Вплив основних тригерів розвитку та загострення бронхіальної астми у дітей на клінічний перебіг хвороби

Abstract

Метою магістерської роботи було удосконалення діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей віком від 6 до 14 років шляхом вивчення та аналізу тригерів, які сприяють розвитку бронхіальної астми та виникненню її нападів. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: провести аналіз особливостей перебігу бронхіальної астми у дітей в сучасних умовах, ідентифікувати ключові фактори, які викликають погіршення стану хворих; вивчити особливості неонатального періоду у дітей з бронхіальною астмою; проаналізувати сімейний анамнез та професійні ризики батьків, які могли сприяти розвитку бронхіальної астми у дітей і вплинути на перебіг захворювання; проаналізувати вплив середовищних факторів на розвиток нападу БА у хворих дітей; встановити взаємозв'язки між факторами розвитку бронхіальної астми у дітей та характером перебігу захворювання; проаналізувати фізичний розвиток, результати шкірних алергопроб у дітей, хворих на БА. Робота грунтується на аналізі та узагальненні літературних даних; проведенні опитування серед батьків або опікунів 95 дітей віком від 6 до 14 років, які страждають на бронхіальну астму, і лікувалися в педіатричному відділенні КП "Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства" з метою збору інформації про чинники, які сприяли розвитку хвороби і викликали напади ядухи; аналізі медичних карт пацієнтів з бронхіальною астмою для встановлення взаємозв'язків між тригерами та характером перебігу захворювання; статистичному аналізі для виявлення статистично значущих зв'язків між тригерами тарозвитком і нападами бронхіальної астми. Аналіз літературних даних показав, що бронхіальна астма залишається одним з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у дітей. Її висока поширеність і вплив на якість життя пацієнтів та їх родин вимагає глибокого дослідження факторів, що сприяють виникненню та загостренню захворювання (Антипкін Ю.Г., 2016, Беш Л.В. 2018). Встановлено, що БА є спадковим багатофакторним захворюванням, формування якого відбувається при взаємодії генетичних факторів та факторів навколишнього середовища, провідна роль в якій належить генетичній «схильності» до розвитку захворювання [Банадига Н. В., 2017; Іванова Л.А., 2018]. На сьогодні проблемами сучасної світової та вітчизняної педіатрії залишаються гіподіагностика й пізня діагностика БА у дітей, особливо на рівні первинної ланки надання медичної допомоги. У 1/3 дітей, незважаючи на тривало існуючі клінічні симптоми захворювання, БА не діагностується вчасно (Global Initiative for Asthma, 2017). Враховуючи важливість цієї проблеми для дитячого населення, дослідження та аналіз тригерів розвитку хвороби та виникнення нападів астми є актуальним завданням, що покликане сприяти вдосконаленню профілактики, своєчасної діагностики та лікування даного захворювання. В роботі висвітлено актуальність обраної теми, яка обумовлена великою поширеністю бронхіальної астми, зростанням захворюваності на бронхіальну астму дітей, що вимагає глибшого вивчення і розуміння причин та механізмів розвитку хвороби та її загострень. Бронхіальна астма негативно впливає на якість життя не тільки дитини, але і її сім'ї, зокрема через погіршення фізичного та психологічного стану. Підкреслено медико-соціальне значення цієї хвороби. Різноманітність етіологічних чинників та сприяючих факторів розвитку хвороби та її загострень вказує на необхідність індивідуального підходу: цей підхід є важливим, оскільки враховує можливу індивідуальну вразливість пацієнтів та визначає фактори, які сприяють нападам, що може допомогти в призначенні індивідуалізованого лікування та профілактики. Показана роль медичної сестри в проведенні саносвітньої роботи з батьками, опікунами і хворими дітьми щодо профілактики захворювання чи його загострення. Результати дослідження дозволять розширити знання щодо особливостей негативного впливу конкретних чинників ще з раннього періоду дитинства, розвитку схильності до алергії, а в подальшому – розвитку захворювання. В роботі подані результати проведеного анкетування батьків і опікунів 95 дітей, хворих на бронхіальну астму, щодо факторів ризику