ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВІТАМІНУ D З ПСИХОЕМОЦІЙНИМ СТАНОМ ТА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЖІНОК У ВОЄННИЙ ЧАС

Abstract

Збройна агресія має негативнінаслідкищодо фізичного та психічного здоров'ялюдей. До психологічних наслідків війни відносять: страх, тривожність, депресію, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), травми, а також втрати близьких людей. Для більшості людей воєнний конфлікт спричинюєпсихологічну напругу, яка погіршує життєздатність, особливо у жінок, які є більш вразливими то даних порушень. Депресію розглядають як одне з найбільш поширених психічних розладів у воєнний час, що спричиняє погіршення життєздатності та працездатності. Сьогодні від депресії страждають близько 264 мільйонів людей у всьому світі, жінки страждають частіше ніж чоловіки (у співвідношенні - 2:1). Достовірність частішої клінічної депресії у жінок пояснюється їхньою фізіологією, та психоемоційною конституцією. В Україні фіксується особливо високий рівень депресії у порівнянні з іншими Європейськими країнами. Кожен 8 дорослий (12,4%) повідомив про клінічні симптоми депресії. Поширеність депресії майже вдвічі більша серед жінок (16,2%), ніж серед чоловіків (8,7%). Загальновідомо, що однією з головних функцій вітаміну D є регуляція мінерального обміну та забезпечення нормальної структури і функціонування кісткової тканини. Дані літератури свідчать про його взаємозв’язок з вуглеводним таліпідним обмінами, імунним статусом. Роль вітаміну D в організмі є багатогранною. Згідно з статистичними даними до 80% людства потерпають від недостатності вітаміну D - це підтверджує, що недостатність вітаміну D є загальносвітовою проблемою. Дана проблематика є актуальною для України також. За даними дослідження Поворознюка зі співавт. (2019 рік) лише 4,6% жителів України мали достатній рівень; у 13,6% виявлено недостатність вітаміну D; у 81,8% – дефіцит вітаміну D. Низькі показники рівня вітаміну D пов’язують з підвищеним ризиком розвитку серйозних захворювань зокрема: остеопорозу, патології серцево-судинної і нервової системи, порушень вуглеводного обміну, цукрового діабету, автоімунних захворювань та інших. Останні дослідження свідчать про те, що вітамін D виконує важливу роль у підтриманні фізичного та психічного здоров'я людей. Зростає наукова думка, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з патофізіологією депресії. Метою нашого дослідження було проаналізувати психоемоційний стан та показники якості життя жінок у воєнний час. Вивчити взаємозв’язок рівня вітаміну D у сироватці крові з ступенем вираженості симптомів депресії і тривоги та показниками якості життя у жінок. Групу порівняння склали 17 жінок репродуктивного віку, віком від 18 до 35 років, середній вік становив 26,5 ± 2,8 років. Критеріями виключення з дослідження було: прийом полівітамінних комплексів, що містять вітамін D та його аналоги, а також антидепресантів протягом останніх 6 місяців; відвідування країн з високою інсоляцією або солярію протягом останніх 6 місяців; наявність соматичних захворювань на стадії загострення; вагітність та лактація протягом останніх 12 місяців. Для дослідження особливостей психоемоційного стану у жінок ми використовували комплексну методику, яка включала наступні опитувальники, а саме:оцінкапоказників якості життя у жінок за допомогою опитувальника SF-36 (Неаlth Status Survey), оцінка та ступінь вираженості тривоги та депресії оцінювали за госпітальною шкалою HADS (The Hospital Anxiety and Depression Scale), вираженість депресії за шкалою MADRS (Montgomery-Asberg Depression Rating Scale). Під час клінічного обстеження вимірювали антропометричні дані у жінок: ріст, масу тіла, окружність талії, окружнiсть стегон та визначали iндекс маси тіла. Данi об’єктивного обстеження вказали, що в основній групi переважали пацієнтки з надмiрною масою тіла та з абдомінальним ожирiнням. Надмірна маса тіла спостерігалася у 40,4 % жінок та у 24,9% ожиріння: ОЖ I ступеня –21,2%, ОЖ II ступеня –3,7% випадків. Поширеність психотравмуючих факторів серед обстежених пацієнток згідно анамнезу виявила, що несприятливий мікроклімат в сім’ї зустрічався у 17,3% випадків: відмічалися напружені стосунки з родичами, лежачі хворі родичі, втрата рідних та близьких знайомих була відмічена у 11,6% жінок, побиття спостерігалося у 5,7% пацієнток. Проблеми на