Аналіз фармакотерапії антибіотиками респіраторної патології у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу

Abstract

На сьогоднішній день антибіотикорезистентність мікроорганізмів є серйозною загрозою для здоровʼя людності за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя. ІД І типу є максимально ресстрованим ендокринним розладом у всьому світі і в Україні, а структурні зміни складу ротоглоткового мікробіому є сприяючим фактором розвитку запальних захворювань. Даній категорії хворих на амбулаторному етапі при ГРЗ призначають антибіотики. Найчастіше це азитроміцин 11(44,0 %). Провідне місце у структурі мікробіому ротоглотки пацієнтів з ІД II типу займають стрептококи, котрі за результатами бактеріологічного дослідження, домінували у мікробіомі у різних комбінаціях. О-гемолітичні стрептококи висівались найчастіше (64, 0 %). Стрептококи, що виділені із ротоглотки пацієнтів на амбулаторному етапі лікування, виявились найчутливішими до цефтріаксону - 18 (64,29 %) амоксациліну та левоміцетину 15 (53,60 %), і азитроміцину (25,0 %). Резистентність була максимально виражена до цефтазидиму - 19 (67,86 %) та азитроміцину - 13 (46,43 %). У стаціонарі цефалоспорини призначали практично вдвічі частіше ніж на догоспітальному етапі: 32,00 % та 69,23 % відповідно, тому стаціонарне лікування респіраторної патології у пацієнтів з Ш призначенням АБЗ є фактором додаткового ризику контамінації слизових оболонок верхніх дихальних шляхів лікарняними штамами мікроорганізмів та сприяє розвитку дисбіотичних змін та кандидозу.