і етіологічних чинників розвитку хвороби. Проаналізовано медичні карти хворих дітей. Проведено аналіз клініко-анамнестичних даних пацієнтів, включаючи історію життя і медичного анамнезу. Особливий акцент був зроблений на скаргах пацієнтів, а саме: наявність і характер кашлю: чи був кашель вдень, вранці, або вночі; чи був він сухим, вологим, постійним, чи супроводжувався виділенням харкотиння; наявність нападів ядухи та час їх виникнення; використання ліків для полегшення симптомів та частота їх прийому. Аналізували скарги щодо супутніх алергічних захворювань, такі як алергічний риніт, кон'юнктивіт, алергічний дерматит (симптоми, пов'язані зі шкірними алергічними реакціями). Під час аналізу анамнестичних даних враховували особливості перебігу захворювання в анте- та неонатальному періодах, вік початку симптомів, дату госпіталізації до лікарні та тривалість захворювання. Сімейний анамнез доповнювався інформацією про професійні ризики та інші захворювання батьків, які можуть впливати на стан здоров'я дитини. Шляхом анкетування отримували інформацію про перший рік життя дитини, особливу увагу приділяли способу вигодовування, алергічним реакціям, фізичному та психомоторному розвитку, а також дані щодо профілактичних щеплень та реакцій на них. Ретельно аналізували перенесені дитиною інфекційні захворювання (кір, вірусний гепатит, вітряна віспа, скарлатина, туберкульоз, респіраторні захворювання, включаючи гострий та обструктивний бронхіти), їх частоту. Визначали сезонність, кількість, тяжкість та тривалість нападів сухого кашлю чи ядухи, а також провокуючі фактори, такі як фізичні навантаження, стреси, зміна погоди, контакт з алергенами, інші фізичні фактори. Враховували наявність таких тригерних чинників як домашні тварини, рослини, побутовий пил та інше. Проаналізовано дані щодо місця проживання дітей і середовищних умов, в яких вони знаходилися. Враховували результати шкірних алерготестів під час ремісії, досліджували фізичний розвиток дітей. Аналіз отриманих результатів показав, що 37 (38,00%) дітей мали неконтрольований або частково контрольований перебіг хвороби 33 пацієнти (34,70%), у 23 (24,21%) спостерігалися нічні напади ядухи. У половини обстежених дітей (50,52%) був обтяжений генетичний анамнез по материнській лінії, у 26,31% - по батьківській, а в 14,23% пацієнтів бронхіальною астмою хворіли обоє родичів. Харчова алергія на першому році життя виявлена у 45 дітей (47,37%), інсектна – у 23 дітей (24,21%), медикаментозна – у 27 пацієнтів (28,42%). У 32 випадках (32,63%), остаточний діагноз було встановлено пізніше, ніж виникли перші симптоми бронхообструкції, з середньою затримкою на рік. З'ясовано, що 26 пацієнтів (27,36%) мали інтермітуючий перебіг бронхіальної астми, у 33 дітей (34,7%) був легкий персистуючий перебіг. Середньотяжкий персистуючий перебіг хвороби спостерігався у 32,63% пацієнтів, а тяжкий було виявлено у 5 випадках (5,2%). Після проведення оцінки фізичного розвитку пацієнтів було виявлено, що майже половина хлопчиків (48,68%) та більше половини дівчаток (64,29%) мали середні показники зросту. За оцінкою індексу маси тіла, було встановлено, що недостатня маса тіла виявлялася у 30,84% хлопчиків та у 71,42% дівчат. В умовах підвищеної вологості і наявності плісняви на стінах помешкань проживали 41% дітей із бронхіальною астмою, 36% пацієнтів проживали в будинках, в яких ремонт не проводився протягом більш ніж 10 років. Наявність килимів в помешканні вказали 91,57% дітей з бронхіальною астмою, подушок з пуху та пір'я - 38,94% обстежених дітей. На наявність кімнатних рослин в приміщенні, де знаходяться хворі діти, вказали 8,42% респондентів. У кімнатах 20,59% обстежених дітей було виявлено акваріуми з рибками, у 7,14% - птахів та інших тварин (кішки, собаки, гризуни), яких утримували 35,29% дітей з бронхіальною астмою. Аналіз видів тварин, яких тримали в помешканнях, показав, що діти з бронхіальною астмою найчастіше контактували з котами та продуктами догляду за ними (корм, наповнювачі тощо). За результатами виявлення гіперчутливості до побутових алергенів, встановлено, що майже одна третина підлітків, які страждають на бронхіальну астму, мали позитивну реакцію на домашній пил (35,78 % - 34 пацієнта) та кліща побутового