роботі, періодичний психоемоційний стрес вказали 13,5% жінок, 5 жінок вказали на втрату роботи. Втрата житла та відсутність матеріальної підтримки спостерігалась у 15,3% жінок. Жінки під час війни переживають різноманітні види психотравм, які впливають на їх фізичне та психічне здоров'я, що стимулює розвиток тривоги, страху, депресії та інших психологічних проблем. Проте у 19 (36,6%) жінок не було виявлено психотравмуючих факторів. Наступним напрямком нашого дослідження було вивчення основних показників якості життя жінок за допомогою загального опитувальника SF-36. За результатами оцінювання субшкал вираховували сумарний фізичний та психічний показник здоров’я. Порівняльна характеристика засвідчила, що у жінок основної групи показники якості життя були нижчими, від показників контрольної групи. Аналіз якості життя жінок виявив: низький рівень життя в 30,8 % жінок, середній рівень життя в 51,4% жінок, на високий рівень життя вказали 17,8% жінок. Фізичний компонент здоров'я (PCS) у жінок основної групи був значно знижений і становив (64,33бали), у контрольній групі він був відповідно вищим – 82,19 бали. Низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що фізична активність жінок є значно обмеженою в теперішній час. Про те, повсякденна діяльність не обмежена фізичним станом жінок, тому рольове фізичне функціонування (RP) по шкалі SF-36 були в межах норми.Біль (BP) є характерною ознакою больового синдрому. У пацієнток контрольної групи спостерігалася не висока вираженість больових відчуттів, показник був в межах норми і становив 89,16 бали. Варто зауважити, що рівень шкали болю (BP) впливає на якість життя, цей показник у жінок основної групи був нижчим і становив – 67,71 бали, що обумовлено наявністю нейровегетативних, вазомоторних симптомів, що виникають з віком та посилюються на фоні широкомасштабної збройної агресії в Україні. Оцінка жінками стану свого здоров’я за розділом загальне здоров’я (GH) була зниженою у всіх обстежених жінок. У основній групі спостерігалися статистично достовірно нижчі бали порівняно з контрольною групою, показник загального здоров’я був нижчий на17%, дані зміни можна пояснити віковою інволюцією організму та наявністю супутньої патології. Фізична активність зменшена на 27%, рольове фізичне функціонування на 42% відповідно. Оцінка за розділом «життєздатність» (VT) –відчуття повних сил і енергії відмітили лише 4,6% жінок контрольної групи та 2,8% жінок основної групи. Навпаки, знесиленими і втомленими себе відмічали більшість обстежених жінок. В основній групі цей показник становив (48,23 бали), у контрольній групі (51,18 балів). Низькі бали у всіх жінок за шкалою « життєва активність» (VT) свідчать про зниження життєвої активності під час воєнної окупації, що обумовлено: надзвичайно стресовим часом для людей, особливо для тих, хто безпосередньо залучений до конфлікту або перебуває під загрозою.Відзначався середній рівень соціального функціонування (SF) у обстежених жінок контрольної групи і становив 77,13 бали та відповідно у основній групі 68,18 бали. Низькі бали свідчать про обмеження соціалізації, зниження рівня спілкування у зв’язку з погіршенням фізичного та емоційного стану. Вихідні показники за шкалою «рольове емоційне функціонування» (RE), тобто оцінка, за якою емоційний стан сприяє виконанню професійної роботи або іншої повсякденної діяльності - була статистично достовірно зниженою у двох групах. Середній бал за цією шкалою становив 64,35 бали у контрольній групі та у основній групі - 58,76 балів. Мало місце зниження емоційного тонусу, зниження мотивації займатися роботою, що обумовлено погіршенням емоційного стану. Психічне здоров’я (MH) характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, загальний показник позитивних емоцій. Відносно низькі показники, у жінок основної групи - 53,29 бали, були нижчими в порівнянні з контрольною групою - 72,86 бали, свідчать про наявність тривожних переживань та ознак депресії, почуттям засмученості й виснаженості душевно. З початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну, майже кожен українець зазнав неминучого негативного впливу війни на ментальне здоров'я. Насьогодні актуальність проблеми психічного здоров’я в Україні зумовлена реаліями життя. Загальний показник психічного компоненту здоров’я (РCS) був достовірно нижчий за показник фізичного компоненту здоров'я (PCS) у всіх обстежених