Особливості системи кровообігу в осіб з різною теплочутливістю

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вивченню теплочутливості у молодих осіб віком 17-20 років, особливостей функціонування системи кровообігу, автономної регуляції, адаптаційного потенціалу та стресостійкості у них. Встановлено різні рівні теплочутливості у молодих людей віком 17-20 років. Встановлено більшу активність симпатичного відділу автономної нервової системи в осіб із вищою теплочутливістю, а в обстежуваних із нижчою – переважання тонусу парасимпатичної. Виявлено, що центральна гемодинаміка у молодих осіб із вищою чутливістю до тепла характеризується інтенсивнішою і неекономною діяльністю. У групі обстежуваних із нижчою теплочутливістю її робота є оптимальною і не напруженою. Досліджено, що в молодих осіб віком 17-20 років із вищою теплочутливістю периферійна гемодинаміка характеризується зниженням тонусу магістральних судин, більшою еластичністю артерій середнього калібру, посиленням артеріального кровонаповнення верхніх кінцівок, а також нижчим тонусом артерій середнього і дрібного калібру. А в осіб із нижчою чутливістю до тепла у вихідному стані достовірно менші час швидкого кровонаповнення і середня швидкість повільного кровонаповнення, а після теплової проби суттєвої зміни показників не виявлено, що вказує на достатню стійкість функціонування системи кровообігу у них. Встановлено, що особи з нижчою чутливістю до тепла мають вищий за середній рівень функціонального резерву серця, а також краще кисневе забезпечення організму, а обстежувані з вищою – нижчий за середній ступінь резервних можливостей та гіршу функцію кардіореспіраторної системи. Досліджено, що в осіб із нижчою чутливістю до теплового фактора – задовільний адаптаційний потенціал, а в обстежуваних із вищою – спостерігається напруження механізмів адаптації, тобто пристосувальна діяльність їх організму здійснюється на межі можливостей і є ризик зриву адаптаційних процесів. Встановлено, що стресостійкість молодих людей із вищою теплочутливістю є меншою, а в осіб із нижчою чутливістю до теплового впливу – більшою. Отримано математичну модель прогнозування рівня теплочутливості, яка враховує найбільш значущі фактори, які впливають на встановлення вищої та нижчої чутливості до тепла (запитання опитувальника 1-6; відносне значення потужності хвиль низької частоти у % у серцевому ритмі після теплової проби; потужність спектру високочастотного компонента варіабельності у % від загальної потужності коливань до теплової проби; потужність спектру високочастотного компонента варіабельності у % від загальної потужності коливань після теплової проби; частота серцевих скорочень до теплової проби та частота серцевих скорочень після теплової проби), тому використання її дозволить вчасно виявляти осіб, які особливо сприйнятливі до дії підвищеної температури навколишнього середовища. Досліджено, що прийом рослинних адаптогенів покращує функціональний стан серцево-судинної системи осіб із вищою теплочутливістю.