Патофізіологічні аспекти перебігу ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарда та його корекція композиційною сумішшю похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину

Abstract

Дисертація присвячена проблемі вивчення патогенетичних механізмів розвитку експериментального ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарду та ефективності їх корекції гелем композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину. На підставі широкого комплексного вивчення поглиблено існуючі уявлення і отримано нові дані про патогенез розвитку гострого адреналінового ураження міокарда та його вплив на реактивність організму у віддалені терміни спостереження. Доведено, що адреналінова кардіоміопатія супроводжується суттєвими змінами неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності організму, що виявляється ознаками суттєвого пригнічення захисних механізмів організму у проміжку 3-7 доби спостереження. Виявлено, що гостре адреналінове пошкодження міокарда змінює характер метаболічної активності у дермальних тканинах: активує процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та викликає напруження всіх ланок антиоксидантного захисту, сприяє активації цитолітичних процесів та пригніченню синтезу нуклеїнових кислот. Встановлено механізми фармакологічної дії нового засобу із комплексним характером впливу – композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину, розроблено її зручну для застосування гелеву форму, та у порівняльному аспекті оцінено ефективність її дії. Встановлено, що вказаний засіб володіє значними антимікробними та антифунгіцидними властивостями, виразним антиексудативним, мембранопротекторним потенціалом, пригнічує процеси ПОЛ, активує антиоксидантну систему, нормалізує стан тканин рани, зменшуючи антигенне навантаження на специфічні та неспецифічні системи захисту організму. Проведено дослідження перебігу експериментального інфекційного ранового процесу на тлі адреналінового пошкодження міокарду, виявлено, що він проходить з домінуванням деструктивних процесів та невираженими ексудаційними явищами, в умовах сповільненого початку активної проліферації грануляційної тканини, а, відповідно, здовжених термінів загоєння. Визначено, що щоденне застосування гелевої форми композиційної суміші дозволяє активізувати процеси некролізу та добитися його закінчення у ті ж часові терміни, що і в контролі перебігу ранового процесу.