МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ І ДИЗАДАПТАЦІЙНИХ ЗМІН СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА ПРИ ЙОГО ТОКСИЧНИХ УРАЖЕННЯХ
Abstract
Дисертація присвячена комплексному морфологічному вивченню закономірностей адаптаційних та дизадаптаційних процесів в серцевому м’язі дослідних тварин при дії на їхній організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю. Наведено теоретичне узагальнення відмінностей структурно-функціональних особливостей міокарда білих щурів залежно від їхньої чутливості до гіпоксії. Встановлено, що довготривала дія на організм тварин чотирихлористого вуглецю та хлориду кадмію призводить до виражених морфологічних змін міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено при цьому істотне зростання мас частин серця, дилятацію їхніх камер, збільшення в них відносних об’ємів стромальних структур, уражених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів, зменшення резервних об’ємів шлуночків, секреторної активності кардіоміоцитів передсердь, капілярно – кардіоміоцитарних відношень, зниження пропускної здатності артерій, приносної та обмінної ланок мікрогемоциркуляторного русла, розширення його венозної частини, ендотеліальну дисфункцію та гіпоксію. З’ясовано, що в умовах інтоксикації хлоридом кадмію більш виражені морфологічні зміни виникають у лівому шлуночку та лівому передсерді, а чотирихлористий вуглець у більшому ступені уражає правий шлуночок та праве передсердя. При тривалому отруєнні тварин досліджуваними хімічними факторами більш виражені структурні зміни у частинах серця домінують у білих щурів з низькою стійкістю до гіпоксії.
Collections
- Дисертації [151]