РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Abstract

Дисертація присвячена вивченню розвитку, динаміки формоутворення бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини. За допомогою адекватних морфологічних методів простежено становлення й зміну синтопії складових бічних стінок носа, періоди інтенсивного та уповільненого їх росту, критичні періоди, варіанти та можливі вади розвитку. Визначено, що наприкінці зародкового періоду розвитку відбувається сполучення ротової порожнини з носовою. На початку передплодового періоду, внаслідок випинання епітелію бічних стінок носа в прилеглу мезенхіму, утворюються носові ходи та носові раковини. Наприкінці п’ятого – на початку шостого місяця носові раковини представлені кістковими структурами. Найменш вираженим залишається нижній носовий хід. Закладка верхньощелепних пазух відбувається в передплодів 32,0-44,0 мм, клиноподібної – у передплодів 46,0-56,0 мм, решітчастих комірок та лобових – у плодів 150,0-180,0 мм тім’яно-куприкової довжини. Наприкінці плодового періоду розвитку найбільш вираженими є верхньощелепні і решітчасті пазухи. Залози слизової оболонки бічних стінок носа є похідними епітеліальної вистилки. Найбільш густа сітка кровоносних судин знаходиться на вільних кінцях носових раковин.