Моніторинг в системі громадського здоров’я як основа дослідження здоров’я населення

Abstract

Із метою забезпечення продуктивного моніторингу за якістю здоров’я населення потребу вбачаємо у створенні стратегії покращення моніторингу за якістю здоров’я населення, цілі якої полягають у покращенні нормативно-правового керування системи моніторингу за якістю здоров’я населення; створенні інституційної моделі моніторингу за якістю здоров’я населення з чітким з ясування завдання та повноважень усякого суб’єкта; створенні алгоритму функціонування системи моніторингу за якістю здоров’я населення; створенні національної програми набірного скрінінгу якості здоров’я, яка б сприяла оцінці загальної якості організму людини, уточнення вроджених або набутих захворювань та факторів ризику усіляких захворювань; запроваджені якісного моніторингу за неінфекційними захворюваннями; створенні та затвердженні методів та показників моніторингу за якістю здоров’я населення та створенні програмних алгоритмів, що здатні опрацьовувати великий обсяг інформації. Створено набір показників, які слід використовувати задля моніторингу за якістю здоров’я населення в розрізі методів моніторингових досліджень, зокрема показники здоров’я будемо бачити з трьох позицій: медичні показники здоров’я, демографічні показники здоров’я та показники медичного обслуговування, в розрізі методу порівняльних оцінок, збору та аналізі статистичної інформації про якість здоров'я населення, соціологічного методу. Запропоновано покращити форму опису усякого показника (Паспорт Індикаторів), та прогнозувати такі показники: опис індикатора; метод розрахунку; джерела і шляхи отримання інформації; суб’єкти, відповідальні за збір інформації та продукування звітності; поради щодо застосування показників задля ухвалення відповідальних рішень, методологія аналізу та трактування проблем, що підлягають розгляду.