Патогенетичні особливості перебігу цукрового діабету 2 типу у поєднанні з ожирінням та артеріальною гіпертензією
Короткий опис(реферат)
У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розв’язання актуального завдання, яке полягає у встановленні основних патогенетичних особливостей коморбідного перебігу цукрового діабету 2 типу у поєднанні з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Встановлено вірогідно вищі значення інсуліну та НОМА індексу при поєднаному перебігу цукрового діабету 2 типу (ЦД2) з надмірною масою тіла та артеріальною гіпертензією проти даних при ЦД2 та нормальній масі тіла (р<0,05). Показано, що на вуглеводний обмін при ЦД2 впливає як артеріальна гіпертензія, так і індекс маси тіла, що підтверджується встановленими вірогідними змінами показників вуглеводного обміну. Відмічено, що як надмірна маса тіла/ожиріння, так і артеріальна гіпертензія впливають на вираженість порушень ліпідного обміну, проте у міру збільшення індекса маси тіла зростає кількість хворих на ЦД2 з дисліпідеміями, які характеризуються виходом за межі цільових значень рівня триацилгліцеролів (ТГ) та холестеролу не ліпопротеїнів високої щільності (ХС-не-ЛПВЩ), тоді як у більшості пацієнтів із ЦД2 та артеріальною гіпертензією за межі цільових значень виходить лише концентрація ТГ. Запропоновано оптимальні граничні точки ROC кривої для значень ліпідного профілю, які визначають відносний ризик макроваскулярних ускладнень у пацієнтів із ЦД2 в поєднанні з субклінічним гіпотиреозом: ТГ>1,65 ммоль/л, ХС-не-ЛПВЩ>3,74 ммоль/л і залишкового холестеролу (РХС)>0,74 ммоль/л.
Встановлено, що наявність алелі С гена IRS1 (rs2943640) як в гомозиготному, так і в гетерозиготному станах може підвищувати ризик виникнення коморбідного перебігу цукрового діабету 2 типу, ожиріння та артеріальної гіпертензії. Показано, що у хворих на ЦД2 незалежно від наявності С чи А алеля гена IRS1 (rs2943640) на показники вуглеводного обміну впливає коморбідність, зокрема, ожиріння та артеріальна гіпертензія. Аналіз показників ліпідограми залежно від наявності алелей С/А гена IRS1 (rs2943640) у хворих, включених у дослідження, показав вірогідно нижчу концентрацію ХС ЛПВЩ (на 20,3 %, р=0,029) та вищу ХС-не-ЛПВЩ (на 39,4 %, р=0,042) у носіїв С алелі, стосовно носіїв А алелі гена IRS1 (rs2943640). Встановлено, що у носіїв С алелі гена IRS1 вірогідно вища концентрація ТГ (на 164,6 %) та РХС (на 161,4 %) у хворих на ЦД2 та ожиріння, стосовно пацієнтів з ЦД2. При цьому у носіїв СС генотипу найвищю виявляється концентрація ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС-не-ЛПВЩ та РХС, а найнижчими – рівень ХС ЛПВЩ, стосовно носіїв СА і АА генотипів гена IRS1 (rs2943640). У хворих на коморбідний перебіг ЦД2, ожиріння та АГ, носіїв АА генотипу, стосовно пацієнтів з ЦД2 вірогідно вища концентрація ЗХС (на 27,5 %), ХС ЛПНЩ (на 36,3 %), ТГ (на 119,6 %), ХС-не-ЛПНЩ (на 49,8 %) та РХС (на 119,6 %), вірогідно нижча – концентрація ХС ЛПВЩ (на 29,1 %).