Науковий репозитарій Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
    • українська
    • English
  • українська 
    • українська
    • English
  • Ввійти
Перегляд матеріалів 
  •   Головна сторінка DSpace
  • Відкритий науковий архів
  • Кваліфікаційні роботи. Спеціальність 227 "Фізична терапія, ерготерапія"
  • Перегляд матеріалів
  •   Головна сторінка DSpace
  • Відкритий науковий архів
  • Кваліфікаційні роботи. Спеціальність 227 "Фізична терапія, ерготерапія"
  • Перегляд матеріалів
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.

МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІЙ БАЛАНСУ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ

Thumbnail
Переглянути
кваліфікаційна робота (1.550Mb)
Дата
2024
Автор
Скільська, Уляна Любомирівна
Метадані
Показати повний опис матеріалу
Короткий опис(реферат)
Актуальність дослідження. Збереження людської рівноваги є складним завданням і дуже важливим у житті людини. Підтримання рівноваги – це єдиний нервово-руховий процес, який потребує нелінійного контролю з часовими затримками, у яких центральна нервова система має забезпечувати стабільність і точність протягом часток секунди. Щоб вирішити це складне завдання, центральна нервова система створює синергетичні м’язові стратегії у формі навчання та використовує ці стратегії, коли це потрібно для виконання різних завдань балансу. Ці стратегії були широко вивчені теоретично та експериментально. Збалансоване положення тіла є частиною повсякденної діяльності та пов’язане з кожним рухом. Втрата рівноваги може сильно вплинути на здоров'я людини. Оскільки рівновага є складним фізіологічним процесом, що включає взаємодію багатьох органів тіла, і захворювання цих органів можуть призвести до руйнування рівноваги та, таким чином, вплинути на повсякденне життя людей, саме тому вивчення людської рівноваги, діагностика та реабілітація захворювань і спорт мають велике значення. Здатність зберігати рівновагу можна перевірити за допомогою функціональних методів, щоб перевірити наявні проблеми з рівновагою та оцінити ризик падіння. Цей метод оцінки надає цінну інформацію про поточні показники рухової координації людини. Хоча функціональні тести є практичними з точки зору невеликої кількості необхідного обладнання та інструментів, вони за своєю суттю суб’єктивні, оскільки більшість тестів не використовують прилади. Дослідження рівноваги пацієнта в основному положенні стоячи залишається найбільш потрібним у клінічній практиці та спорті, оскільки це обстеження технічно набагато простіше. Це також дозволяє отримати доступ до величезної кількості клінічно цінної інформації. Утримання рівноваги тіла стоячи є динамічним процесом. Тіло людини, що стоїть, здатне до майже невидимих і добре помітних коливальних рухів у різних площинах. Вивчення вертикальної постави людини стало актуальним завданням для розробки методів діагностики та лікування різноманітних дисфункцій центральної нервової системи та рухових органів людини. При вивченні рухових дій людини використовуються різні методи дослідження. В даний час для оцінки вертикальної постуральної стабільності використовуються комп'ютеризовані методи вимірювання стійкості, які полягають у реєстрації положення проекції загального центру маси на площину опори. Стабільні методи реєстрації, а також інші методи та моделі (електроміографія під час стояння, вплив аферентної стимуляції стопи на якість вертикального постурального контролю, електроенцефалографія, усунення платформи, на якій стоїть досліджуваний) дозволили сформулювати такі ідеї: Збереження вертикальної пози як одна з функцій руху. Стійкість постави визначається за такими показниками діаграми стійкості: числом помахів тіла і середнім періодом помахів за хвилину, траєкторією коливань загального центру мас тіла. За допомогою сучасного обладнання та програмного забезпечення в області дослідження рівноваги ми можемо вивчати часову ритмічну структуру спортивних рухів, біомеханічні характеристики техніки спортивних рухів, рівновагу та силу м’язів. Суттєве зростання кількості бойових дій та терористичної діяльності в Україні викликає численні питання у хірургів щодо організації та надання медичної допомоги постраждалим від мінно-вибухових поранень (МВТ). Наразі спостерігається значне зростання кількості постраждалих від мін та вибухів. Крім того, більшість ранньої стаціонарної допомоги надається в цивільних лікарнях поблизу місць бойових дій. Клініко-епідеміологічна характеристика кола постраждалих МВТ Показано, що внаслідок сучасних бойових дій постраждали люди найбільш працездатного та активного віку, переважно чоловіки. Співвідношення поранених військовослужбовців до мирних жителів становить 3:1, що певною мірою суперечить даним світових досліджень і потребує додаткової перевірки. Опосередковані оцінки тяжкості ушкодження та реакції організму потерпілого на виникнення ушкодження свідчать про те, що ушкодження було значним і потребує подальшого вивчення.
URI
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18320
Колекції
  • Кваліфікаційні роботи. Спеціальність 227 "Фізична терапія, ерготерапія" [57]

DSpace software copyright © 2002-2016  DuraSpace
Контакти | Зворотній зв'язок
Theme by 
Atmire NV
 

 

Перегляд

Всі матеріалиФонди та колекціїЗа датою публикаціїАвториЗаголовкиТемиКолекціяЗа датою публикаціїАвториЗаголовкиТеми

Мій профіль

ВвійтиЗареєструватися

DSpace software copyright © 2002-2016  DuraSpace
Контакти | Зворотній зв'язок
Theme by 
Atmire NV