension and other cardiac diseases, which frequency did not vary based on age or education level One of the primary external social factors that can contribute to premature birth is stress or anxiety, as reported by 70.6% of respondents. This is likely linked to the ongoing war, as the survey was conducted in 2022-2023 and aligns with nationwide data in Ukraine. The study revealed that women had varying levels of knowledge about the causes of premature birth, which were related to their age or education level. While the majority of respondents were aware of the recommended minimum period of 2 years between pregnancies, this was emphasized more by women in the early reproductive age group (77.8%) compared to other age groups (36.0% and 40.0%) (р<0.05). Respondents with higher education were more knowledgeable about the impact of urogenital infections (80.0%) and stress (73.1%) compared to those with secondary education (54.2% and 45.8%, respectively) (p<0.05). Overall, the majority of respondents had average knowledge of the main causes of miscarriage, with no significant variation by age but a notable difference by education level. Specifically, women aged ≤24 years were less likely to have average knowledge and more likely to have insufficient knowledge compared to other age groups, although this difference was not statistically significant. Women with higher education were more likely to have good knowledge compared to those with secondary education, who had an average level of knowledge. However, none of the participants demonstrated high or excellent knowledge, and women with secondary education had low knowledge regarding some factors. The awareness of additional folic acid and iron intake has been found to be different. It was established that women aged 25-34 were better informed about the need for additional folic acid intake during pregnancy compared to other age groups. This could be explained by their higher level of concern about potential pregnancy, as 16.0% of respondents in this group were pregnant and an additional 8.0% were trying to conceive at the time of the survey, while this was significantly lower in other age groups. It is important to note that despite the overall sufficient knowledge (66.2%) about preconceptional folic acid intake, significantly fewer women (38.3%) actually took it (p<0.05). The preventive use of synthetic folic acid has medical and social importance in preventing neural tube defects. Considering the lack of mandatory fortification of food products with folic acid, nurses should pay special attention to informing women of childbearing age about its intake. This applies to all women, regardless of education or age, as no difference was found in this regard. The results of the survey about the preventive intake of iron during pregnancy were unexpected. The majority of respondents believed that iron should be taken before pregnancy (47.1%), rather than during (27.9%) (р<0.05). However, according to WHO recommendations, it is necessary to take 30-60 mg of iron during pregnancy, with a higher dose being desirable in countries where the prevalence of anemia in pregnant women is ≥40% of the total population. Therefore, it is crucial for nurses to teach women about additional iron intake during pregnancy. Therefore, it is necessary for nurses to conduct training on the causes of preterm birth, as women have demonstrated insufficient or low awareness, such as woman's age being under 18 or over 50, a history of giving premature birth, multiple pregnancies, and lack of social support. Additionally, women with secondary education should be informed about physical and mental violence, late or absent antenatal medical supervision, and the negative effects of environmental factors such as radiation and toxins. It is important to educate women who are planning to become pregnant or are already pregnant about proper balanced nutrition, as there are varying ideas on this topic and it is more important than taking additional vitamins or minerals. In regards to the last one, it is still necessary to spread knowledge about the daily intake of 400 mcg of synthetic folic acid to all women of reproductive age in Ukraine until mandatory food fortification is implemented. Special attention should be given to informing pregnant women about the preventive intake of 30 mg of iron for anemia prevention, which is one of the most common causes of complications during pregnancy and prematurity