КЛІНІКО–ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРЕІНДУКЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ШИЙКИ МАТКИ У ВАГІТНИХ ЖІНОК

Abstract

Дисертація присвячена питанню комплексної допологової підготовки шийки матки у вагітних жінок. Проведено детальний порівняльний аналіз ефективності найбільш вживаних методів преіндукційної підготовки в різних групах вагітних. Порівнювалися особливості періоду підготовки шийки матки, основні клінічні показники перебігу пологів та післяпологового періоду, частота кесарева розтину, гнійно-запальні ускладнення в обстежених жінок, стан новонароджених, ефективність та безпечність різних методів підготовки. Проводилося визначення рівня в крові простагландинів Е2 та F2, їх співвідношення, рівня естрадіолу та тестостерону і їх співвідношення. Вперше було встановлено взаємозв’язок між станом вегетативної нервової системи, базальним тонусом матки, росто-ваговим коефіцієнтом та методом вибору допологової підготовки. Доведено, що використання в якості преіндукційної підготовки осмотичних ділататорів, дає змогу зменшити побічні ефекти у вагітних з патологічним прелімінарним періодом, про що свідчить наближення співвідношень ПГЕ2 : ПГF2 до величин, характерних для кінця доношеної вагітності. Патогенетично та клінічно обгрунтовано недоцільність преіндукційної підготовки естрогенним фоном у жінок-ваготоніків з ожирінням, та ефективність цього методу у вагітних з дефіцитом маси тіла та переважанням тонусу симпато-адреналової системи. Вперше встановлено, що у вагітних жінок з переважанням тонусу парасимпатичної нервової системи, “незрілою” шийкою матки та підвищеним базальним тонусом матки показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. Розроблені діагностичні та лікувальні алгоритми диференційованого підходу до підготовки шийки матки перед пологами підвищують ефективність підготовки на 26,4 %.