жінок. В основній групі становив (55,65 балів), у контрольній групі (69,23бали). Узагальнені показники фізичного та психологічного компонентів здоров’я в якості життя жінок, свідчать про відносно низькі показники здоров’я. Потрібно зазначити, що психологічний компонент здоров’я респондентів перебував на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає відповідних корекційних програм. Самооцінка психоемоційного стану за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) виявила у жінок прояви психопатологічної тривоги та депресії, які знаходилися у діапазоні субклінічно виражених симптомів, з вищими показниками тривоги у пацієнток основної групи (16,9±3,7 балів) та депресії (13,9±3,8 балів). Уконтрольній групі показник рівеня тривоги становив (11,1±1,8 балів), рівень депресії від норми відхилялися незначно та становив (8,2±2,3 бали). Тривожний стан виявлено у переважної кількості жінок основної групи – 81,4 % опитуваних і лише у 16 % осіб контрольної групи. Субклінічний рівень тривоги зареєстровано у 64,7% основної групи жінок, у 10,2% пацієнток контрольної групи. Вираженість психопатологічної тривоги на рівні тривожного розладу зафіксовано у17% пацієнток основної групи та 5,8% жінок контрольної групи. Серед жінок контрольної групи виявлено субклінічну депресію у 2,5% випадків, депресивні прояви легкого ступеню у 8,9% пацієнток основної групи, поєднання тривоги та депресії встановлено у 11,7% жінок. У жінок в яких виявлено депресивні розлади для вимірювання важкості симптомів депресії, використовували шкалу Монгомері-Асберг (MADRS). За результатами обстежень депресивний синдром було виявлено у 40,4% випадків. Серед обстежених пацієнток у 25,1% виявили депресивний епізод легкого ступеня, у 11,5% – депресивний епізод помірного ступеня та у 2 пацієнток - великий депресивний епізод. Наступним етапом нашої роботи була оцінка рівня вітаміну D у сироватці крові. У жінок контрольної групи нормальний рівень виявлено у 17,6 % обстежуваних, недостатність вітаміну D діагностована у 52,9%, дефіцит вітаміну Dу 29,5% жінок. В основній групі середнє значення вітаміну D було 21,41 нг/мл, достатній рівень вітаміну D виявлено у 17,2% жінок, недостатній рівень у 54,3% та D-дефіцит у 28,5% жінок. Отримані дані, свідчать про широке поширення недостатності вітаміну D серед жінок репродуктивного та перименопаузального віку. За допомогою кореляційного аналізу були виявлені кореляційні зв’язки між рівнем вітаміну D в сироватці крові та вираженістю психоемоційних симптомів, зокрема з тривожним синдромом за госпітальною шкалою HADS (r=0,41) та депресивним синдромом за субшкалою депресії (r=0,32). При проведенні аналізу основних параметрів опитувальника з оцінки якості життя (SF-36) було встановлено кореляційний взаємозв’язок помірної сили (r=0,36) між рівнем вітаміну D та фізичним компонентом здоров’я (PCS) та між рівнем вітаміну D і психічним компонентом здоров’я (MCS) (r=0,39). Отже, недостатня кількість вітаміну D має важливий вплив як на фізичний та психологічний стан здоров’я жінок так і на якість їх життя, що підкреслює необхідність регулярного динамічного контролю в сироватці крові та його вживання з метою заповнення виявленого дефіциту. Медичні сестри відіграють важливу роль у підтримці жіночого здоров’я. Однією з актуальних ролей медичної сестри є забезпечення психоемоційної підтримки жінок у період військової агресії. Нами розроблено практичні рекомендації для медичних сестер з питань покращення психоемоційного стану жінок, які включають: реалізацію психологічної консультативної допомоги в наданні якісної доступної інформації про психічний розлад пацієнта і необхідні стандарти терапії; педагогічне втручання (спрямоване на мотивацію хворих до активної діяльності, і проведення психоосвітньої роботи з родичами пацієнтів); сімейні інтервенції, допомога у більш ефективному подоланні проблем за допомогою родинних комунікацій та сімейної підтримки; арт-терапія яка сприяє творчому вираженню та отриманні естетичного задоволення; покращення соціального функціонування (позитивне переосмислення складної життєвої ситуації,позитивні емоції, релаксаційні вправи). Отже, методи підтримки психічного здоров'я жінок в періоді військової агресії мають бути комплексними та індивідуалізованими. Вивчення взаємозв’язку між рівнем депресії, тривоги та рівнем вітаміну D в сироватці крові, підкреслюють.