Системні порушення в патогенезі раннього і пізнього періодів травматичної хвороби та їх корекція

Abstract

Дисертація присвячена з’ясуванню динаміки системних порушень у патогенезі тяжкої травми в гострий період, періоди ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби та ефективності препарату з ноотропною дією карбацетаму в їх корекції. Показано, що в патогенезі системних порушень при політравмі провідну роль відіграють активація процесів ліпопероксидації, цитолізу та ендогенної інтоксикації, зниження антиоксидантного захисту, збільшення антигенного навантаження на організм, порушення вмісту імуноглобулінів, накопичення прозапальних цитокінів. Виникали виражені порушення функціонального стану печінки, центральної гемодинаміки, вегетативного гомеостазу, мікроскопічної та ультраструктурної будови печінки, легень і серця. У динаміці більшості з досліджуваних показників відмічали два максимуми порушень – через 3–7 та 21 доби посттравматичного періоду. Доведено принципову подібність патогенетичних закономірностей гострого періоду, періоду ранніх та пізніх проявів травматичної хвороби в експериментальних тварин і людини. Обґрунтовано новий підхід до патогенетичної терапії системних порушень на тлі політравми з використанням препарату з ноотропною дією карбацетаму. За цих умов відзначали зниження інтенсивності ліпідної пероксидації, покращення антиоксидантного захисту, зменшення інтенсивності ендотоксикозу, вмісту маркерів цитолізу, а також циркулюючих імунних комплексів. Меншими були порушення гуморального імунітету, мікроскопічні та ультраструктурні порушення тканини печінки, легень та серця. Максимальний ефект відмічали через 28 діб, коли переважали ознаки регенераторних процесів.