КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ БІЛІАРНОГО ГЕНЕЗУ В ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ, ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ
Abstract
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове наукове вирішення завдання – підвищення ефективності лікування хворих на хронічний біліарний панкреатит із супутнім ожирінням на основі оцінки основних клініко-патогенетичних аспектів і механізмів формування трофологічної недостатності, а також розробки диференційованих програм комплексного лікування із включенням препарату метадоксину та курсу багатоголчастої різнометалевої поверхневої аплікації. Визначено вплив біліарних чинників (функціональні розлади біліарної системи, некалькульозний холецистит, перенесена в анамнезі лапаротомічна та малоінвазивна холецистектомія) на формування зовнішньосекреторних порушень підшлункової залози, трофологічних розладів (білковий, ліпідний, вітамінний обміни, анемічний синдром) і якість життя при хронічному панкреатиті у поєднанні з ожирінням. Запропоновано, оцінено і доведено ефективність диференційованих медикаментозних програм корекції виявлених порушень з включенням препарату гепатопротекторної дії метадоксину і курсу багатоголчастої різнометалевої поверхневої аплікації на основі покращення основних клінічних синдромів, структурного стану печінки і підшлункової залози, показників трофологічного статусу, підвищення якості життя, корекції дисбалансу оксидантно-антиоксидантної системи, порушень калікреїн-кінінової системи і ендотоксикозу. Розроблено новий спосіб оцінки функціональної спроможності підшлункової залози шляхом обрахунку сумарного показника копрограми, вираженого у балах; математичні формули прогнозування кількісного значення жорсткості підшлункової залози на основі врахування клініко-анамнестичних і лабораторних параметрів.