пилу Dermatofagoides pteronissinus (29,47 % - 28 дітей). Гіперчутливість до епідермісу кота була виявлена в 23,15 % випадків (22 дитини), а до пуху та пір'я - в 17,89 % (17 дітей). При оцінці рівня гіперчутливості, був виявлений сильний прямий кореляційний зв'язок між гіперчутливістю до епідермальних алергенів домашнього пилу та алергенів кліщів побутового пилу Dermatofagoides pteronissinus ( r= 0,75, p<0,05), а також помірний зв'язок з Dermatofagoides farina (r= 0,59, p<0,05). Серед алергенів, які зустрічаються у побуті, найважливішими є алергени, які містяться у домашньому пилу (кліщі побутового пилу Dermatofagoides pteronissinus та Dermatofagoides farina), а також алергени, які містяться в пуху та пір'ї і у вовняних виробах. Щодо епідермальних алергенів, то найважливішими є алергени, які містяться в шкірі котів, собак та кролів. Проведено аналіз рівня гіперчутливості до рослинного пилку у 95 дітей, хворих на БА (на момент проведення тестування у цих дітей не було загострень захворювання). За результатами шкірного алергенного тестування виявлено, що гіперчутливість до пилкових алергенів виявлена у 88 % обстежених пацієнтів (84 дитини). Пилок амброзії виявився основним регіональним фактором сенсибілізації, і гіперчутливість до нього виявлялася найчастіше - 58,94 % випадків (56 пацієнтів). Встановлена також сенсибілізація до пилку соняшника (21,05 % - 20 дітей) і пилку кукурудзи (18,94 % - 18 дітей). Усім хворим було проведено дослідження рівня загального імуноглобуліну Е та еозинофільного катіонного протеїну. Було встановлено підвищений рівень еозинофільного катіонного протеїну у 29,47% (n=29) дітей з бронхіальною астмою. У 70,52% (n = 67) обстежуваних виявлено підвищений рівень загального імуноглобуліну Е. Кореляційний зв'язок між рівнем загального імуноглобуліну Е та еозинофільним катіонним протеїном становив 0,29, p < 0,05. Таким чином, особливістю перебігу бронхіальної астми в сучасних умовах є високий відсоток дітей з неконтрольованим (38%) або частково контрольованим перебігом захворювання (58%). У третини пацієнтів (32 випадки, 32,63%), виявлена запізніла діагностика зіхворюванняостаточний діагноз було встановлено пізніше, ніж виникли перші симптоми бронхообструкції, з середньою затримкою на рік.Практично у всіх дітей (91 %) був обтяжений генетичний анамнез щодо бронхіальної астми, який поєднувався з наявністю алергічного анамнезу на першому році життя (100 %). Більшість хворих дітей (77 %) проживали в сирих, з пліснявою приміщеннях (41 %), довгий час не ремонтованих будинках (36%), з килимами (91,57%) та подушками з пуху та пір'я (38,94%). Хворі діти мали контакти з рибками в акваріумах (20,59%), птахами (7,14%), іншими тваринами (кішки, собаки, гризуни), яких утримували 35,29% дітей з бронхіальною астмою. Встановлено, що третина підлітків, які страждають на бронхіальну астму (35,78%), мали позитивну реакцію на домашній пил та кліща побутового пилу Dermatofagoides pteronissinus (29,47 %). Гіперчутливість до епідермісу кота була виявлена в 23,15 % випадків, а до пуху та пір'я - в 17,89 % випадків. Гіперчутливість до пилкових алергенів встановлена у 88 % обстежених. Пилок амброзії виявився основним регіональним фактором сенсибілізації, і гіперчутливість до нього виявлялася найчастіше - 58,94 % випадків, сенсибілізація до пилку соняшника була у 21,05 % дітей, до пилку кукурудзи - у 18,94 % пацієнтів. Було встановлено підвищений рівень еозинофільного катіонного протеїну у 29,47% хворих дітей, у 70,52% виявлено підвищений рівень загального імуноглобуліну Е та встановлено вірогідний кореляційний зв'язок між цими показниками. Результати оцінки фізичного розвитку пацієнтів показали, що показники зросту переважно знаходились в межах середніх значень: у 48,68% хлопчиків та у 64,29% дівчаток. За оцінкою індексу маси тіла, було встановлено, що недостатня маса тіла виявлялася у 30,84% хлопчиків та у 71,42% дівчат. Аналіз отриманих в дослідженні результатів вказує на необхідність проведення санпросвітньої роботи серед батьків, опікунів, дітей щодо сприяючих факторів та етіологічних чинників розвитку бронхіальної астми та необхідності проведення профілактичних заходів та дисциплінованого підходу до лікування дітей, хворих на бронхіальну астму.