Прогнозування віддалених наслідків негоспітальної пневмонії, спричиненої COVID-19, залежно від індексу коморбідності Чарлсона
Abstract
У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розв’язання актуального завдання, яке полягало у встановленні основних лабораторних змін при негоспітальній пневмонії різної категорії складності, спричиненої SARS-CoV-2, залежно від коморбідної обтяженості та прогнозуванні якості життя через 1 рік після виписки. Проаналізовано лабораторні показники пацієнтів з негоспітальною пневмонією різної категорії складності, спричиненою SARS-CoV-2, залежно від коморбідної обтяженості та методами статистичного аналізу здійснено прогнозування якості життя в осіб із перенесеною пневмонією, зумовленою COVID-19, через 1 рік після виписки. Доповнено наукові дані щодо особливостей перебігу негоспітальної пневмонії, спричиненої SARS-CoV-2, зокрема, виявляється вірогідний вплив високої коморбідної обтяженості на рівень еритроцитів, лейкоцитів та ШОЕ у хворих на пневмонію. Гострофазові показники запалення, а також показники вуглеводного, печінкового обміну та ниркового профілю вірогідно зростають зі збільшенням категорії складності пневмонії та прямо асоціюються з індексом Чарлсона. Встановлено зниження якості життя пацієнтів через 1 рік після перенесеної негоспітальної пневмонії 3 і 4 категорії складності, спричиненої SARS-CoV-2, при цьому загальний стан здоров’я таких осіб з високим індексом коморбідності був вірогідно нижчий стосовно даних при низькому індексі Чарлсона. Вперше доведено асоціацію підвищених гострофазових показників запалення, показників загального аналізу крові, ниркового профілю у гострому періоді хвороби зі зниженням фізичного компонента здоров’я через 1 рік після виписки зі стаціонару хворих з негоспітальною пневмонією при COVID-19. Проведений ROC-аналіз довів, що індекс коморбідності менше 3 балів у гострому періоді захворювання є маркером низької якості життя пацієнтів із пневмонією, зумовленою COVID-19, через 1 рік після виписки.